ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/4284/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Групова котельня УМГ та ГЗ ГУМВС України в Київській області"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.10.2016у справі№ 910/4284/15-г Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доДержавного підприємства "Групова котельня УМГ та ГЗ ГУМВС України в Київській області"про за участю від прокуратури представників від позивача 1: від позивача 2: від відповідача:стягнення інфляційних втрат та 3% річних за спожитий природний газ в розмірі 234849,90 грн., Хорс К. Б., Громніцький Ю. П., Притула Г. Ю., не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 у справі № 910/4284/15-г (суддя Нечай О.В.) повністю позов задоволено. Стягнуто із Державного підприємства "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУ МВС України в Київській області" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 20783,17 грн. 3% річних та 214066,72 грн. інфляційних втрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 у справі № 910/4284/15-г (у складі колегії суддів: Синиці О.Ф. - головуючого, Зеленіна В.О., Ткаченка Б.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 у справі № 910/4284/15-г скасовано, і прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУ МВС України в Київській області" про стягнення 234849,90 грн. інфляційних втрат та 20783, 17 грн. 3% річних за спожитий природний газ.

Постановою Вищого господарського суду від 16.02.2016 у справі № 910/4284/15-г (у складі колегії суддів: Овечкіна В. Е. - головуючого, Корнілової Ж. О., Кривди Д. С.) рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 у справі № 910/4284/15-г скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Постанову мотивовано тим, що прокурором та позивачами не зазначено період нарахування 234849,90 грн. інфляційних втрат та 214066,72 грн. 3 % річних за спожитий природний газ. Судами не досліджено та не надано оцінку пункту 15 договору № 445/30 про організацію взаєморозрахунків від 26.09.2014, яким передбачено, що сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії щодо предмета договору. Суди повинні з'ясувати порядок та строки оплати за поставлений газ за договором № 445/30 про організацію взаєморозрахунків від 26.09.2014. Суди посилаються на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 у справі № 5011-35/16566-2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 у справі № 911/1186/14, які не містяться в матеріалах справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 у справі № 910/4284/15-г (суддя Чебикіна С. О.) позов задоволено частково. Стягнуто із Державного підприємства "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУ МВС України в Київській області" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 17601,06 грн. 3% річних та 176650,91 грн. інфляційних втрат. Стягнуто із Державного підприємства "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУ МВС України в Київській області" в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3885,04 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 910/4284/15-г (у складі колегії суддів: Тарасенко К. В. - головуючого, Іоннікової І. А., Тищенко О. В.) рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 у справі № 910/4284/15-г залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 910/4284/15-г, Державне підприємство "Групова котельня УМГ та ГЗ ГУМВС України в Київській області" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 910/4284/15-г, і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ДП "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУ МВС України в Київській області" про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за спожитий природний газ, і припинити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Державним підприємством "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУ МВС України в Київській області" 30.09.2011 укладено договір № ТЕ-3/1 на купівлю-продаж природного газу (надалі - договір), за умовами якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах договору.

Продавець передає покупцеві з 01.10.2011 по 31.12.2012 газ в обсязі до 1578,0 тис. куб.м. (пункт 2.1. договору).

Відповідно до пункту 3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 4.1. договору кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця та відповідно до вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 № 288 "Про затвердження методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів".

Відповідно до пункту 5.2. договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору за період з листопада по грудень 2011 року, січень-липень та жовтень-грудень 2012 року позивачем-2 передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 1762782, 80 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписано уповноваженими особами сторін та скріплено їх печатками.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 у справі № 5011-35/16566-2012 встановлено, що відповідачем порушено зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати природного газу, поставленого у період з листопада 2011 року по липень 2012 року, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 1161675,10 грн., яку на дату вирішення спору відповідачем не сплачено, тому позов частково задоволено; стягнуто із ДП "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУМВС України в Київській області" 1161675,10 грн. основного боргу, 87779,17 грн. пені, 66541,43 грн. штрафу, 19045,69 грн. процентів річних, 26700,83 грн. судового збору; в іншій частині у позові відмовлено.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 у справі № 911/1186/14 встановлено факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 371401,70 грн. та стягнуто із ДП "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУМВС України в Київській області" 371401,70 грн. основної заборгованості за договором, 11786, 93 грн. пені, 13931, 62 грн. 3 % річних, 5132, 71 грн. інфляційних втрат, за період з листопада 2011 року по липень 2012 року. При цьому, позовні вимоги задоволені судом частково через застосування судом строків позовної давності.

