ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 903/1249/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "ТМ "Електробудсервіс", смт Стара Вижівка Старовижівського району Волинської області,

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016

зі справи № 903/1249/15

за позовом приватного підприємства "ТМ "Електробудсервіс" (далі - Позивач)

до спільного міжгосподарського підприємства "Стара Вижваагробуд", смт Стара Вижівка Старовижівського району Волинської області (далі - Відповідач),

про стягнення 266 694,42 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Позивача - Демченко В.Г.,

Відповідача - Махонюка С.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 266 694,42 грн. заборгованості за договорами підряду та поставки.

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.02.2016 (суддя Костюк С.В.): позов задоволено частково; з Відповідача стягнуто на користь Позивача 135 590,36 грн. заборгованості і 2 033,86 грн. судового збору; у решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (колегія суддів у складі: Гулова А.Г. - головуючий, Петухов М.Г. і Філіпова Т.Л.): апеляційну скаргу Позивача задоволено частково; рішення господарського суду Волинської області від 11.02.2016 змінено; з Відповідача стягнуто на користь Позивача: 105 379,49 грн. заборгованості за договором підряду; 61 027,94 грн. заборгованості за договором поставки і 2 496,11 грн. судового збору; у решті позову відмовлено; з Відповідача стягнуто на користь Позивача 508,48 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Позивач просить: змінити постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016, а позов задовольнити повністю; судові витрати покласти на Відповідача. Скаргу з посиланням на приписи статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням апеляційним господарським судом норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач зазначає про правильність рішення суду першої інстанції з даної справи і просить задовольнити скаргу частково, скасувавши постанову апеляційної інстанції а рішення місцевого господарського суду з даної справи залишити "в силі, без змін".

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Відповідачем (генпідрядник) та Позивачем (субпідрядник) укладено договір підряду від 18.05.2012 № 16/1, відповідно до умов якого:

- субпідрядник зобов'язаний своїми силами і засобами виконати роботи з реконструкції ЗОШ І-ІІ ступенів у с. Чевель Старовижівського району, відповідно до погодження договірної ціни в обумовлений цим договором строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва та сплатити вартість виконаних робіт (пункт 1.1);

- початок робіт - травень 2012 року, закінчення - грудень 2012 року (пункт 1.3);

- вартість виконаних робіт становить 48 993 грн., яка складає динамічну договірну ціну (пункт 3.1);

- оплата за цим договором проводиться у безготівковій формі після отримання коштів від замовника на підставі підписаних форм КБ-2, КБ-3 (пункт 3.3);

- генпідрядник зобов'язаний не пізніше 3-х днів після повідомлення субпідрядника про виконання певного обсягу робіт забезпечити їх приймання та здійснити оплату в передбаченому цим договором обсязі, у тому числі робіт, які не передбачені (упущені) проектом, але необхідність виконання яких зумовлена характером та видом робіт (пункт 4.3.2);

- у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України (пункт 7.1);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 8.1).

Даний договір підписано сторонами, підписи скріплено печатками підприємств.

На виконання умов даного договору Позивач здав, а Відповідач прийняв виконані підрядні роботи, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (форма КБ-2) та довідками (форма КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт на суми 1 521,08 грн. та 1 072,33 грн.

У липні 2013 року Позивачем та Відповідачем складено акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року, за яким субпідрядником здійснювалася реконструкція паливної ДНЗ (встановлення твердопаливного котла). Відповідно до довідки форми КБ-3 вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013 року склала 17 900,50 грн.

У серпні 2013 року Позивачем та Відповідачем підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року, за яким генпідрядник прийняв виконані будівельні роботи з реконструкції приміщення дошкільного навчального закладу у с. Мокре Старовижівського району. Відповідно до довідки форми КБ-3 вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013 року складає 13 082,40грн.

У вересні 2013 року сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року, за яким генпідрядник прийняв виконані будівельні роботи з капітального ремонту приміщення школи І-ІІІ ступеня у с. Стара Гута Старовижівського району. Відповідно до довідки форми КБ-3 вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року складає 3 694,85грн.

