ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 12/116-12/21

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Забір'я"на ухвалу про перегляд за нововиявленими обставинами постановиКиївського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013у справі№ 12/116-12/21 Господарського суду Київської областіза позовомЗаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, 2) Публічного акціонерного товариства "Забір'я"про за участю від прокуратури представників від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2: визнання частково недійсним та скасування наказу, витребування майна та про визнання права власності, не з'явились, Шевчук О. М., не з'явились, Борисюк Г. М.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.01.2013 у справі № 12/116-12/21 (суддя Ярема В. А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 (у складі колегії суддів: Мартюк А. І. - головуючого, Зубець Л. П., Новікова М. М.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013 у справі № 12/116-12/21 (у складі колегії суддів: Запорощенка М. Д. - головуючого, Акулової Н. В., Алеєвої І. В.), рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2013 у справі № 12/116-12/21 скасовано, та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір'я" у Відкрите акціонерне товариство в частині передачі згідно із переліком нерухомого майна ПАТ "Забір'я" наступних водних об'єктів:

- став нагульний № 1 (Б) Києво-Святошинський район с. Бобриця;

- став нагульний № 2 (Б) Києво-Святошинський район с. Бобриця;

- став нагульний № 3 Києво-Святошинський район с. Забір'я;

- став нагульний № 4 Києво-Святошинський район с. Забір'я;

- став нагульний № 5 Києво-Святошинський район с. Забір'я;

- став нагульний № 7 Києво-Святошинський район с. Забір'я;

- став вирощувальний № 1 Києво-Святошинський район с. Забір'я;

- став вирощувальний № 2 Києво-Святошинський район с. Забір'я;

- став вирощувальний № 3 Києво-Святошинський район с. Забір'я;

- став вирощувальний № 4 Києво-Святошинський район с. Забір'я;

- став вирощувальний № 5 Києво-Святошинський район с. Забір'я;

- став вирощувальний № 6 Києво-Святошинський район с. Забір'я;

- став вирощувальний № 7 Києво-Святошинський район с. Забір'я;

- вирощувальний став № 1 (зимувальний) № 1-7 Києво-Святошинський район с. Забір'я.

Визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на водні об'єкти передані ПАТ "Забір'я" наказом регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області від 02.06.98 № 5-25-7/27 про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір'я" у Відкрите акціонерне товариство та переліком нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству "Забір'я", за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бобриця, вул. Леніна, 98, зокрема:

- став нагульний № 5 (1Б), згідно із переліком майна до наказу - (п/№ 52) став нагульний № 1 (Б);

- став нагульний № 7 (2Б) згідно із переліком майна до наказу - (п/№ 53) став нагульний № 2 (Б);

за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Забір'я, вул. Озерна, 1, зокрема:

- став нагульний - 3 № 19-20 згідно із переліком до наказу - (п/№ 54) став нагульний № 3;

- став нагульний - 4 № 21-22 згідно із переліком до наказу - (п/№ 55) став нагульний № 4;

- став нагульний - 5 № 23-27 згідно із переліком до наказу - (п/№ 56) став нагульний № 5;

- став нагульний - 7 № 46-48 згідно із переліком до наказу - (п/№ 57) став нагульний №7;

- став вирощування 1-7 № 28-38 згідно із переліком до наказу - (п/№№ 59-65), зокрема,

- став вирощувальний № 1;

- став вирощувальний № 2;

- став вирощувальний № 3;

- став вирощувальний № 4;

- став вирощувальний № 5;

- став вирощувальний № 6;

- став вирощувальний № 7;

- став нагульний 1-7 - № 39-45 згідно із переліком до наказу - (п/№ 66) вирощувальний став № 1 (зимувальний) № 1-№ 7.

