ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2016 року Справа № 911/1000/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Сибіги О.М., Яценко О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.10.2016у справі№ 911/1000/15 Господарського суду Київської областіза позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"доПриватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний проектний центр "Київенергомережпроект"простягнення 3 433 104,36 грн,за участю представників
від позивача: Левченко Д.Ю.,
від відповідача: Тума О.В.,
третьої особи: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.08.2016 у справі № 911/1000/15 (суддя Горбасенко П.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 (головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я.), у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 911/1000/15 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 626-629, 693 Цивільного кодексу України.
У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача. Представник третьої особи своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовником) та Приватним акціонерним товариством КП "Укренергомонтаж" (генпідрядником) 21.09.2012 укладено договір № 04-2/0054-12, за умовами п.1.1 якого генпідрядник зобов'язується у 2012-2015 роках на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів на підставі наданої Уповноваженим представником Замовника проектної документації, розробити робочу документацію та отримати позитивний експертний висновок з питань охорони праці, виконати та здати Замовнику в установлений цим Договором строк закінчені роботи - об'єкт будівництва, а саме: сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення (споруди), будівництво яких здійснюється відповідно до проекту "ПЛ 330 кВ Західнокримська - Севастополь з розширенням та реконструкцією підстанцій 330 кВ "Західнокримська" і "Севастополь", а також виконати інші будівельні роботи відповідно до розробленої ним проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати генпідрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну та іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
В п. 4.1 договору сторони передбачили, що розрахунки проводяться шляхом оплати авансу та оплати виконаних генпідрядником робіт, витрат та поставленого обладнання в межах фінансових можливостей замовника на поточний рік.
Згідно з п. 4.2 договору генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на розробку робочої документації, придбання і постачання необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт матеріалів, обладнання, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансів. Генпідрядник протягом 90 днів з дня надходження авансового платежу підтверджує його використання актами здачі-прийняття проектно-вишукувальної продукції, актами виконаних будівельних робіт та актами приймання-передачі обладнання або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням та повертає невикористану частину авансових платежів, а також сплачує відсотки за їх користування у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.
Відповідно до п. 4.3 договору оплата виконаних генпідрядником робіт проводиться замовником проміжними щомісячними платежами за фактично виконані обсяги робіт. Розрахунки здійснюються на підставі примірних форм первинних облікових документів у будівництві, затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 №554, а саме: акта приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/, акта здачі-прийняття проектно-вишукувальної продукції.
В п. 5.2 договору сторони передбачили, що початок та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт за цим договором здійснюється у строки, згідно з Календарним графіком виконання робіт (додаток № 4), який є невід'ємною частиною цього Договору.
Датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником (п. 5.3 договору).
В Додатку №4 до договору сторонами погоджено строк розробки робочої документації - до травня 2013 року.
За змістом п.п. 6.12, 11.7 договору розроблення робочої документації та отримання позитивного експертного висновку з питань охорони праці здійснює генпідрядник. Робоча документація повинна бути узгоджена, прийнята і видана у виробництво уповноваженим представником замовника. Генпідрядник передає замовнику погоджену уповноваженим представником замовника розроблену робочу документацію, про що складається Акт здачі-приймання робіт.
Пунктом 13.7 договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному цим договором, а також генпідрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти (аванс) з урахуванням індексу інфляції та сплачує 5% річних за увесь час користування грошовими коштами замовника (чужими грошовими коштами).
Згідно з п. 13.14 договору, якщо генпідрядник не розпочав виконання робіт протягом 3-х місяців з дня надходження авансових платежів на його розрахунковий рахунок та якщо це не зумовлено невиконанням своїх обов'язків за договором замовником, генпідрядник зобов'язаний повернути авансові платежі замовнику з нарахованими відсотками, у розмірі, встановленому чинним законодавством.
Господарськими судами встановлено, що позивач, на виконання умов договору перерахував відповідачу суму авансу на виконання робочої документації в загальній сумі 7 956 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.12.2012 та від 22.01.2013.
Позивач стверджує, що використання авансу на розроблення робочої документації відповідач актами здачі-приймання виконаних робіт підтвердив частково, на загальну суму 5 608 473,59 грн.
Листом №01/01-6-2/14752 від 25.12.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути невикористану частину авансу, сплатити 5% та індекс інфляції за користування чужими грошовими коштами, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
У зв'язку з викладеним, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" про стягнення з останнього невикористаної частини авансу в розмірі 2 347 526,41 грн, а також 5% річних у розмірі 401 875,95 грн та інфляційних втрат у розмірі 683 701,99 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач отриманий аванс повністю використав за призначенням - на розробку робочої документації. А враховуючи, що зобов'язання сторін за договором 04-2/0054-12 від 21.09.2012 не є припиненими, суди дійшли висновку, що підстави для повернення авансу, сплаченого на виконання чинного договору, відсутні.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
В п. 8.1. договору №15-02/12-12 сторони передбачили, що генпідрядник вправі залучити до виконання робіт субпідрядників. При цьому генпідрядник до початку виконання робіт письмово та з наданням обґрунтування погоджує із уповноваженим представником замовника та замовником питання про залучення до виконання робіт субпідрядників, які повинні відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам (мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, визначених договором субпідряду, досвід виконання аналогічних робіт та ресурси, достатні для їх виконання тощо). Замовник вправі відмовити у такому погодженні з письмовим обґрунтуванням свого рішення.
