ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 909/376/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І.- головуючого, Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.

розглянувши матеріали касаційної скарги Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілкина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016у справі№ 909/376/16 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомЗаболотівського ринку Снятинської райспоживспілкидо за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаЗаболотівської селищної ради Комунального підприємства "Заболотівський комунальний ринок"провизнання недійсними рішень Заболотівської селищної ради від 02.04.2014 та від 16.12.2014

за участю представників: позивачане з'явився;відповідача третьої особиТанюк І.Д. - голова селищної ради; Лукінів М.П. -предс. догов. від 19.21.2016; Антонюк А.А. -директор

ВСТАНОВИВ:

28.04.2016 Заболотівський ринок Снятинської райспоживспілки звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними рішень Заболотівської селищної ради від 02.04.2014 "Про використання земельної ділянки під ринком по вул. І. Франка, 8 в селищі Заболотів" та від 16.12.2014 "Про хід виконання рішення селищної ради від 02.04.2014 р. "Про використання земельної ділянки під ринком по вул. Франка, 8 в селищі Заболотів" з тих підстав, що відповідач, не припинивши у визначений законодавством спосіб відповідно до статті 141 Земельного кодексу України право землекористування позивача, незаконно розпорядився належною позивачу земельною ділянкою всупереч статей 19 та 144 Конституції України.

Відповідач заперечив проти позову, вказавши, що цей спір про оскарження рішення органу місцевого самоврядування як суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим, а порушене провадження у справі слід припинити; відсутні правові підстави для законного використання позивачем спірної земельної ділянки та докази його правонаступництва за юридичною особою, якій виділялась спірна земельна ділянка та на ім'я якої видано правовстановлюючий документ; земельна ділянка, на яку видавався державний акт на право постійного користування, більше не існує як матеріальний об'єкт у відповідних межах та розмірі.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.06.2016 (суддя Шіляк М.А.) у позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 (судді: Костів Т.С. - головуючий, Марко Р.І., Малех І.Б.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову в цій справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: суди не врахували приписи Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 (у відповідній редакції) та при ідентифікації юридичної особи не надали оцінки відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру, що підтверджують правонаступництво позивача у правовідносинах з користування спірною земельною ділянкою, обставини щодо правонаступництва позивача не спростували належним чином в судовому порядку відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", не взяли до уваги наявні у матеріалах справи документальні докази щодо процесу реорганізації підприємства.

Позивач просив відкласти розгляд справи в зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника в судове засідання через хворобу, натомість, докази в підтвердження наведених ним обставин не надав, не навів причин, з яких касаційну скаргу не може бути розглянуто за відсутності його представника, з огляду на що судова колегія відхиляє клопотання.

Відповідач та третя особа у відзивах на касаційну скаргу та у судовому засіданні відхилили доводи касаційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення та постанови судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевий господарський суд встановив, що 10.11.1995 зареєстровано Статут спільного підприємства "Ринок" Снятинської райспоживспілки, пунктом 1 якого визначено, що Заболотівський ринок райспоживспілки є спільним підприємством засновників: Снятинської спілки споживчих товариств, Снятинського, Запрутянського, Джурівського, Заболотівського, Белинцівського, Красноставського, Стецівського споживчих товариств. Ринок заснований на колективній власності райспоживспілки та споживчих товариств.

Заболотівському ринку Снятинської райспоживспілки, смт. Заболотів, видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ІФ № 001906 від 09.02.2001, відповідно до якого останньому передано в постійне користування 2,2134 га землі для обслуговування ринку; акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 17.

18.11.2003 шляхом реорганізації Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки створено Підприємство райспоживспілки Заболотівський ринок.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Підприємства райспоживспілки Заболотівський ринок, затвердженого постановою правління райспоживспілки від 29.05.2003 № 36 та перереєстрованого Снятинською районною державною адміністрацією 18.11.2003, реєстраційний № 820, останнє є підприємством, створеним районною спілкою споживчих товариств, а саме: Снятинським МСТ, Стецівським ССТ, Запрутянським ССТ, Задубрівським ССТ, які є його засновниками та власниками майна.

Пунктом 1.2 вказаного Статуту зазначено, що Підприємство Заболотівський ринок Снятинської райспоживспілки створене виділенням з райспоживспілки на базі майна спільного підприємства Заболотівський ринок, реорганізованого приєднанням до райспоживспілки відповідно до рішення зборів Ради засновників спільних підприємств райспоживспілки від 04.06.2003 та постанови правління райспоживспілки від 29.05.2003 року № 36 "Про створення підприємства райспоживспілки "Заболотівський ринок", з передачею йому прав та зобов'язань спільного підприємства Заболотівський ринок, які перейшли до райспоживспілки в результаті його реорганізації.

