ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/14829/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Бобринець-Агро-К"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.11.2016у справі№ 910/14829/16 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного підприємства "Техагропоставка"доПриватного підприємства "Бобринець-Агро-К"про за участю представників сторін від позивача: від відповідача:стягнення 936322,89 грн., Мороз С. О., Ткач О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/14829/16 (суддя Якименко М. М.) позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки позивачем без поважних при чин не надано витребуваних доказів, необхідних для вирішення спору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 910/14829/16 (у складі колегії суддів: Коротун О. М. - головуючого, Гаврилюка О. М., Майданевича А. Г.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/14829/16 скасовано, а матеріали справи № 910/14829/16 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 910/14829/16, Приватне підприємство "Бобринець-Агро-К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/14829/16 залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.09.2016; зобов'язано позивача надати суду: оригінали доданих до позовної заяви документів та докази на підтвердження факту надсилання на адресу Приватного підприємства "Бобринець-Агро-К" листа № 05/08-13 від 05.08.2013 про повернення коштів (надати опис вкладення у лист на фіскальний чек).

Через загальний відділ документального забезпечення Господарського суду міста Києва від відповідача 14.09.2016 надійшло клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом першої інстанції задоволено в судовому засіданні 28.09.2016.

Фіксування технічними засобами судового засідання 14.09.2016 не здійснено, про що свідчить наявний в матеріалах справи протокол судового засідання від 14.09.2016, в якому зазначено, що вимог технічної фіксації судового процесу сторонами не заявлено.

В судовому засіданні 14.09.2016 оголошено перерву до 28.09.2016. При цьому, повторно не зобов'язано позивача надати суду: оригінали доданих до позовної заяви документів та докази на підтвердження факту надсилання на адресу Приватного підприємства "Бобринець-Агро-К" листа № 05/08-13 від 05.08.2013 про повернення коштів (надати опис вкладення у лист на фіскальний чек), про що свідчить зміст протоколу судового засідання від 14.09.2016.

Технічну фіксацію здійснено лише наступного судового засідання 28.09.2016.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

В п. 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 вказано, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що протокол судового засідання від 14.09.2016 не містить вимоги про повторне витребування документів або факту їх ненадання в судовому засіданні 14.09.2016, що перешкоджало вирішенню спору в першому судовому засіданні.

Судом апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 65, 99 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору здійснено наступні підготовчі дії: прослухано робочу копію фонограми запису судового засідання Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у даній справі на диску для лазерних систем зчитування CD-R № LH3150TG28010081D4 (надалі - диск).

Разом з цим, під час прослуховування технічного запису судом апеляційної інстанції встановлено, що в судовому засіданні 28.09.2016 ( 02 хв. 04 сек. запису) представником позивача надано усні пояснення щодо неможливості надати оригінали частини витребуваних судом документів, зокрема, договору № 01/03-13 від 01.03.2012 та додаткової угоди до нього у зв'язку з тим, що оригінали цих документів знаходяться у сейфі у кабінеті керівника підприємства, який перебував у відрядженні до 07.10.2016. Частину оригіналів документі, зокрема, платіжні документи та виписку банку представником позивача надано в судовому засіданні 28.09.2016, які оглянуто судом першої інстанції (05 хв. 24 сек. запису).

Крім цього, представником позивача надано пояснення щодо доказів надсилання листа № 05/08-13. Представник зазначено, що надати витребувані судом докази не має можливості через їх відсутність, оскільки вказаний лист не надіслано поштою, а передано безпосередньо керівнику відповідача (03 хв. 17 сек. запису).

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції мав можливість розглянути справу за наявними матеріалами справи, з урахуванням частково поданих представником позивача оригіналів платіжних документів та пояснень щодо неможливості подання інших (оскільки відповідачем не заперечувалась наявність договору 01/03-13 від 01.03.2012, додаткової угоди до нього), останній зазначено в судовому засіданні 28.09.2016, що між позивачем та відповідачем наявний інший судовий спір, розгляд якого призначено на 07.10.2016, тому, на думку представника відповідача, маючи намір подати всі оригінали витребуваних документів разом (в один день у справах), представником позивача не подано ці документи в судовому засіданні 28.09.2016.

До того ж, у разі якщо місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність дослідження оригіналів неподаних документів, зокрема, договору та додаткової угоди до нього, суд мав можливість відкласти розгляд справи в межах строку, визначеного ст. 69 ГПК України (ухвалу про порушення провадження у справі датовано 17.08.2016, тому суд першої інстанції мав можливість відкладати розгляд справи до 17.10.2016. Перевіривши наявність оригіналів документів, зокрема, договору і додаткової угоди після повернення керівника позивача з відрядження 07.10.2016, про що представником позивача неодноразово зазначено в судовому засіданні 28.09.2016, а за необхідності суд за клопотанням сторони мав можливість продовжити строк розгляду спору в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України.

При цьому, неподання позивачем доказів з причин відсутності керівника не є підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд мав можливість витребувати такі докази. При цьому, судом першої інстанції не мотивовано у оскаржуваній ухвалі, що саме перешкоджало йому вирішити спір у встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України строк.

Метою здійснення правосуддя є розгляд спору відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Таким чином, з урахуванням того, що у протоколі судового засідання від 14.09.2016 судом першої інстанції повторно не витребувано у позивача оригінали документів, позивачем направлено свого представника на судові засідання 14.09.2016 та 28.09.2016 (на останньому представником позивача пояснила неможливість подання частини витребуваних документів) та подано оригінали платіжних доручень і банківських виписок, тому суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про залишення позову без розгляду, помилково застосувавши п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/14829/16 підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Відповідно до частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про залишення позову без розгляду, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 910/14829/16 Господарського суду міста Києва прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 910/14829/16 Господарського суду міста Києва підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Бобринець-Агро-К" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 910/14829/16 Господарського суду міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 910/14829/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Грек Б.М. Могил С.К.