28.11.2013 Позивачем (підрядник) та Відповідачем (замовник) укладено договір підряду № 96, згідно з яким:

- підрядник зобов'язується виконати на замовлення замовника реконструкцію дошкільного навчального закладу у с. Секунь Старовижівського району, а замовник зобов'язується у встановлені цим договором строки провести оплату за дані роботи (пункт 2.1);

- сторони приймають на себе виконання обов'язків, передбачених цим договором підряду, і несуть повну матеріальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків (пункт 2.2);

- строки виконання робіт: листопад - грудень (пункт 2.3);

- вартість виконаних робіт становить 2 811,26 грн., яка складає динамічну договірну ціну (пункт 3.1);

- замовник здійснює фінансування до 30 числа кожного поточного місяця на виплату заробітної плати та податкових платежів підряднику вартості фактично виконаних робіт по Ф-3, Ф-2 (пункт 4.9).

Даний договір підписано сторонами, підписи скріплено печатками підприємств.

На виконання умов даного договору підрядник здав, а замовник прийняв підрядні роботи, про що складено акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 2 811,26 грн.

Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року та довідок про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року Відповідачем прийнято будівельні роботи з реконструкції дошкільного навчального закладу у с. Смолярі Старовижівського району на суми 59 479,69 грн. та 6 614,58 грн.

Крім того, у травні 2014 та травні 2015 року Відповідачем було прийнято виконані будівельні роботи з реконструкції приміщення дошкільного навчального закладу у с. Мокре Старовижівського району згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2014 року на суму 23 318,40 грн. та прийнято виконані будівельні роботи з капітального ремонту системи водопостачання по вул. Заводська у смт Стара Вижівка згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2015 року на суми 8 666,40 грн. та 8 118 грн.

Обґрунтовуючи позов, Позивач зазначає, що у зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань з оплати вказаних підрядних робіт утворилася заборгованість у сумі 122 961,09 грн.

Відповідно до договорів поставки та видаткових накладних: від 29.11.2012 № 76 на суму 1 665 грн.; від 30.11.2012 № 67 на суму 1 236 грн.; від 28.12.2012 № 83 на суму 1 840 грн.; від 31.12.2012 № 84 на суму 782 грн.; від 01.06.2013 № 35 на суму 7 859,08 грн.; від 03.06.2013 № 23 на суму 1 267,78 грн.; від 31.01.2013 № 6 на суму 3 135,92 грн.; від 27.07.2013 № 45 на суму 3 624,50 грн.; від 29.07.2013 № 49 на 1 728 грн.; від 29.07.2013 № 48 на суму 7 788 грн.; від 29.07.2013 № 47 на суму 1 111,10 грн.; від 30.07.2013 № 53 на суму 153,40 грн.; від 30.07.2013 № 51 на суму 1 728 грн.; від 30.07.2013 № 50 на суму 880,01 грн.; від 28.08.2013 № 54 на суму 1 239 грн.; від 29.08.2013 № 56 на суму 1 195,50 грн.; від 30.08.2013 № 58 на суму 1 928,03 грн.; від 30.08.2013 № 63 на суму 2 625,48 грн.; від 30.09.2013 № 72 на суму 396,62 грн.; від 31.10.2013 № 83 на суму 1 192,10 грн.; від 31.10.2013 № 84 на суму 200,77 грн.; від 31.10.2013 № 82/1 на суму 1 393,82 грн.; від 31.10.2013 № 82 на суму 576 грн.; від 30.09.2013 №71 на суму 1 741,12 грн.; від 29.11.2013 № 97 на суму 15,60грн.; від 29.11.2013 №100 на суму 276,64 грн.; від 30.12.2013 № 108 на суму 586,92 грн.; від 31.03.2014 № 8 на суму 213,35 грн.; від 02.11.2012 № 63 на суму 715 грн.; від 10.10.2014 № 60 на суму 10 200 грн.; від 30.10.2014 № 55а на суму 37,80грн.; від 02.12.2014 № 81 на суму 1 197,66 грн.; від 29.09.2014 №0000033 на суму 497,74 грн. Відповідачу було поставлено будівельні матеріали на загальну суму 61 027,94 грн.

Сторонами були підписані акти звірки взаєморозрахунків: за період з 01.01.2012 по 12.11.2012, в якому сальдо на 12.11.2012 - 126 978,06 грн.; з 12.11.2012 по 01.01.2014, в якому сальдо на 01.01.2014 - 249 083,07грн.; з 01.01.2014 по 01.01.2015, в якому сальдо на 01.01.2015 - 262 910,02 грн. та з 01.01.2015 по 01.07.2015, в якому сальдо на 01.07.2015 - 266 694,42 грн.