Витребувано на користь держави в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння ПАТ "Забір'я" водні об'єкти передані останньому наказом регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області від 02.06.98 № 5-25-7/27 про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір'я" у Відкрите акціонерне товариство та переліком нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству "Забір'я", за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бобриця, вул. Леніна, 98, зокрема:

- став нагульний № 5 (1Б) згідно із переліком майна до наказу - (гі/№ 52) став нагульний № 1 (Б);

- став нагульний № 7 (2Б) згідно із переліком майна до наказу - (п/№ 53) став нагульний № 2 (Б);

за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Забір'я, вул. Озерна, 1, зокрема:

- став нагульний - 3 № 19-20 згідно із переліком до наказу - (п/№ 54) став нагульний № 3;

- став нагульний - 4 № 21-22 згідно із переліком до наказу - (п/№ 55) став нагульний № 4;

- став нагульний - 5 № 23-27 згідно із переліком до наказу - (п/№ 56) став нагульний № 5;

- став нагульний - 7 № 46-48 згідно із переліком до наказу - (п/№ 57) став нагульний №7;

- став вирощування 1-7 № 28-38 згідно із переліком до наказу - (п/№№ 59-65), зокрема,

- став вирощувальний № 1;

- став вирощувальний № 2;

- став вирощувальний № 3;

- став вирощувальний № 4;

- став вирощувальний № 5;

- став вирощувальний № 6;

- став вирощувальний № 7;

- став нагульний 1-7 - № 39-45 згідно із переліком до наказу - (п/№ 66) вирощувальний став № 1 (зимувальний) № 1-№ 7.

ПАТ "Забір'я" 30.07.2014 звернулось до Київського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 12/116-12/21 за нововиявленими обставинами.

Заяву мотивовано тим, що суду апеляційної інстанції у прийнятті постанови слід застосувати позовну давність до вимог позивача, оскільки з доданих до заяви доказів вбачається, що про обставини приватизації майна прокурору було відомо у 2008 році.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 (у складі колегії суддів: Синиці О.Ф. - головуючого, Зеленіна В.О., Ткаченка Б.О.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 скасовано за нововиявленими обставинами. Застосовано строк позовної давності щодо позовних вимог Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області, ПАТ "Забір'я" про визнання частково недійним та скасування наказу, витребування майна та визнання права власності. Рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2013 у справі № 12/116-12/21 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2016 у справі № 12/116-12/21 (у складі колегії суддів: Селіваненко В. П. - головуючого, Бенедисюк І. М., Палій В. В.) відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Забір'я" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 12/116-12/21. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 у справі № 12/116-12/21 скасовано. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 12/116-12/21 залишено в силі.

ПАТ "Забір'я" 07.07.2016 через поштовий зв'язок звернулось до Київського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 12/116-12/21 за нововиявленими обставинами.

Заяву обґрунтовано тим, що супровідним листом архівної установи від 09.06.2016 за вих. № 06-04/640 відповідачу-2 надано копію рішення виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих від 13.05.1960 № 203 "Про відвод земельної ділянки тресту підсобних підприємств управління торгівлі Київської міськради, під будівництво ставків". Пунктом 1 зазначеного рішення відведено в постійне користування земельні ділянки та кар'єри загальною площею 157,3 га в заплаві річки Бобриця під будівництво ставків. Пунктом 2 та пунктом 4 зазначеного рішення постановлено відшкодувати втрати землекористувачам, робітникам та службовцям площ присадибних ділянок, які відрізаються.

На думку заявника, зазначений архівний документ підтверджує той факт, що для організації рибницького господарства відповідачу-2 (як правонаступнику Державного підприємства) за рішенням уповноваженого органу Української PCP водні ресурси не передано, а передано кар'єри, які відповідно до ст. 1 та ст. 6 Водного кодексу України до водних ресурсів не відносяться.

Як вказує заявник, в якості причини звернення до суду з позовом прокурором зазначено результати перевірки законності використання земель водного фонду на території Київської області, проведеної ним у вересні-жовтні 2012 року.

У матеріалах позовної заяви зазначене рішення органу влади Української PCP відсутнє, що свідчить про те, що зазначену обставину прокурором не перевірено та на момент його звернення до суду з позовом йому не було відомо.

