ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/8325/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.10.2016у справі№ 910/8325/16 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"про за участю від позивача: від відповідача:стягнення 4816,45 грн., не з'явились, Даховський М. А.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі № 910/8325/16 (суддя Босий В. П.) відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 910/8325/16 (у складі колегії суддів: Агрикової О. В. - головуючого, Суліма В.В., Калатай Н.Ф.) рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі № 910/8325/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 910/8325/16, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 910/8325/16, і прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" 30.12.2015 укладено договір поставки № УПр14/28/162 (далі - договір) на поставку вугільної продукції (ресурси) за марочним складом.

На виконання умов договору, позивачу надійшли вагони № 53138202 та № 56443054 з вантажем - антрацит, що підтверджується накладними № 50561620 від 10.12.2016, № 50754852 від 19.12.2015 та № 50825595 від 22.12.2015.

У вагоні № 53138202 відправлено 70000 кг. антрациту, що підтверджується накладною № 50561620 від 10.12.2016, у вагоні № 56443054 відправлено 69000 кг антрациту, що підтверджується накладною № 50561620 від 10.12.2016.

При прийнятті вантажу з вагону № 53138202 станцією призначення Маріуполь-Сортувальний 22.12.2015 складено комерційний акт № 724617/1604, яким зафіксовано недостачу вантажу, виявлену за результатами зважування вантажу, а саме: виявлено вагу 67800 кг (нетто), замість 70000 кг, що було вказано під час відправлення.

На станції Волноваха Донецької залізниці здійснено зважування вагону № 56443054, складено комерційний акт № AQ654525/99/1620 від 23.12.2015, яким зафіксовано недостачу вантажу, виявлену за результатами зважування вантажу, а саме: виявлено вагу 67650 кг (нетто), замість 69000 кг, що вказано під час відправлення.

Фактичними обставинами справи підтверджується, що при перевезенні вантажу залізницею перевізником допущено недостачу вантажу у вагоні № 53138202 у розмірі 2200 кг, у вагоні № 56443054 у розмірі 1350 кг, яка перевищує норму (1 % природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) і її вартість становить 4 816, 45 грн.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства

Відповідно до ч. 6 ст. 306 ГК України перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ст. 131 Статуту залізниць претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги, заявлені до залізничного перевізника є правомірними та доведеними, але відсутні підстави для їх задоволення, оскільки Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" не повинно нести відповідальність за нестачу вантажу, перевезення якого здійснювало Державне підприємство "Донецька залізниця", виходячи з наступного.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" як нова юридична особа утворено відповідно до Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2014 № 200.

Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Серед таких підприємств є Державне підприємство "Донецька залізниця", яке є залізницею, відповідальною перед позивачем за нестачу вантажу, як стверджує сам позивач у поданому позові.

Відповідно до Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200, всі підприємства, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" реорганізовуються шляхом злиття.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення, передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями. Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 107 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та Фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців" на громадських формувань, тобто запису про припинення юридичної особи.

Судами встановлено, що на час розгляду справи відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Донецька залізниця" не є таким, що припинено як юридична особа.

Відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи - попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Про необхідність затвердження таких передавальних актів зазначено в постанові Кабінету Міністрів України від "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2014 № 200.

Тому вказівка у Законі, постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200, статуті та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту (в тому числі і Державного підприємства "Донецька залізниця"), не означає автоматичного правонаступництва без інвентаризації майна та затвердження передавальних актів і в кінці - припинення юридичних осіб таких підприємств.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2016 у справі № 905/2470/15, від 29.11.2016 у справі № 910/8081/16, від 15.12.2015 у справі № 34/16, від 06.06.2012 у справі № 5015/4612/11, від 11.02.2016 у справі № 904/3006/14.

Відповідно до п. 4 і п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється частині активів за Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" від 12.11.2014 № 604 передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Наведені нормативно-правові акти прямо вказують на те, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (в тому числі й Державного підприємства "Донецька залізниця"), їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не увійшло до статутного Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". При цьому в балансі, відповідача мають тимчасово відображатися тільки активи таких підприємств (зобов'язання не відображаються, тобто до відповідача не переходять).

Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що станом на час розгляду справи Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (в тому числі Державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки процедуру реорганізації цих підприємств та передачу всіх їх прав та обов'язків до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604 призупинено до завершення проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Судами встановлено, що у Державного підприємства "Донецька залізниця" та Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відсутній передавальний акт, який би підтверджував перехід від Державного підприємства "Донецька залізниця" всіх прав, активів і зобов'язання і боргів у статутний капітал відповідача.

Відповідно до наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення" від 07.10.2014 № 33/6/а Донецьку і Луганську області з 07.04.2014 визначено районами проведення антитерористичної операції.

Державне підприємство "Донецька залізниця" знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (із юридичною адресою в м. Донецьк), залишається юридичною особою, свої зобов'язання та документи на їх підтвердження до відповідачеві не передавало, самостійно продовжує здійснювати свою господарську діяльність, веде претензійну роботу і розрахунки, бере участь в судових процесах, а тому повинно самостійно нести відповідальність за договірними та позадоговірними зобов'язаннями, що виникли за його участі.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 910/8325/16 Господарського суду міста Києва прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 910/8325/16 Господарського суду міста Києва підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 910/8325/16 Господарського суду міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 910/8325/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Грек Б.М. Могил С.К.