ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/7788/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.10.2016у справі№ 910/7788/16 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"до відповідачів:1. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 2. Державне підприємство "Донецька залізниця"простягнення 6 935,97 грн,

за участю представників

від позивача: не з'явились;

від відповідача-1: Даховський М.А.;

від відповідача-2: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 у справі № 910/7788/16 (суддя Турчин С.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 (головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Зубець Л.П., Мартюк А.І.), в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 910/7788/16 і прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст. 91, 104 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України "Про господарські товариства", ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ст.ст. 2, 3, 5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", п.п. 1, 2 Кабінету Міністрів України "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" від 12.11.2014 N 604, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2014 N 200, положення постанови Кабінету Міністрів України "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", якою затверджено статут ПАТ "Українська залізниця" від 02.09.2015 N 735.

20.12.2016 відповідачем-1 до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу у якому ПАТ "Українська залізниця" просило постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 910/7788/16 залишити без змін, а касаційну скаргу ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" - без задоволення.

У призначене судове засідання з'явився представник відповідача-1. Представники позивача та відповідача-2 не скористалися своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача-1, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 23.07.2014 ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" на адресу ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" зі станції відправлення "Фащівка" Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці було відправлено вантаж - антрацит (у вологому стані) за залізничною накладною № 51458388 у вагоні № 67702050.

Згідно із вказаною залізничною накладною № 51458388 від 23.07.2014 вага у вагоні № 67702050: брутто - не зазначено, нетто - 69 000 кг.

30.10.2015 вантаж, що прибув у вагоні № 67702050 був виданий одержувачу - ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" із складанням комерційного акту БН № 724378/1310 від 30.10.2015, про що зроблено відповідний напис в залізничній накладній № 51458388.

У вищевказаному комерційному акті зазначено наступне: вантаж - антрацит АМ (у вологому стані), навалом, брутто - не вказано, тара - 23 200 кг, нетто - 69 000 кг. При переважуванні вантажу: брутто - 84 300 кг, тара - 23 200 кг, нетто - 61 100 кг, що менше ніж вказано у накладній на 7 900 кг. Навантаження вантажу у вагоні нижче рівня бортів на 200 - 300 мм. У накладній вказано маркування, фактично маркування на поверхні вантажу відсутнє. Над 7 люком по ходу потяга наявне поглиблення розміром 150 мм Х на ширину вагону Х 100 - 300 мм вглиб вагону. На хребтовій балці видно сліди просипання вантажу. Об'єм кузова вагона 73 кв.м. В технічному відношенні вагон прибув справним. Течі вантажу на ст. Маріуполь-Сортувальна немає. Переваження вантажу провадилось на 150 тонних електронних вагах з повним зупиненням вагону. При повторному перевантаженні вагону недостача вантажу підтвердилась.

Господарськими судами встановлено, що комерційний акт підписано належними особами відповідно до п. 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002: з боку залізниці - начальником станції, вантажоодержувачем та комерційними агентами. Зазначено, що завідуючого вантажним двором у штаті немає.

У зв'язку із зазначеним, ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Українська залізниця" про стягнення з останнього на користь ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" суму збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 6 935,97 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 у справі 910/7788/16 ДП "Донецька залізниця" залучено до участі у справі в якості відповідача-2.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до приписів чинного законодавства залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу вантажу. При цьому за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, зокрема, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає. Перевіривши розрахунок позивача, місцевий та господарські суди дійшли висновку про його обгрунтованість. Разом з тим, нормами чинного законодавства встановлено, що відповідальність несе саме перевізник, яким є ДП "Донецька залізниця", проте позовні вимоги про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 6 935,97 грн заявлені до ПАТ "Українська залізниця", у зв'язку із тим, що останнє є правонаступником прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця" відповідно до приписів Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення ПАТ "Українська залізниця". Однак, вказівка у зазначених Законі та постанові про те, що ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту не означає автоматичного правонаступництва, оскільки відповідно до чинного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб, перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи - попередника з Єдиного державного реєстру. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази переходу прав і обов'язків від ДП "Донецька залізниця" до ПАТ "Українська залізниця", а згідно із наявних в матеріалах справи документів на даний час комісія з припинення не завершила роботу з ліквідації ДП "Донецька залізниця" та боржник не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а відтак у ПАТ "Українська залізниця" не виникло зобов'язання з відшкодування збитків у розмірі втраченого майна. При цьому будь-яких вимог до ДП "Донецька залізниця" позивачем не пред'явлено, і клопотання про вихід суду за межі позовних вимог позивачем не подавалося.

Колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення з ПАТ "Українська залізниця" збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні його ДП "Донецька залізниця", враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з п. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 110 вказаного Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Відповідно до пункту 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Господарські суди встановили, що спірні правовідносини виникли між вантажоотримувачем - ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та перевізником - ДП "Донецька залізниця", однак, позов ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" заявлено саме до ПАТ "Українська залізниця" у зв'язку із тим, що, на думку позивача, останнє є правонаступником прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця".

Стаття 104 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (стаття 106 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 107 цього ж Кодексу після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" як нова юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Згідно з ч. 9 ст. 2 вказаного Закону одночасно з прийняттям рішення про утворення Товариства Кабінет Міністрів України формує комісію з утворення Товариства, до складу якої входять представники Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, профспілок, що діють у галузі. Комісія у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту. Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.

За змістом ч. 2 ст. 5 зазначеного вище Закону передавальний акт є одним із документів, який підтверджує перехід права на майно, відображене у зведеному акті оцінки майна як внесене до статутного капіталу, а не документом, який визначає виключно склад внесеного до статутного капіталу майна.

Статут ПАТ "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 "Питання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснено 21.10.2015.

При цьому п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" від 12.11.2014 № 604 визначено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.

Комісії з утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" разом з Міністерством інфраструктури: 1) під час проведення інвентаризації та оцінки майна: формують окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов'язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов'язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність; формують окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України; 2) після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції проводять інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подають пропозиції щодо зміни статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" згідно із законодавством (п. 2 постанови).

Суди попередніх інстанцій встановили, що дані про проведення інвентаризації майна ДП "Донецька залізниця" сторони не надали, відповідні акти інвентаризації майна, а також складені та затверджені передавальні та зведені акти для передачі майна від ДП "Донецька залізниця" до статутного капіталу відповідача у матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Донецька залізниця" знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (із юридичною адресою в м. Донецьк).

При цьому відповідно до поданого ПАТ "Українська залізниця" передавального акту майна, прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця", яке розташоване на території проведення АТО від 05.08.2015 правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків останнього, яке розташоване на території проведення АТО не включалося до зведених активів інвентаризації, а відображається в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 постанови КМУ від 12.11.2014 № 604.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності належних та допустимих доказів переходу прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця" у спірних правовідносинах до ПАТ "Українська залізниця", а відтак і про відсутність підстав для стягнення з ПАТ "Українська залізниця" збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні його ДП "Донецька залізниця".

При цьому будь-яких вимог до ДП "Донецька залізниця" позивачем пред'явлено не було. Відповідного клопотання позивача про вихід суду за межі позовних вимог не подавалося, внаслідок чого господарськими судами обґрунтовано розглянуто дану справу у межах заявлених позивачем вимог.

Посилання в касаційній скарзі на додаткові угоди до договорів, укладених між позивачем і відповідачем-1, які, на думку позивача, підтверджують правонаступництво ПАТ "Українська залізниця" всіх прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця" не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вказані договори не стосуються спірних правовідносин.

Інші доводи касаційної скарги грунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства та зводяться до переоцінки обставин справи, яким вже надана належна правова оцінка господарськими судами попередніх інстанцій.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 910/7788/16 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 910/7788/16 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 910/7788/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

О.В. Яценко