ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/23096/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу Національного банку України, м. Київ (далі - НБУ),

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016

за заявою Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, м. Київ (далі - Відділ ДВС)

про розстрочку виконання рішення

зі справи № 910/23096/15

за позовом НБУ

до публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд", м. Київ (далі - Товариство),

про стягнення 9 518 088,90 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

НБУ - Кузьменко Ю.С.,

Товариства - Войнаровської М.Б.,

Відділу ДВС - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2016 (колегія суддів у складі: суддя Грєхова О.А. - головуючий, Ващенко Т.М. і Лиськов М.О.) відмовлено в задоволенні заяви Відділу ДВС про розстрочку виконання рішення суду у справі № 910/23096/15 за позовом НБУ до Товариства про стягнення 9 518 088,90 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 (колегія суддів у складі: суддя Корсакова Г.В. - головуючий, Станік С.Р. і Іоннікова І.А.): задоволено апеляційну скаргу Товариства; згадану ухвалу місцевого господарського суду скасовано; заяву Відділу ДВС задоволено; розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/23096/15, яке змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016, щодо стягнення 4 106 184,26 грн. терміном на 24 місяці (тобто два роки) та визначено період сплати відповідний календарний місяць починаючи з 02.11.2016 (тобто з дати винесення даної постанови) і закінчуючи жовтнем 2018 року включно в певних сумах і за певним графіком.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України НБУ просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанцій з даної справи і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Відділу ДВС. Скаргу мотивовано прийняттям відповідної постанови з порушенням вимог чинного законодавства України, неповним з'ясуванням судом обставин справи та неповним дослідженням доказів у ній.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу Товариство зазначає про законність оскаржуваної постанови, відповідність її обставинам справи та прийняття її без порушень норм матеріального і процесуального права та просить відповідну постанову залишити в силі, а касаційну скаргу "відхилити".

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд першої інстанції у винесенні ухвали від 21.09.2016 з даної справи виходив з таких обставин та висновків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2016 в даній справі: позов задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь НБУ: 7 465 821,10 грн. пені; 2 023 422,19 грн. штрафу та 106 184,26 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016: частково задоволено апеляційну скаргу Товариства на згадане рішення; останнє змінено, а його резолютивну частину викладено в іншій редакції, згідно з якою: позов задоволено частково; з Товариства стягнуто на користь НБУ: пеню в сумі 3 000 000 грн.; штраф у сумі 1 000 000 грн. та 106 184, 26 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Відділом ДВС до господарського суду міста Києва подано заяву про розстрочку виконання рішення суду. Як зазначає названий Відділ, до нього звернувся боржник із заявою, в якій вказував на своє скрутне матеріальне становище та просив розстрочити виконання рішення суду.

Ухвалою названого господарського суду від 21.09.2016 було зобов'язано боржника або заявника подати суду баланс за 2015 рік, звіт про фінансові результати за той же рік, перший та другий квартал 2016 року, а також виписки з усіх банківських рахунків про рух коштів за період з лютого 2016 року до вересня 2016 року.

Боржником подано лише письмові пояснення, в яких зазначається, що вільні кошти у боржника відсутні, оскільки всі кошти направлені на виконання будівельних та проектних робіт. Однак будь-яких доказів на підтвердження скрутного матеріального становища боржника та неможливість виконання рішення господарського суду міста Києва ні боржником, ані Відділом ДВС суду не подано.

Крім того, невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.

28.10.2016 до названого суду надійшли додаткові пояснення Товариства, в яких зазначається, що 80% акцій Товариства належать територіальній громаді міста Києва як основному акціонеру. При цьому значне фінансове навантаження щодо одноразової сплати на користь стягувача присудженої суми коштів створить значні ризики нестабільної господарської діяльності боржника та зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, податками, зборами.

29.06.2016 господарським судом міста Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 видано наказ № 910/23096/15, який НБУ пред'явлено до виконання до Відділу ДВС. Заступником начальника цього відділу 18.08.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51964194.

