ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/31892/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаЦибізова О.О. - довіреність від 25.12.2015 р.відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5на постановувід 02.11.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/31892/15 господарського суду м. Києваза позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен"до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5провиселення та зобов'язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В :

У грудні 2015 року КП "Київський метрополітен" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ФОП ОСОБА_5 про виселення відповідача з нерухомого майна - частини переходу (вестибюлю), визначену тимчасовими огороджувальними конструкціями (кіосками) згідно з викопіюванням зі Схем тимчасового розташування малих архітектурних форм, за адресою: станція метро "Арсенальна", загальною площею 20,76 кв.м. та зобов'язання відповідача у строк не пізніше 30 календарних днів з моменту набрання рішення законної сили демонтувати тимчасові огороджувальні конструкції (кіоски), що належать відповідачу.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 78, 188, 291 Господарського кодексу України, статті 785 Цивільного кодексу України, статті 17, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 29, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обґрунтовані тим, що 05.08.2011 р. між сторонами було укладено договір оренди № 144-у(Ор)-11 строком до 29.07.2014 р. , у зв'язку з чим листом від 27.08.2014 р. № 11-03/645 КП "Київський метрополітен" повідомило відповідача про закінчення терміну дії договору та відмову від його продовження з вимогою повернення майна за актом приймання-передачі. Проте, відповідачем вимога позивача була проігнорована, а об'єкт оренди не звільнений.

У відзиві на позовну заяву ФОП ОСОБА_5 просив відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що договір, укладений між сторонами закінчив свою дію 29.07.2014 р., проте відповідач продовжував користуватися орендованим майном та сплачувати орендні платежі, які позивачем приймались без жодних заперечень. При цьому, не припинив свою дію й договір на користування електричною енергією та обслуговування електрообладнання , а в силу статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.09.2016 р. (суддя Головіна К.І.) позовні вимоги задоволені повністю, виселено ФОП ОСОБА_5 з нерухомого майна - частини переходу (вестибюлю), визначену тимчасовими огороджувальними конструкціями (кіосками) згідно з викопіюванням зі Схем тимчасового розташування малих архітектурних форм, що знаходиться на станції метро "Арсенальна", загальною площею 20,76 кв.м. та зобов'язано ФОП ОСОБА_5 демонтувати належні йому тимчасові огороджувальні кострукції (кіоски), загальною площею 20,76 кв.м., що знаходяться на станції метро "Арсенальна".

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що строк дії договору припинився 29.07.2014 р., а нове рішення Київською міською радою щодо його продовження на новий строк прийнято не було.

За апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_5 Київський апеляційний господарський суд (судді: Жук Г.А., Кальченко А.О., Чорногуз М.Г.), переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 05.09.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 02.11.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ФОП ОСОБА_5 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій спросить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги залишенням судами поза увагою порушення позивачем Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 5.4 договору оренди № 144-У (Ор)-11 щодо ігнорування переважного права відповідача на продовження дії договору оренди, не надання позивачем необхідних документів, серед яких згода (лист) керівництва метрополітену на продовження дії договору та довідку про залишкову балансову вартість об'єкта оренди, яка є необхідною для подальшого визначення орендних платежів, що не дало орендарю змоги в подальшому звернутися до Київської міської ради з проханням надати письмовий дозвіл на продовження строку оренди раніше орендованого майна.

Скаржник зазначає, що у зв'язку з таким зволіканням позивача заявник був позбавлений можливості отримати дозвіл на продовження строку дії договору оренди, продовжуючи користуватися орендованим майном, справно сплачуючи орендні платежі, які позивачем приймались без заперечень.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 05.08.2011 між КП "Київський метрополітен" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_5 (орендар) був укладений договір оренди № 144-У (Ор)-11, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київради від 08.07.2010 №1015/4453 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та визначене відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПП Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря за адресою: станція метро "Арсенальна", для торгівлі непродовольчими товарами.

Згідно з пунктом 2.1 договору об'єктом оренди є частина вестибюлю (переходу), визначена відповідно до проектної документації, загальною площею 20,76 кв.м. згідно з викопіюванням зі схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до пунктів 9.1 та 9.3. договору, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє з 01.08.2011 р. по 29.07.2014 р. Після закінчення строку дії цього договору, його дія може бути продовжена на підставі рішення Київської міської ради.

Судами під час розгляду справи встановлено, що 06.08.2011 об'єкт оренди (частина вестибюлю станції метро "Арсенальна", визначена тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками), загальною площею 20,76 кв.м.) передано позивачем та прийнято відповідачем в користування, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі майна в оренду від 06.08.2011 р.

27.08.2014 р. у зв'язку із закінченням строку дії договору, КП "Київський метрополітен" листом № 14-03/645 звернувся до відповідача з повідомленням про закінчення терміну дії договору та неможливістю його продовження, у зв'язку з чим просив ФОП ОСОБА_5 повернути об'єкт оренди за актом прийому-передачі.

Відповідач об'єкт оренди позивачу не повернув.

Листом №27-713 від 18.01.2016 р. позивач повторно повідомив відповідача, що строк дії договору №144-У(Ор)-11 від 05.08.2011 р. закінчився та на новий термін продовжуватись не буде.

Відповідно до пункту 4.14 договору оренди орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання - передачі орендодавцю. У разі невиконання пункту 4.14 в силу вступає рішення Київради. При цьому оплата по договору нараховується орендодавцем та сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди та підписання акту прийому - передачі.

При цьому, згідно з пунктом 7.5 договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання - передачі повернути об'єкт оренди у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті - приймання передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

За приписами частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (частина 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Згідно з вимогами статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

При цьому, відповідно до пункту 5.4 договору оренди № 144-У (Ор)-11 від 05.08.2011 р., орендар після закінчення строку дії цього договору має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії договору за умови належного виконання своїх обов'язків за цим договором. Дозвіл на продовження строку оренди надає Київська міська рада, а згідно з пунктом 9.3 договору, дія договору може бути продовжена тільки на підставі рішення Київської міської ради.

Судова колегія вважає, що судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлений факт припинення строку дії договору 29.07.2014 р., що не заперечується відповідачем, і, враховуючи наявність заперечень орендодавця щодо продовження строку дії договору та відсутності рішення Київської міської ради про поновлення договору на новий строк, суди дійшли правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, вказані обставини були встановлені рішенням господарського суду м. Києва від 14.03.2016 р. у справі № 910/2578/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2016 р., яким відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_5 до КП "Київський метрополітен" про визнання договору оренди № 144-У (Ор)-11 від 05.08.2011 р. продовженим.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Клопотання скаржника про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, у зв'язку з відсутністю можливості розгляду касаційної скарги поза межами встановленого чинним Господарським процесуальним кодексом України строком та з огляду на те, що явка сторін у судове засідання касаційної інстанції обов'язковою не визнавалась.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 р. у справі № 910/31892/15 та рішення господарського суду м. Києва від 05.09.2016 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач