ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 922/1109/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.за участю представників: від позивача:не з'явився;від відповідача:Колесник К.А., дов. б/н від 07.04.2015р.;від ДВС:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016р.за скаргоюПублічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" про визнання недійсною постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.03.2016р. у виконавчому провадженні №48618878 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" 2194566,23 грн. виконавчого зборуу справі господарського суду№922/1109/15 Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"простягнення 25 324 517,71грн.В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2016р., залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016р. у справі №922/1109/15, відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та визнати недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.03.2016р. №48618878 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" виконавчого збору.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 13.12.2016р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу ДВС просило оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 20.12.2016р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Інші учасники судового процесу уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Харківської області від 25.03.2015р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015р. у справі №922/1109/15, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 15 774 156,44грн. - основного боргу, 621 177,19грн. - 3% річних, 5 487 181,49грн. - збитків від інфляції. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

10.06.2015р. на виконання вищезазначеного судового рішення господарським судом Харківської області видано наказ.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.09.2015р. №48618878 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного наказу з одночасним повідомленням боржника про те, що у випадку невиконання ним рішення у наданий строк, його виконання буде здійснено в примусовому порядку зі стягненням з нього виконавчого збору.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що вищезазначена постанова від 03.09.2015р. направлена стягувачу та боржнику 04.09.2015р. супровідним листом №22236-0-33-15/15/76 (що узгоджується з приписами ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження") та 14.09.2015р. отримана боржником.

21.03.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про стягнення з боржника відповідної суми виконавчого збору.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання.

Отже невиконання боржником рішення майнового характеру та прийняття постанови державним виконавцем про стягнення з боржника виконавчого збору, пов'язується зі строком, встановленим ч. 2 ст. 25 вказаного Закону (до семи днів з моменту винесення постанови), відтак отримання постанови про відкриття виконавчого провадження не впливає на строк добровільного виконання, а із викладеного вбачається, що самостійне виконання боржником рішення має бути здійснено у строк до семи днів з моменту винесення постанови, що боржником зроблено не було (боржник вперше самостійно частково погасив заборгованість 31.03.2016р., після винесення постанови про стягнення виконавчого збору і майже через сім місяців після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження).

При цьому, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що боржник не скористався правом, наданим йому ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" для звернення до державного виконавця з заявою про відкладання виконавчих дій, в той час як відкладення виконавчих дій за ініціативою державного виконавця є його правом, а не обов'язком.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Моргуненко проти України" від 06.09.2007р. наголошено, що виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.

Отже у зв'язку з відсутністю обставин, які б перешкоджали боржнику дізнатись про стан відомого йому судового провадження, а відтак і виконати оскаржувану постанову ДВС у встановлений законом строк, з урахуванням того, що боржник був обізнаний про результати розгляду справи по суті, слід погодитись із висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" в порядку приписів ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 1212 ГПК України.

Також апеляційною інстанцією обґрунтовано відхилені посилання скаржника на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.03.2016р. у справі №922/1109/15, якою останньому розстрочено виконання рішення суду з огляду на хронологію винесення оскаржуваної постанови (21.03.2016р.) та зазначеної ухвали суду.

Крім того, апеляційним господарським судом зазначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки сума зобов'язання становить більше десяти мільйонів гривень.

Не приймаються до уваги посилання скаржника, зокрема, на постанову Вищого господарського суду України від 01.03.2016р. у справі 908/1749/15-г з огляду на різні встановлені обставини справи, що не може свідчити про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016р. у справі №922/1109/15 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016р. у справі №922/1109/15 - залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Л.І. Рогач