Позивач зазначив, що частково проходило списання заборгованості за рахунок суми оренди, яку мав би платити Позивач за оренду приміщення у Відповідача, та часткового перерахування коштів за поставлені товари; загальна сума заборгованості за договорами підряду та договорами поставки складає 266 694,42 грн. (122 961,09 грн. - заборгованість за виконаними договорами підряду, 61 057,94 грн. - заборгованість за виконаними договорами поставки та заборгованість у сумі 82 675,39 грн. - без зазначення підстави її виникнення).

05.08.2015 Відповідачу було направлено претензію про сплату заборгованості в сумі 266 694,42 грн., однак матеріали справи не містять відповіді на вказану претензію.

Відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з січня 2012 року по листопад 2012 року.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що Позивачем пропущено позовну давність щодо заборгованості в сумі 126 277,06 грн., а 4 827 грн. (1 665 грн. + 162 грн. + 3 000 грн.), які вказані в актах взаємозвірки, не підтверджені первинними документами, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. В іншій частині - в сумі 135 590,36 грн. за поставлений позивачем товар та виконані будівельні роботи за період з 24.11.2012 по 01.07.2015, яка підтверджена первинними бухгалтерськими документами, слід позов задовольнити.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.

05.08.2015 Відповідачу було направлено претензію про сплату заборгованості в сумі 266 694,42 грн., яка складається із заборгованості за виконані підрядні роботи у сумі 122 961,09 грн., заборгованості за поставлений товар у сумі 61 057,94 грн. та заборгованості у сумі 82 675,39 грн.

За розрахунком Позивача, у зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт заборгованість Відповідача становить 122 961,09 грн.

Позивачем виконано роботи на суму 146 279,49 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт. Відповідачем проведено оплату за виконані підрядні роботи у сумі 20 500,00 грн. (липень, грудень 2013 року) та зараховано в оплату орендну плату в сумі 20 400 грн., разом - 40 900 грн., отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем за виконані підрядні роботи за період з грудня 2012 року по травень 2015 року складає суму 105 379,49 грн., яка підтверджена належними доказами.

Що ж до вимоги Позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар на суму 61 057,94 грн., то відповідно до договорів поставки та видаткових накладних (наявних у справі) Відповідачу було поставлено будівельні матеріали на суму 61 027,94 грн.

Щодо твердження Відповідача про неналежне оформлення окремих накладних, здійснення поставок та виконання підрядних робіт без укладення договорів суд апеляційної інстанції зазначив, що за накладними: від 30.11.2012 № 67 на суму 1 236 грн.; від 29.11.2012 № 76 на суму 1 665 грн.; від 31.01.2013 № РН - 0000003 на суму 3 135,92 грн.; від 03.06.2013 № РН - 0000026 на суму 1 267,78 грн.; від 31.10.2013 № 82/1 на суму 1 393,82 грн. товар отримала особа, підпис якої скріплено печаткою Відповідача, накладні від 02.11.2012 № 63 на суму 715 грн., від 29.09.2013 № РН - 0000033 на суму 497,74 грн. містять підписи особи, яка отримала товар. Крім того, господарські операції за вказаними накладними відображені у підписаних сторонами актах звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 по 12.11.2012, з 12.11.2012 по 01.01.2014, з 01.01.2014 по 01.01.2015, з 01.01.2015 по 01.07.2015.

Акт звірки розрахунків станом на 01.07.2015 підписаний керівником Відповідача Махонюком С.В., підпис якого скріплений печаткою. Матеріли справи не містять доказів на підтвердження здійснення оплати вартості поставленого товару.

Щодо клопотання Відповідача про застосування позовної давності до вимог Позивача про стягнення заборгованості, яка виникла з січня 2012 року по листопад 2012 року, то Позивач звернувся з позовом до господарського суду Волинської області 24.11.2015. Позивач просить, зокрема, стягнути з Відповідача заборгованість у зв'язку з неоплатою отриманого згідно з накладною від 02.11.2012 № 63 товару вартістю 715 грн., на поставку якого договір укладено не було, тому строк оплати настає відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України - 03.11.2012, отже, позовна давність спливла 03.11.2015.