Заявник наголошує на тому, що інтереси держави та громадян не порушено, оскільки ПАТ "Забір'я" є повним та універсальним правонаступником прав та обов'язків свого правопопередника - Державного підприємства, яке змінило організаційно-правову форму господарювання з державної на акціонерну за рішеннями уповноважених державних органів на виконання Закону України "Про державну програму приватизації" від 03.06.1997 № 294/97-ВР, враховуючи, що відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 № 847-XIV спірні об'єкти не включено в зазначений перелік.

Заявником зазначено, що інформація, надана архівною установою на запит ПАТ "Забір'я", свідчить про існування нововиявлених обставин, які не були відомі Київському апеляційному господарському суду під час винесення постанови у справі від 01.04.2013, а також прокурору під час подання ним позову та іншим сторонам процесу, та по своїй суті є матеріально-правовим фактом, який має значення для правильного вирішення спору, оскільки відповідає одночасно трьом умовам: по-перше, інформація архівної установи свідчить про їх існування на час звернення прокурора з позовом до суду та прийняття рішення у господарській справі № 12/116-12/21 Київським апеляційним господарським судом; по-друге, зміст та суть рішення уповноваженого державного органу Української PCP на час розгляду справи прокурору, Київському апеляційному господарському суду, іншим сторонам процесу відомими не були; по-третє, інформація архівної установи має істотне значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі № 12/116-12/21 (у складі колегії суддів: Сухового В. Г. - головуючого, Агрикової О. В., Хрипуна О. О.) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Забір'я" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 12/116-12/21 за нововиявленими обставинами.

Ухвалу мотивовано тим, що заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами заявником подано до Київського апеляційного господарського суду 07.07.2016, тобто, після збігу трьохрічного строку, що в свою чергу унеможливило її розгляд та було підставою для відмови в задоволенні заяви.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі № 12/116-12/21, Публічне акціонерне товариство "Забір'я" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі № 12/116-12/21, а справу передати до місцевого господарського суду на новий розгляд.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача-2, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 112 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, серед яких однією з підстав є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1). Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами слід враховувати такі особливості процесуальної форми зазначеного перегляду.

Судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами лише після набрання ним законної сили у передбаченому ГПК України порядку.

Можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 ГПК України, обмежена трирічним строком з дня набрання відповідним рішенням законної сили (з урахуванням, водночас, наведеного в пункті 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.12.2011 № 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства"). Подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після закінчення цього строку, який є присічним, тягне за собою повернення відповідної заяви без права на її повторне подання (п. 4 ч. 6 ст. 113 ГПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанову суду, яку заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами у зв'язку з наявністю істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, винесено Київським апеляційним господарським судом 01.04.2013 у справі № 12/116-12/21.

Заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами заявником подано до Київського апеляційного господарського суду 07.07.2016, тобто, після збігу присічного трьохрічного строку, що, в свою чергу, унеможливлює її розгляд та є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Апеляційним судом враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме, рішення ЄСПЛ у справі "Желтяков проти України" (набуло статусу остаточного від 09.09.2011) щодо змісту принципу юридичної визначеності в аспекті поваги до остаточності судових рішень, в якому зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [ВП], № 28342/95, п. 61, ECHR1999-VII). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х). Ця справа стосується рішення щодо нового розгляду справи, провадження у якій закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia), № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2), № 19960/04, п. 46). Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі № 12/116-12/21 Господарського суду Київської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи, викладені у касаційній скарзі щодо упередженості головуючого судді Сухового В. Г. спростовуються тим, що таке клопотання не заявлено Публічним акціонерним товариством "Забір'я" під час розгляду заяви за нововиявленими обставинами.

Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином ухвала Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі № 12/116-12/21 Господарського суду Київської області підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Забір'я" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі № 12/116-12/21 Господарського суду Київської області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі № 12/116-12/21 Господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Грек Б.М. Могил С.К.