Зазначені рішення набрали законної сили.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судами встановлено, що між Головним управлінням державної казначейської служби України в м. Києві (сторона-1), Департаментом фінансів Виконавчого органу Київської міської ради (сторона-2), Департаментом житлово-комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (сторона-3), Державним підприємством "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУ МВС України в Київській області" (сторона-4), Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (сторона-5) 26.09.2014 укладено договір № 445/30 про організацію взаєморозрахунків, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялись, транспортувались та постачались населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 30.

Відповідно до розділу "Порядок проведення взаєморозрахунків" договору про організацію взаєморозрахунків казначейство перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики відповідно до п. 2 ст. ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", стороні-1 у сумі 1382341,14 грн. на підставі рішення Міністерства фінансів України.

Сторона-1 перераховує на рахунок сторони-2 кошти у сумі 1382341,14 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню.

Сторона-2 перераховує на рахунок сторони-3 кошти у сумі 1382341,14 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню.

Сторона-3 перераховує на рахунок сторони-4 кошти у сумі 1382341,14 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню.

Сторона-4 перераховує на рахунок сторони-5 кошти у сумі 1382341,14 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню.

Сторона-5 перераховує кошти для погашення та обслуговування запозичень, залучених під державні гарантії, сплату податкових зобов'язань і проведення розрахунків з постачальником імпортного природного газу.

Відповідно до розділу "Зобов'язання сторін" договору про організаці взаєморозрахунків з метою виконання договору сторони зобов'язуються, зокрема, не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, перерахувати кошти наступній стороні.

Після виконання договору сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо предмета договору (п. 15 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань за договором. Договір є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування (п. п. 13, 14 договору).

Відповідно до договору Державним підприємством "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУ МВС України в Київській області" перераховано Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1382341,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 187 від 29.09.2014. Відповідач не розраховувався з продавцем вчасно, в передбачені договором купівлі-продажу природного газу № ТЕ-3/1 від 30.09.2011 строки, Заступником прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 2) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано позов про стягнення з відповідача додатково донарахованих інфляційних втрат та 3% річних за спожитий природний газ в розмірі 234849,90 грн. за період з 02.04.2014 по 27.10.2014.

Договором № 445/30 від 26.09.2014 змінено взаємовідносини сторін у даній справі щодо термінів оплати основної заборгованості.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що позов в частині стягнення 20783,17 грн. 3% річних та 214066,72 грн. інфляційних втрат нарахованих за період з 02.04.2014 по 27.10.2014 підлягає частковому задоволенню, а саме: 17601,06 грн. 3% річних та 176650,91 грн. інфляційних втрат за період з 02.04.2014 по 25.09.2014 включно, оскільки договір № 445/30 укладено 26.09.2014, і взаємовідносини сторін змінено з 26.09.2014.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку щодо відмови у стягненні 3% річних та інфляційних втрат нарахованих за період після укладення договору № 445/30 від 26.09.2014, а саме: з 26.09.2014 по 27.10.2014.

Судами зазначено, що позов подано в інтересах державного органу, а саме: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у віданні якого перебувало Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на час подання позову, тому посилання відповідача на відсутність у прокурора повноважень представляти інтереси держави в особі державних компаній судами правомірно не взято до уваги судами.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 910/4284/15-г Господарського суду міста Києва прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 910/4284/15-г Господарського суду міста Києва підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Групова котельня УМГ та ГЗ ГУМВС України в Київській області" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 910/4284/15-г Господарського суду міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 910/4284/15-г Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Грек Б. М. Могил С. К.