Господарськими судами встановлено, що 28.12.2012 між Приватним акціонерним товариством КП "Укренергомонтаж" (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний проектний центр "Київенергомережпроект" (субпідрядником) укладено договір №15-02/12-12, п. 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, субпідрядник зобов'язався розробити проектно-кошторисну документацію стадії "РД" на виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт за проектом: "ПЛ 330 кВ Західнокримська-Севастополь з розширенням та реконструкцією підстанцій 330 кВ "Західнокримська" і "Севастополь", а замовник зобов'язався прийняти та оплатити розроблену підрядником документацію.
На виконання даного договору відповідач, як замовник, перерахував третій особі - субпідряднику грошові кошти згідно платіжних доручень №250 від 28.12.2012 суму 3 956 000,00 грн та №25 від 22.01.2013 на суму 4 000 000,00 грн з призначенням платежу "оплата авансу на розробку проектної документації згідно договору №15-02/12-12 від 28.12.2012" в загальній сумі 7 956 000,00 грн, які відповідач отримав від позивача в якості авансу по договору № 04-2/0054-12, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.
Як встановлено господарськими судами, роботи з розроблення робочої документації по об'єкту позивачем були прийняті лише частково на суму 5 608 473,59 грн, а саме: згідно актів здачі-приймання виконаних робіт від 26.11.2013 за № 1 на суму 1 487 055,44 грн, від 26.11.2013 за № 2 на суму 2 885 362,75 грн, від 24.12.2013 за № 3 на суму 983 182,92 грн, від 24.12.2013 за № 4 на суму 252 872,48 грн.
Водночас апеляційний господарський суд встановив, що у зв'язку з відсутністю вихідних даних від Кримської ЕС, яка за умовами договору від 21.09.2012 є уповноваженим представником замовника (позивача), 21.05.2013 була скликана нарада, що підтверджується протоколом № 2 наради з питань виконання проектних робіт для будівництва об'єкта "ПЛ 330 Кв Західнокримська - Севастополь з розширенням і реконструкцією підстанції 330 Кв "Західнокримська" та "Севастополь". Пунктом 2.3.1. протоколу було зобов'язано відповідача до 05.06.2013 надати необхідну інформацію субпідряднику, для завершення ним проектної документації. Також апеляційним господарським судом було досліджено, що в ході розроблення робочої документації були скликані ще інші наради від 20.08.2013, від 22.10.2013, від 27.11.2013, від 18.02.2014 та від 01.09.2014, результати яких оформлені протоколами. З протоколу наради від 01.09.2014 року, на якій були присутні представники ДП "НЕК "Укренерго" (позивача), ПрАТ КП "Укренергомонтаж" (відповідача) та Центральної ЕС, вбачається, що серед іншого було вирішено надати ДП "НЕК "Укренерго" (позивачу) один примірник робочої документації, яка погоджена уповноваженим представником замовника Кримської ЕС, згідно з підписаними актами виконаних робіт на загальну суму 18 694 911,00 грн.
Крім того, на підтвердження виконання субпідрядником обов'язків з розробки робочої документації на зазначену суму останній до письмового заперечення на позов додав акти здачі-приймання виконаних робіт (проектно-вишукувальної документації) за договором №15-02/12-12 від 28.12.2012, підписані сторонами цього договору. За твердженням третьої особи, відповідач перерахував йому за виконані роботи грошові кошти в розмірі 13 436 700 грн, що підтверджується копіями оборотно-сальдових відомостей по контрагенту ПрАТ КП "Укенергомонтаж".
В ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду (ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України). При цьому замовник і субпідрядник не мають права пред'явити один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів (ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України).
Отже, за змістом наведених норм, вбачається, що замовник не маючи можливості пред'явити претензії до субпідрядника наділений правами, передбаченими ст. 849 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Таким чином, спеціальними нормами врегульовані права замовника під час виконання підрядником робіт, зокрема, передбачені як можливість впливу на хід виконання ним робіт, так і можливість відмови від їх виконання, але в будь-якому разі з компенсацією плати за виконану частину роботи.
Слід також відмітити, що умови договору підряду визначають перш за все взаємовідносини сторін в процесі виконання обумовлених робіт, а відтак сам лише факт не передання результату підрядних робіт та відсутності підписаного акта їх передання не свідчить про невиконання робіт по договору взагалі.