У статуті Підприємства відсутні будь-які відомості про правонаступництво за правами та обов'язками Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки.

В подальшому Підприємство райспоживспілки "Заболотівський ринок" перейменовано у Заболотівський ринок Снятинської райспоживспілки.

Як вбачається з пункту 1.1. Статуту Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки, затвердженого Постановою правління райспоживспілки № 12 від 23.07.2015, Заболотівський ринок Снятинської райспоживспілки - підприємство споживчої кооперації, створене на базі майна Снятинської райспоживспілки, яка є його єдиним засновником та власником згідно з постановою правління "Про перейменування підприємства райспоживспілки Заболотівський ринок" № 12 від 23.07.2015.

Згідно з даними Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.05.2016 про "Заболотівський ринок Снятинської райспоживспілки" (ідентифікаційний код 22188955) у графі "дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" зазначено, що відомості відсутні, у графі "перелік засновників (учасників) юридичної особи" зазначено Снятинська районна спілка споживчих товариств (Райспоживспілка).

Суди також встановили, що пунктами 2-6 Рішення Заболотівської селищної ради Снятинського району "Про використання земельної ділянки під ринком по вул. І. Франка, 8 в селищі Заболотів" від 02.04.2014 вирішено: передати Комунальному підприємству "Заболотівський комунальний ринок" земельну ділянку для обслуговування ринку площею 2,1026 га по вул. Франка, 8 селища Заболотів, а 0,05 га по вул. Франка, 8 (бувша територія ринку) виділити для паркування транспортних засобів; зобов'язати Комунальне підприємство "Заболотівський комунальний ринок" виготовити правоустановчі документи на земельну ділянку для обслуговування ринку площею 2,1026 га по вул. Франка, 8 селища Заболотів; сплачувати Комунальним підприємством "Заболотівський комунальний ринок" плату за фактичне використання земельної ділянки площею 2,1026 га по вул. Франка, 8, паркування транспортних засобів по вул. Франка, 8, вздовж вул. Франка, Базарна біля ринку з часу прийняття даного рішення; внести зміни до форми 6-зем, а саме, зняти земельну ділянку з підприємства райспоживспілки "Заболотівський ринок" площею 2,1526 га і внести дану земельну ділянку для використання під ринок по вул. вул. Франка, 8 в Комунальне підприємство "Заболотівський комунальний ринок"; накласти мораторій на земельну ділянку під ринком по вул. Франка, 8: не надавати в оренду, не продавати, не укладати договори міни, не закладати в заставу.

Відповідно до пунктів 1-3 рішення Заболотівської селищної ради Снятинського району "Про хід виконання рішення селищної ради від 02.04.2014 "Про використання земельної ділянки під ринком вул. Франка, 8 в селищі Заболотів" від 16.12.2014 вирішено: земельну ділянку, площею 2,0851 га, що знаходилась в користуванні Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки, перевести в землі запасу селищної ради; власників майна по вул. Франка, 8а селища Заболотів Підприємство Райспоживспілки "Заболотівський ринок" зобов'язати звернутися до селищної ради з клопотанням щодо виготовлення правоустановчих документів на земельні ділянки під їх майном орієнтованою площею 0,0147 га; внести зміни до рішення селищної ради від 02.04.2014 "Про використання земельної ділянки під ринком по вул. І. Франка, 8 в селищі Заболотів" а саме: 1. вважати таким, що втратив чинність пункт 1 даного рішення; 2. слова "2,1526" замінити на слова "2,0704"; слова "2,1026" замінити на слова "2,0204".

Станом на час прийняття Заболотівською селищною радою рішення "Про використання земельної ділянки під ринком по вул. І. Франка, 8 в селищі Заболотів" від 02.04.2014, було чинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2014 по справі № 909/167/13-г за позовом Заболотівської селищної ради до Підприємства райспоживспілки "Заболотівський ринок" про визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та припинення права користування земельною ділянкою.

Згідно з план-схемою земельної ділянки по вул. І. Франка в селищі Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область, надано за Державним Актом на право користування земельною ділянкою серії І-ІФ №001906 від 09.02.2001 Заболотівському ринку Снятинської райспоживспілки ділянку загальною площею 2,2134 га; станом на 24.06.2016 розмір земельної ділянки, яка перебувала в користуванні Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки після вилучення становив 1,9959 га.