Боржник наголошував, зокрема, на відсутності у нього фінансових ресурсів для здійснення одноразової виплати в сумі 4 106 184,24 грн., на підтвердження чого ним подано довідки обслуговуючих банків, а саме: ПАТ "Кристалбанк" про залишок на рахунках 4 062,28 грн. та 8 310,45 грн. відповідно; АБ "Укргазбанк" про залишки на рахунках 9 266,87 грн., 12 484,63 грн., 921,10 грн., 176,25 грн., 20 294,29 дол. США; ПАТ "КБ "Банк Глобус" про залишок на рахунку 474,42 грн., а також на наявності значної суми основного боргу щодо виконання зобов'язань перед іншими контрагентами, заборгованість перед якими вже присуджена до стягнення згідно із судовими рішеннями, копії яких боржником подано до суду.

В обґрунтування доводів щодо отримання доходів для забезпечення поступового виконання даного рішення суду Товариство вказало на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2013 зі справи № 910/5946/13, яке набрало законної сили, присуджено до стягнення на користь Товариства з ДП "НСК "Олімпійський" 32 229 440,85 грн., і виконання даного рішення здійснюється Державною казначейською службою, яка письмово повідомила Товариство про те, що виконання згаданого рішення "знаходиться за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою".

80% акцій Товариства належить територіальній громаді міста Києва як основному акціонеру.

За результатами дослідження програми будівництва на 2017 рік, затвердженої рішенням правління Товариства від 25.03.2016, встановлено, що на даний час (час апеляційного розгляду цієї справи) на різних стадіях готовності перебуває будівництво нових об'єктів (по вул. Воровського, 15-А; вул. О.Гончара, 38-б; вул. О.Гончара, 48/2; вул. Панельній; вул. Старокиївській, 10; ж/б №№ 1,2, 3 по вул. Борщагівській та просп. Повітрофлотському), введення яких в експлуатацію планується у 2017 році, і всі кошти спрямовуються на виконання будівельних та проектних робіт. Присуджені ж у даній справі кошти є штрафними санкціями (пенею та штрафом), і не могли бути передбачені при плануванні бюджету Товариства на рік. Вилучення коштів з будівництва призведе до зупинення будівництва, покладення на боржника додаткових санкцій, а також до напруженої соціальної ситуації навколо об'єктів будівництва.

НБУ подав суду консолідовану річну звітність боржника станом на 01.01.2016, зазначаючи, що цей звіт містить відомості про чистий дохід від реалізації продукції в сумі 2 092 652 грн. Проте даний звіт містить відомості станом на 01.01.2016, а наказ на виконання судового рішення в даній справі було пред'явлено стягувачем до виконання вже у серпні 2016 року.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода НБУ із здійсненою апеляційним господарським судом розстрочкою виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до інших положень названого Кодексу:

- господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, розстрочити виконання рішення (пункт 6 статті 83);

- при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (частина перша статті 121 у редакції, чинній на час подання заяви про розстрочку виконання судового рішення в даній справі).

Суд апеляційної інстанції з огляду на зазначені законодавчі приписи та з'ясувавши:

- що матеріали справи містять достатню інформацію для суду стосовно неможливості виконання боржником (відповідачем) судового рішення в цій справі;

- що фінансовий стан боржника (відповідача) на час розгляду відповідної заяви апеляційним господарським судом дійсно значною мірою перешкоджає виконанню судового рішення зі справи, тоді як надання розстрочки його виконання надасть боржникові можливість поступового погашення заборгованості без значного одноразового фінансового навантаження на нього, а стягувачеві - можливість реального отримання присуджених до стягнення коштів, тобто забезпечить необхідний баланс інтересів обох сторін;

- істотний розмір присуджених до стягнення коштів у вигляді пені та штрафу і значення діяльності боржника з будівництва нового житла для територіальної громади міста Києва та для економіки міста в цілому, -

у межах наданих йому процесуальним законом прав та повноважень дійшов такого, що не суперечить законові, висновку про можливість розстрочки виконання судового рішення.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують. Водночас, зазначаючи про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, скаржник фактично вдається до заперечення обставин, встановлених цим судом, та спростування здійсненої ним оцінки доказів у справі. Однак згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому перевірка відповідних доводів перебуває поза визначеними цією статтею ГПК України межами перегляду справи в суді касаційній інстанції. При цьому скаржником не наведено обґрунтованих доводів стосовно порушення апеляційною інстанцією передбачених статтею 43 ГПК України правил оцінки доказів.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 83, 1117, 1119 - 11111, 121 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 зі справи № 910/23096/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Національного банку України - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя С. Бондар

Суддя В. Палій