Проте сторонами були підписані акти звірки взаєморозрахунків з 01.01.2012 по 12.11.2012, з 12.11.2012 по 01.01.2014, з 01.01.2014 по 01.01.2015, з 01.01.2015 по 01.07.2015, за якими сторони підтвердили заборгованість у сумі 715 грн. за видатковою накладною від 02.11.2012 № 63. Дані акти звірки взаєморозрахунків підписані бухгалтерами та керівниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Суд апеляційної інстанції задовольнив позов у частині стягнення з відповідача заборгованості у зв'язку із неоплатою вартості отриманого товару на суму 61 027,94 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення 82 675,39 грн. суд апеляційної інстанції зазначив таке.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що станом на 12.11.2012 існувала заборгованість у розмірі 126 978,06 грн. за поставлені товари та надані будівельні послуги, яку Відповідач визнав, що підтверджується актами звірки, проте не відшкодував її; між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди приміщення, за яким Позивач сплачував у рахунок погашення заборгованості 1 200 грн.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду було зобов'язано Позивача обґрунтувати розрахунок ціни позову в сумі 266 694,42 грн., зокрема, окремо по його складових, вказаних у позовній заяві, відповідно, у сумах 122 961,09 грн., 61 057,94 грн., 82 675,39 грн.

У зведених розрахунках Позивача від 06.08.2016 відображено заборгованість Відповідача станом на 12.11.2012 у зв'язку з неоплатою вартості підрядних робіт, виконаних за період з 30.07.2012 по 31.10.2012 на суму 73 925 грн. та вартості поставленого товару за період з 04.01.2012 по 30.10.2012 (заборгованість за накладною від 02.11.2012 № 63 у сумі 715 грн. увійшла до суми позову 61 057,94 грн.) на суму 44 102,06 грн., всього - 118 027,06 грн.

Крім того, у зведених розрахунках на суму 266 694,42 грн. Позивачем відображено зарахування орендної плати у травні, жовтні - листопаді 2013 року в сумі 3 600 грн. та погашення Відповідачем заборгованості у жовтні 2013 року в сумі 976,32 грн., у жовтні 2014 року в сумі 10200,00 грн., у лютому 2015 року в сумі 5 000 грн., у березні 2015 року в сумі 5000 грн., всього - 211 76,32 грн. Також значиться заборгованість з фінансової допомоги в сумі 10 600 грн., яка не є предметом позову у даній справі.

Позивач, вказуючи на наявність заборгованості Відповідача станом на 12.11.2012 у сумі 126 978,06 грн., не зазначив, на підставі яких конкретно актів виконаних підрядних робіт та видаткових накладних виникла заборгованість у сумі 82 675,39 грн.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Позивача з частковим задоволенням позову.

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України:

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (стаття 526);

- договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629);

- якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530);

- за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина перша статті 875);

- оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина четверта статті 879);

- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712);

- покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692);

- покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина друга статті 692).

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи суд апеляційної інстанції, з'ясувавши: що Позивачем були виконані, але не оплачені Відповідачем підрядні роботи на суму 105 379,49 грн.; факт поставки Відповідачу будівельних матеріалів на суму 61 027,94 грн., що підтверджується видатковими накладними та відсутність доказів виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати даного товару; наявність актів звірки взаєморозрахунків за періоди: з 01.01.2012 по 12.11.2012; з 12.11.2012 по 01.01.2014; з 01.01.2014 по 01.01.2015; з 01.01.2015 по 01.07.2015, підписаних обома сторонами; недоведеність Позивачем наявності заборгованості на суму 82 675,39 грн., - дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення (часткового) позову. Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Фактично Позивач у своїй касаційній скарзі лише цитує оскаржувану постанову апеляційної інстанції. Перевірка ж доводів скаржника, пов'язаних з установленням фактичних обставин справи та здійсненням оцінки доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, визначеними частиною другою статті 1117 ГПК України, за якою названа судова інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас скаржником не наведено обґрунтованих доводів щодо порушення судом апеляційної інстанції встановлених статтею 43 названого Кодексу правил оцінки доказів.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 зі справи № 903/1249/15 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "ТМ "Електробудсервіс" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя С. Бондар

Суддя В. Палій