ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/9281/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.за участю представників: від позивача:Кирищук В.П., дов. №91/2016/10/17-19 від 17.10.2016р., Палій Ю.В., дов. №91/2016/10/17-20 від 17.10.2016р.,від відповідача:Ковальчук Л.С., директор, Януш О.С., дов. №926 від 09.06.2016р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київенерго"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016р.у справі господарського суду№910/9281/16 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райдуга"простягнення 146 746,24грн.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2016р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016р. у справі №910/9281/16, відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Київенерго", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та справу направити на новий розгляд.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.12.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач проси оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 20.12.2016р. представники позивача підтримали вимоги касаційної скарги, представники відповідача заперечували проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 03.11.2015р. позивачем за результатами проведеної перевірки складений акт про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією №42743, яким виявлено порушення схеми підключення розрахункового засобу обліку електричної енергії, при почерговому включенні контрольного однофазного навантаження по фазі "В" і "С" лічильник не враховує електричну енергію. При підключенні взірцевого лічильника МТ 30 №050010831 недооблік склав - 40,46 % при фактичному навантаженні. Знеструмлення виконано шляхом переломлення проводу по фазі "В" і "С" (переломлено І 2в та І 2с на вході проводів в випробувальний клемник КП 25). Споживачу продемонстроване порушення. Також в акті зазначено про неможливість виявлення порушення під час контрольного огляду.

29.12.2015р. на засіданні комісії по розгляду акта про порушення №42743, яке оформлене протоколом №3332, прийнято рішення про нарахування позивачу згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, за період з 28.05.2013р. по 24.11.2015р. недорахованої електроенергії на суму 146 746,24грн.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем обліку або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Пунктом 6.40 Правил визначено, що в разі виявлення представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

Тобто, постачальник електричної енергії набуває право визначити обсяг спожитої електричної енергії на підставі Методики лише при наявності з боку споживача електричної енергії навмисних протиправних дій, спрямованих на приховування реального обсягу спожитої електричної енергії.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті від 03.11.2015р. №42743 відсутня інформація про пошкодження відповідачем пломб, встановлених на засобах обліку, в той час, як порушення, яке зазначене в акті можливо було б здійснити лише за умови пошкодження пломб з тавром позивача (зокрема пломб, встановлених на пристроях, що закривають вторинні кола живлення засобів обліку).

Відповідно до п. 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.

Експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормативним метрологічним характеристиками та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду. Експертиза засобу обліку в частині дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлені засіб обліку та/або пломби, здійснюється спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт (п. 3.30 Правил).

Господарськими судами попередніх інстанцій зазначено, що в матеріалах справи відсутній висновок експертизи засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормативним метрологічним характеристиками та умовам експлуатації, який би підтвердив чи спростував факт втручання споживача в роботу приладів обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено ст. 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до приписів ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

З огляду на відсутність належних доказів факту втручання споживача в роботу засобів обліку, що виключає можливість застосування позивачем положень п. 2.4, 2.5 Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016р. у справі №910/9281/16 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016р. у справі №910/9281/16 - залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Л.І. Рогач