Площа вилучених земельних ділянок згідно вищенаведених рішень селищної ради. становить 0,2175 га; вказані зміни не відображені в повному обсязі в Державному акті.

Відтак, місцевий господарський суд встановив, що підприємство райспоживспілки "Заболотівський ринок" не є правонаступником прав, обов'язків та майна Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки, в тому числі, згідно з державним актом на право постійного користування землею серії № 001906 від 09.02.2001, а, отже, відповідач не набув прав землекористування відповідно до вказаного державного акта.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що прийняті Заболотівською селищною радою рішення від 02.04.2014 "Про використання земельної ділянки під ринком по вул. І. Франка, 8 в селищі Заболотів" та від 16.12.2014 "Про хід виконання рішення селищної ради від 02.04.2014 "Про використання земельної ділянки під ринком по вул. Франка,8 в селищі Заболотів", жодним чином не порушують права позивача на користування земельною ділянкою, оскільки позивач не довів наявності правових підстав користування вказаною земельною ділянкою.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції також відхилив посилання скаржника на факти, встановлені судовими рішеннями у справі № 909/167/13-г, якими відмовлено в задоволенні позову Заболотівської селищної ради до Підприємства райспоживспілки "Заболотівський ринок" про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ № 001906 (І-ІФ № 000310) від 09.02.2001, як таких, що не містять фактів щодо обсягу прав та обов'язків, які перейшли до позивача.

Судова колегія зазначає, що згідно з частинами першою та четвертою статі 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами чинного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Земельний кодекс України є тим актом цивільного законодавства, який передбачає підставою виникнення (припинення, зміни) цивільних прав та обов'язків, зокрема, акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

За таких обставин рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи, виникло право цивільне й спірні відносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

Предметом оскарження у цій справі є рішення органу місцевого самоврядування про передачу Комунальному підприємству "Заболотівський комунальний ринок" земельної ділянки для обслуговування ринку та про внесення змін до попереднього рішення (вважати таким, що втратив чинність, пункт рішення про передачу земельної ділянки третій особі) та переведення земельної ділянки в землі запасу селищної ради, тобто, ненормативні акти, що застосовуються одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Отже, такі рішення вичерпали свою дію шляхом виконання. Самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок не виконує функції захисту прав особи, так як не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що, однак, не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів, вимогами про визнання порушеного права.

Відтак, позивач у цій справі звернувся з позовом у спосіб, який не забезпечує відновлення та захисту права, яке позивач вважає порушеним.

Також судова колегія зазначає, що відповідно до статті 11 Закону України "Про споживчу кооперацію" споживчі товариства та їх спілки, виходячи з статутних вимог, мають право, зокрема, створювати (реорганізовувати, ліквідовувати) для своїх завдань будь-які підприємства, діяльність яких не суперечить законом України; одержувати земельні ділянки.

Власність споживчої кооперації складається із власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств та організацій та їх спільної власності; володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до їх компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

У відповідності до статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (у редакції від 15.05.2003), юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно зі статтею 39 Цивільного кодексу Української РСР кооперативні організації, що є юридичними особами, припиняють свою діяльність на підставах, зазначених у законі та статуті цих організацій; за статтею 37 вказаного вище Кодексу порядок ліквідації і реорганізації кооперативних організацій може бути визначений їх статутами, водночас, за загальним порядком, визначеним частиною другою цієї статті при поділі чи приєднанні юридичної особи переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про реорганізацію.

Відтак, господарські суди попередніх інстанцій вірно пов'язали доведеність правонаступництва позивача у спірних правовідносинах із змістом документів, які підтверджують обсяг переданих при приєднанні та виділі прав та обов'язків.

Позивач не підтвердив у відповідності до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу належним чином свої доводи під час вирішення спору місцевим господарським судом, а також, всупереч приписам статті 101 Господарського процесуального кодексу України не навів обставин, з яких ці докази не були ним надані до суду першої інстанції.

Відтак, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не довів набуття ним права на спірну земельну ділянку, у встановленому законодавством порядку, наявності цієї земельної ділянки як об'єкта речового права у земельних відносинах.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, вірно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків судів; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заболотівського ринку Снятинської райспоживспілки залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі № 909/376/16 Господарського суду Івано - Франківської області та рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 29.06.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Т. Дроботова