Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №910/16950/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/16950/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2016 року

у справі № 910/16950/14

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

про стягнення 8 120 984,92 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Головіна О.І.

відповідача: Рудник І.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ", в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яка надійшла до суду 20 травня 2016 року, просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 27105К27 від 16 грудня 2005 року в розмірі 8 120 984,92 грн., з яких:

5 255 684,19 грн. - заборгованість за кредитом,

1 312888,52 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами,

10 000,00 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом,

374 535,09 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту,

81 423,14 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом,

242,75 грн. - пеня за порушення строків сплати комісії,

221 348,20 грн. - три відсотки річних за прострочення повернення кредиту,

52 253,01 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом,

286,43 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати комісії,

649 027,42 грн. - інфляційні втрати за прострочення повернення кредиту,

162 077,17 грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом,

1 219,00 грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати комісії.

Рішенням господарського суду міста від 16 серпня 2016 року (склад колегії суддів: Отрош І.М. - головуючий, Демидов В.О., Якименко М.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за кредитом у розмірі 4 016 803,94 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 1 312 888, грн., плату за управління кредитом у розмірі 10 000,00 грн., пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 374 535,09 грн., пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 81 423,14 грн., пеню за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 242,75 грн., 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 221 348,20 грн., 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 52 253,01 грн., 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 286,43 грн., інфляційні втрати за прострочення повернення кредиту у розмірі 646 449,16 грн., інфляційні втрати за прострочення сплати процентів у розмірі 162 077,17 грн., інфляційні втрати за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 1 218,00 грн. та судовий збір у розмірі 73 056,79 грн.

Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" заборгованості за кредитом у розмірі 1 238 880,25 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на користь Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" грошові кошти за проведення експертизи у розмірі 80,51 грн.

Не погоджуючись з прийнятим місцевим господарським судом рішенням, відповідач оскаржив його до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" прийнято до провадження.

28 жовтня 2016 року відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з клопотання про призначення додаткової судової економічної експертизи у даній справі для визначення розміру заборгованості Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" по відсотках за користування кредитом у швейцарських франках за кредитним договором №27105К27 від 16 грудня 2005 року, пені та трьом відсоткам річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом у швейцарських франках за зазначеним кредитним договором.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2016 року (склад колегії суддів: Сулім В.В. - головуючий, Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) задоволено частково клопотання Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" про призначення по справі № 910/16950/14 додаткової судової економічної експертизи. Призначено у справі №910/16950/14 комісійну економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз з метою встановлення дійсного розміру заборгованості Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" по відсотках за користування кредитом у швейцарських франках за кредитним договором №27105К27 від 16 грудня 2005 року, пені та трьох відсотків річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом у швейцарських франках за зазначеним кредитним договором.

Також зазначеною ухвалою на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у даній справі до проведення комплексної судової експертизи та отримання висновку експерта.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року, позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2016 року, а справу передати до апеляційного господарського суду на розгляд. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-13 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

Однак, ні статтею 106 ГПК України, яка містить перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення місцевого господарського суду, ні статтею 41 ГПК України, яка регламентує порядок призначення та проведення судової експертизи, ні іншими нормами цього кодексу, оскарження ухвали про призначення судової експертизи не передбачено.

Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 79, а також п. 6 ч. 1 ст. 106 ГПК України ухвалу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено.

Отже, ухвалу про призначення судової експертизи може бути оскаржено лише в частині зупинення провадження у справі і лише з підстав її невідповідності вимогам ст. 79 ГПК України.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" якщо в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження ухвали як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Відповідач в касаційній скарзі оскаржує ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2016 року в повному обсязі, тобто як в частині зупинення, так і в частині призначення судової експертизи, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції з огляду на зазначені вище положення Господарського процесуального кодексу здійснює перегляд ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2016 року лише в частині зупинення провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, призначення судової експертизи.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч.1 ст.79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п.1 ч.2 ст.79 ГПК України).

Виходячи зі змісту частини другої статті 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового (факультативного) виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а призначення судової експертизи у відповідності до ст.41 ГПК України можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за укладеним між сторонами у справі кредитним договором № 27105К27 від 16 грудня 2005 року, в розмірі 8 120 984,92 грн., в т.ч. заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, комісією за управління кредитом, пені за порушення строків повернення кредиту та за прострочення сплати комісії і процентів за користування кредитом, трьох процентів річних за прострочення повернення кредиту та прострочення сплати комісії і процентів за користування кредитом, інфляційних втрат за прострочення повернення кредиту та за прострочення сплати комісії і процентів за користування кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний господарський суд зупинив провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України у зв'язку з призначенням судової комісійної економічної експертизи для визначення дійсного розміру заборгованості Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" по відсотках за користування кредитом у швейцарських франках за кредитним договором №27105К27 від 16 грудня 2005 року та нарахованих на ці відсотки пені та трьох відсотків річних.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що вирішення зазначених питань потребує застосування спеціальних знань, які колегія суддів позбавлена можливості встановити самостійно, і проведення комісійної експертизи забезпечить дотримання повного, всебічного та об'єктивного дослідження в судовому процесі всіх обставин справи, що входять до предмету доказування, оскільки комісійна експертиза передбачає її проведення декількома експертами однієї спеціальності з наданням за результатами досліджень єдиного висновку членів комісії, і направлена на усунення розбіжностей, що мали місце при проведенні попередніх експертиз у даній справі.

При цьому, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі для проведення призначеної у справі судової експертизи вирішив надіслати матеріали справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що унеможливлює розгляд справи протягом часу знаходження матеріалів справи в експертній установі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскільки ухвала апеляційного господарського суду від 03 листопада 2016 року містить положення про призначення судової комісійної економічної експертизи у справі, то з урахуванням вищезазначених процесуальних норм апеляційний господарський суд мав правові підстави для зупинення провадження у справі та правильно і обґрунтовано застосував положення ст.79 Господарського процесуального кодексу України. Слід зазначити, що суд апеляційної інстанції реалізував надане законом господарським судам право на зупинення провадження у справі до закінчення проведення експертного дослідження для уникнення порушення процесуальних строків розгляду справи.

Колегія суддів не бере до уваги викладені скаржником в касаційній скарзі доводи щодо необов'язковості призначення та проведення судової експертизи у даній справі, оскільки такі доводи за своїм змістом стосуються виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, яка відповідно до положень господарського процесуального кодексу України не підлягає перегляду в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України