Отже, враховуючи, що хоча між позивачем та відповідачем не було підписано актів здачі-прийняття робіт на всю суму авансу чи проміжного акта-звіту про використані кошти, однак наявні в матеріалах справи платіжні документи, які підтверджують сплату відповідачем на користь третьої особи спірних коштів, в сукупності з іншими матеріалами справи, зокрема, підписаними позивачем протоколами спільних нарад, з яких вбачається, що позивач був обізнаний про використання відповідачем авансу та його сплати на користь безпосереднього розробника документації - субпідрядника ТОВ "Науково-технічний проектний центр "Київенергомережпроект", підписаними актами здачі-приймання виконаних робіт між відповідачем та субпідрядником на загальну суму 18 694 911,00 грн, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено, що сума перерахованого в розмірі 2 347 526,41 грн авансу не була використана відповідачем в ході виконання ним умов договору.
Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач не відмовлявся від договору у зв'язку з неналежним його виконанням відповідачем, а відтак зобов'язання за ним не є припиненими та підлягають виконанню сторонами.
При цьому слід зазначити, що право замовника на відмову від договору, передбачене ст. 849 Цивільного кодексу України, не пов'язано зі строком дії договору. В той же час порушене зобов'язання не може припинитись і у зв'язку з перебігом строку договору, оскільки главою 50 Цивільного кодексу України такої підстави припинення зобов'язання, як закінчення строку дії договору, не передбачено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у п. 16.1 договору № 04-2/0054-12 сторони погодили, що цей договір набуває законної сили з моменту підписання його обома сторонами, і діє до 2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим договором.
А відтак допоки триває у підрядника зобов'язання з виконання підрядних робіт та освоєння в зв'язку з цим коштів, зобов'язання з повернення ним частини не освоєних коштів виникнути не може. Лише після відмови від договору зобов'язання в частині не виконаних робіт буде припинено та не використаний в цій частині аванс у відповідності до норми ст. 1212 Цивільного кодексу України підлягатиме поверненню.
Також слід зазначити, що статус попередньої оплати сплачені кошти мають лише до початку виконання підрядних робіт, після того, як підрядник приступив до їх виконання, а відтак і до освоєння сплачених коштів, оскільки згідно з п. 3.3.1 договору № 04-2/0054-12 джерелами фінансування виконання робіт є власні кошти замовника, ці кошти втрачають цей статус, у зв'язку з чим доводи скаржника про те, що на них розповсюджується правовий режим їх повернення, передбачений ст. 693 Цивільного кодексу України на підставі ст. 8 Цивільного кодексу України, є безпідставними.
Крім того, на відміну від договору підряду, зміст договору купівлі-продажу складає сама передача предмета договору, а відтак лише факт не передання предмета договору свідчить про його невиконання зобов'язаною стороною, чого не може бути у підрядних правовідносинах за вищевикладених обставин.
Отже, враховуючи особливості підрядних правовідносин та умови укладеного між сторонами договору, а також те, що строк дії договору та строк виконання зобов'язання за договором не є тотожними, в той час як закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов'язань за договором, зокрема, в частині розробки робочої документації та відсутність відмови позивача від виконання зобов'язань за договором, колегія суддів дійшла висновку і про відсутність підстав для повернення авансу, сплаченого на виконання договору, строк дії якого закінчився.
Доводи касаційної скарги щодо неналежного дослідження судами попередніх інстанцій умов договору № 04-2/0054-12, зокрема п. 13.7, не приймаються колегією до уваги, оскільки місцевим та апеляційним господарськими судами умови договору досліджено, їм надано правову оцінку з наведенням правового обґрунтування, тоді як суд касаційної інстанції в силу положень ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України не наділений повноваженнями здійснювати переоцінку доказів та встановлювати обставини, що не були встановлені судами першої або апеляційної інстанцій.
Так, зі змісту п.п. 13.7., 4.2. договору № 04-2/0054-12 вбачається, що поверненню підлягає невикористаний за призначенням аванс, однак, за оцінкою судів попередніх інстанцій, позивачем не доведено невикористання відповідачем авансу на суму 2 347 526,41 грн на розробку документації, оскільки непідписання актів прийому-передачі виконаних робіт між замовником і генпідрядником при наявності підписаних актів між генпідрядником і субпідрядником свідчить про порушення строків здачі робочої документації замовнику. Водночас неналежне виконання відповідачем робіт, в тому числі таких, які вже оплачені позивачем, згідно спеціальних норм законодавства та положень договору тягне настання інших правових наслідків, ніж повернення суми авансу.
З урахуванням викладеного, висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача невикористаної частини авансу в розмірі 2 347 526,41 грн, а також 5% річних та інфляційних втрат відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують і зводяться до необхідності переоцінки обставин справи, яким вже було надано належну правову оцінку господарськими судами попередніх інстанцій.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 911/1000/15 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - без задоволення.
В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 911/1000/15 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 911/1000/15 залишити без змін.
Головуючий суддя О.І. Поляк
Судді О.М. Сибіга
О.В. Яценко