ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 914/1196/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів (далі - Товариство),

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016

зі справи № 914/1196/15

за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів (далі - територіальне відділення АМК),

до Товариства

про стягнення штрафу та пені у сумі 135 320 грн. і зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 14.11.2014 № 82/р/к.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Новицького М.З.,

відповідача - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.05.2016 (колегія суддів у складі: Коссак С.М. - головуючий, Манюк П.Т. і Фартушок Т.Б.) у позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 (колегія суддів у складі: Галушко Н.А. - головуючий, Данко Л.С. і Орищин Г.В.): задоволено апеляційну скаргу територіального відділення АМК; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким: позов задоволено; зобов'язано Товариство виконати рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 14.11.2014 № 82/р/к (далі - Рішення № 82/р/к); стягнуто з Товариства у доход державного бюджету України 68 000 грн. штрафу і 67 320 грн. пені; стягнуто з Товариства на користь державного бюджету України 2 029,80 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції і 2 232,78 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить: скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанцій з даної справи, залишити в силі рішення місцевого господарського суду від 17.05.2016; "вирішити питання про стягнення судового збору, понесеного скаржником". Скаргу мотивовано порушенням апеляційним господарським судом статті 129 Конституції України, статей 35, 43, 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), незастосуванням ним рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг проти України", неврахуванням правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в постанові від 29.09.2015 у цій же справі № 914/1196/15.

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність, і просить оскаржувану постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

У розгляді касаційної скарги оголошувалася перерва до 9 год. 50 хв. 20.12.2016.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги. Зокрема, у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги 13.12.2016, в якому оголошувалася згадана перерва, був присутній представник відповідача за довіреністю Борис В.Ю.

За результатами відповідного розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.

Згідно з Рішенням № 82/р/к, прийнятим за результатами розгляду територіальним відділенням АМК заяви ТОВ "Агробуд "Давидів" щодо правомірності складання Товариством акта про порушення ПКЕЕ від 13.08.2014 № 027307 та нарахування необлікованої електроенергії, постановлено, що, зокрема, Товариство вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), а саме зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом (необґрунтовано проведено донарахування вартості та обсягу електричної енергії споживачу ТОВ "Агробуд "Давидів", що суперечить вимогам Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, далі - Методика), що може призвести до ущемлення інтересів споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (частина перша статті 13 Закону), та за вказане порушення накладено штраф у сумі 68 000 грн.

Пунктом 3 того ж рішення Товариство зобов'язано усунути вказане порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішення № 82/р/к отримане Товариством 20.11.2014.

Товариство у строк, передбачений частиною першою статті 60 Закону, Рішення № 82/р/к не виконало, штраф не сплатило, не надіслало територіальному відділенню АМК документи на підтвердження сплати штрафу, не оскаржило це рішення до господарського суду.

Відтак територіальним відділенням АМК на підставі статті 56 Закону нараховано Товариству пеню в сумі 67 320 грн.

У розгляді даної справи судом взято до уваги посилання відповідача на судові рішення у справі №914/3525/14.

Так, Товариство звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд "Давидів" 209 823,53 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

Рішенням названого суду від 12.05.2015 у справі № 914/3525/14 позов задоволено та стягнуто з ТОВ "Агробуд "Давидів" на користь Товариства 209 823,53 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

При цьому встановлено, що порушення, вчинене ТОВ "Агробуд "Давидів", передбачене Методикою, і вимога позивача - Товариства про стягнення відповідної суми є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 згадане рішення місцевого господарського суду від 12.05.2015 скасовано, в позові відмовлено. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів та не доведено технічної можливості проникнення відповідачем в РУ-0,4кв, а, отже, і вчинення ним зазначеного правопорушення.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2015 № 914/3525/14 згадану постанову апеляційної інстанції від 20.08.2015 скасовано, а рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі № 914/3525/14 залишено в силі. При цьому Вищий господарський суд України зазначив таке. Враховуючи наявність у матеріалах справи експертного висновку та акта про порушення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що факт вчинення позивачем правопорушення у сфері електроенергетики є доведеним, а тому застосування відповідачем до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування 209 823,53 грн. вартості недоврахованої електричної енергії є правомірним.

Отже, судовим рішенням встановлено, що ТОВ "Агробуд "Давидів" порушило Правила користування електричною енергією, що призвело до збитків Товариства у сумі 209 823,53 грн. ТОВ "Агробуд "Давидів" відшкодувало цю суму Товариству.

Відтак у задоволенні позовних вимог територіального відділення АМК слід відмовити.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.

Рішення № 82/р/к у встановленому законом порядку недійсним не визнавалося, є чинним і підлягає обов'язковому виконанню.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог територіального відділення АМК щодо стягнення з відповідача сум штрафу та пені і зобов'язання його виконати рішення територіального відділення АМК.

Відповідно до приписів статті 56 Закону:

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (абзац перший частини п'ятої);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома).

Крім того, згідно зі статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають, зокрема, позови до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

З огляду на відповідні законодавчі приписи, з'ясувавши, що Рішення № 82/р/к недійсним у встановленому законом порядку не визнавалося, не скасовувалося та є чинним, а, отже, обов'язковим до виконання, апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов заснованого на законі висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують, у тому числі і в зв'язку з посиланням скаржника на судові рішення зі справи № 914/3225/14. Зокрема, всупереч твердженням скаржника, оскаржувана постанова апеляційної інстанції не "ставить під сумнів" і тим більше не "суперечить" постанові Вищого господарського суду України у згаданій справі. Остання (тобто справа № 914/3225/14), як вбачається зі змісту судових рішень у цій справі № 914/1196/15, розглядалася господарськими судами зі спору між іншими сторонами, з інших підстав і про інший предмет, ніж справа № 914/1196/15, а встановлені в ній (справі № 914/3225/14) обставини не мають преюдиційного значення для справи № 914/1196/15.

Не заперечує наведеного й посилання на те, що в постанові Вищого господарського суду України з даної справи від 29.09.2015 вказано, що в разі (можливого) остаточного вирішення справи № 914/3225/14 на користь Товариства останнє не буде позбавлене права і можливості порушити питання (за наявності підстав для цього) про перегляд судового рішення в даній справі № 914/1196/15 за нововиявленими обставинами. Оскільки Товариство не скористалося своїм правом на оскарження в установленому законом порядку Рішення № 82/р/к, то й ніяке судове рішення з цього приводу не приймалося, а, отже, відсутній предмет перегляду за нововиявленими обставинами.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної постанови в касаційному порядку не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 зі справи № 914/1196/15 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Палій