ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року Справа № 921/153/16-г/13 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівПоляк О.І., Данилової М.В.,розглянувши касаційну скаргуФОП ОСОБА_4на постанову від 29.06.2016 Львівського апеляційного господарського судуу справі№921/153/16-г/13 господарського суду Тернопільської областіза позовомТеребовлянського районного споживчого товариствадо за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:ФОП ОСОБА_4 Теребовлянської міської радипроусунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - ОСОБА_6 (дов. від 04.04.2016)

ВСТАНОВИЛА:

Теребовлянське районне споживче товариство звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за адресою вул. Паращука, 7, м.Теребовля, Тернопільської обл., шляхом звільнення торгівельного місця НОМЕР_2 площею 17 кв.м.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.04.2016 (суддя Стопник С.Г.) позов задоволено, усунуто перешкоди Теребовлянському районному споживчому товариству в користуванні земельною ділянкою за адресою вул. Паращука, 7, м.Теребовля, Тернопільської обл., шляхом звільнення торговельного місця НОМЕР_2 площею 17 кв.м ФОП ОСОБА_4 із знесенням (демонтажем) самочинно встановленого ним торговельного кіоску. Рішення мотивовано відсутністю у відповідача правових підстав для зайняття та використання спірної земельної ділянки, чим порушується право позивача як належного землекористувача.

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у складі: Зварич О.В., Хабіб М.І., Юрченко Я.О. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ФОП ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, також тим, що у позивача відсутня реєстрація права постійного користування земельною ділянкою, відсутнє погодження меж земельної ділянки в натурі та відсутня технічна документація, а також тим, що позивач не довів порушення його права на користування земельною ділянкою.

Теребовлянське районне споживче товариство у запереченнях на касаційну скаргу просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно наявної в матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 34812292 від 12.03.2015 Теребовлянське РСТ є власником цілісного майнового комплексу (А - адміністративний будинок з додатковим приміщенням, площею 523 кв.м; В - павільйон по торгівлі продовольчими і не продовольчими товарами, площею 54,6 кв.м; Б - павільйон по торгівлі продовольчими товарами, площею 57,4 кв.м; Д - павільйон по торгівлі м'ясопродуктами з добудовою готелю та лабораторії, площею 670,6 кв.м), за адресою: м.Теребовля, вул.Паращука,7.

На підставі рішення Теребовлянської міської Ради народних депутатів від 08.12.2000 за №224, Теребовлянському районному споживчому товариству видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ТР №001696 від 12.02.2001, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №65.

Відповідно до зазначеного Державного акта, у позивача у постійному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 0,6956 га в межах згідно з планом землекористування для обслуговування приміщень ринку та його функціонування.

В плані зовнішніх меж землекористування даного акту зазначено - ринок в м.Теребовля по вул. Паращука, 7.

Комісією, створеною розпорядженням правління Теребовлянського РайСТ № 44 від 07.12.2015, проведено перевірку роботи окремих підприємців на ринку РайСТ м. Теребовля, вул. Паращука, 7, про що складено акт від 08.12.2015. В акті перевірки зазначено, що з 1 жовтня 2015 року на ринку РайСТ здійснюють торгівлю підприємці, в тому числі ОСОБА_4, що не уклали договорів на оренду торгового місця з РайСТ і не проводять оплати. Торгові кіоски цих підприємців 08.12.2015 були відкриті та проводилась торгівля ними особисто.

23.11.2015 позивач надіслав відповідачу лист за №304 від 23.11.2015, в якому просив в 10-денний термін розібрати встановлену тимчасову споруду - торговельний павільйон (кіоск) на земельній ділянці по вул. Паращука, 7, м.Теребовля, яка знаходиться у постійному користуванні споживчого товариства.

Вказаний лист відповідач отримав 24.11.2015, однак залишив вимогу без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

В подальшому, комісією позивача проведено обстеження земельної ділянки ринку Теребовлянського РайСТ, за результатами якого складено акт від 21.03.2016, яким встановлено, що металевий павільйон на торговому місці НОМЕР_2 розміром 6,8 х 2,5 займає площу 17 кв.м.

29.03.2016 позивач повторно надіслав відповідачу вимогу про невідкладне звільнення торговельного місця НОМЕР_2 площею 17 кв.м з демонтажем самочинно встановленої тимчасової споруди - металевого кіоску.

Колегія суддів зазначає, що частинами 1, 2 статті 7 Земельного кодексу України (в редакції станом на 08.12.2000) передбачено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Норма статті 92 чинного Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.

Відповідно до приписів статті 22 Земельного кодексу України (в редакції станом на 08.12.2000) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

В частині 1 статті 23 Земельного кодексу України (в редакції станом на 08.12.2000) зазначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

В силу приписів частин 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ст. 212 Земельного кодексу України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ТР № 001696 від 12.02.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №65, позивач є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,6956 га, наданої для обслуговування приміщень ринку та його функціонування (ринок в м.Теребовля по вул. Паращука, 7).

Суди також встановили, що відповідач самовільно, за відсутності правовстановлюючих документів розмістив тимчасову споруду - торговельний кіоск і здійснює підприємницьку діяльність на торговельному місці НОМЕР_2 площею 17 кв.м на земельній ділянці по вул. Паращука, 7 в м.Теребовля, належним користувачем якої є позивач, а тому дійшли висновку, що відповідач без наявності правових підстав займає та використовує спірну земельну ділянку, чим порушує право позивача як належного землекористувача. На підставі вищевикладеного позов задоволено.

Колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги та дано оцінки наступним твердженням відповідача, викладеним у запереченнях на позов від 01.04.2016 та у апеляційній скарзі.

Згідно із ст.179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Відповідно до п.2 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 за №8686, суб'єкт господарювання повинен мати затверджений відповідним органом місцевого самоврядування план території ринку, в якому зазначається розмір земельної ділянки, інформація про наявність правовстановлюючих документів на неї, кількість торговельних місць та займана ними площа, площа стоянок для транспортних засобів (із зазначенням кількості таких засобів, що можуть розміститися на стоянці), найменування, призначення і площа будівель та інших споруд, розташованих на території ринку.

Зазначеним вище Положенням також затверджений типовий договір

оренди торговельного місця, якимвизначено, що сторони при укладені договору оренди торговельного місця повинні зазначати номер торгівельного місця, площу, місце розташування, найменування ринку, сектор та номер ряду. Місцезнаходження об'єкта оренди зазначається на плані території ринку.

Відповідно до п.7 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 за № 57/188/84/105, адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно-будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об'єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.

Позивачем представлено до суду схему розміщення торгівельних місць під торговими рядами, кіосками, павільйонами на території ринку по вул. Паращука, 7 в м.Теребовлі, яка затверджена розпорядженням Теребовлянського РайСТ № 27 від 21.05.2005, а не органом місцевого самоврядування та відповідними службами. Тобто, в матеріалах справи відсутні докази розміщення відповідачем торгівельного кіоску на торговому місці під НОМЕР_2, оскільки сам ринок та його план відсутні.

Судами встановлено, що позивач має у постійному користуванні земельну ділянку по вул. Паращука,7 в м. Теребовлі відповідно до акту на право постійного користування землею серії І-ТР № 001696 від 12.02.2001. Відповідач, при цьому, зазначав, що позивач використовує земельну ділянку без встановлення меж земельної ділянки в натурі, що суперечить вимогам ст.22 Земельного кодексу України. Теребовлянським районним споживчим товариством в суд представлено акт погодження меж із суміжними землекористувачами від лютого 1997 року, в якому зазначено як землекористувача ліквідовану на даний час юридичну особу Ринок Теребовлянського РайСТ. Даний акт погодження, на думку відповідача, не може бути взятим до уваги, оскільки Теребовлянська міська рада тільки 08.12.2000 надала дозвіл позивачу на виготовлення акту на право постійного користування, акт на право постійного користування земельною ділянкою видано 12.02.2001 року, а акт погодження меж земельної ділянки датований лютим 1997 та виготовлений для іншої юридичної особи - Ринку Теребовлянського РайСТ, а не для юридичної особи Теребовлянського РайСт, що суперечить вимогам наказу Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 04.06.1999 за №354/3647 і чинного до 13.07.2013) "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі".

Теребовлянська міська рада у поясненні, наданому Львівському апеляційному господарському суду від 22.06.2016, зазначала, що вона неодноразово зверталась до позивача з проханням надати технічну документацію, оскільки у міської ради, як у землевласника, документація відсутня. Проте, Теребовлянське РайСТ необхідну документацію не надало. Відсутність технічної документації стала підставою для звернення Теребовлянською міською радою із запитом до відділу Держгеокадастру в Теребовлянському районі, на який 05.05.2016 отримано відповідь про відсутність запису під номером 65 у Книзі записів державних актів на право постійного користування земельною ділянкою про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою по вул. Паращука, 7 в м.Теребовлі за Теребовлянським районним споживчим товариством.

Відповідачем та Теребовлянською міською радою також зазначалось, що між Теребовлянською міською радою та позивачем триває судовий спір щодо правомірності користування земельною ділянкою по вул. Паращука, 7 в м.Теребовлі, оскільки міською радою встановлено факт відсутності реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, відсутності погодження меж земельної ділянки в натурі та відсутності технічної документації.

Касатор зазначає, що даний факт при розгляді даної справи судом першої та апеляційних інстанцій до уваги не взято, оригінали правовстановлюючих документів на землю, технічна документація на землю не витребовувались, як не вимагався на підтвердження факту законного користування земельною ділянкою та факту реєстрації цього права витяг з Державного земельного кадастру.

Крім того, судами не взято до уваги та не оцінено, що у своїх поясненнях господарському суду першої інстанції від 16.05.2016 Теребовлянська міська рада зазначала, що 24.04.2008 Теребовлянський ринок районного споживчого товариства був ліквідований як юридична особа у зв'язку з визнанням боржника банкрутом відповідно до рішення господарського суду Тернопільської області від 14.04.2008 справа №8/Б-998. З метою впорядкування стихійної торгівлі по вул.Паращука, 7 (площа Ринок) в місті Теребовлі у 2008році розпорядженням міського голови від 03.10.2008 за №111-2.4 було надано дозвіл на збирання ринкового збору та надання послуг суб'єктам господарювання ПСК "Кооператор" Теребовлянського РайСТ, а з 2010 року, згідно рішення виконавчого комітету Теребовлянської міської ради №402 від 28.12.2010 - КП "Теребовля". Згаданим рішенням №402 від 28.12.2010 було надано тимчасовий дозвіл на здійснення торгівлі суб'єктами господарювання у торгових кіосках по вулиці Паращука, 7 (площа Ринок), яке станом на 16.05.2016, є єдиним документом, що регламентує підстави розміщення торгових кіосків по вул.Паращука, 7 у місті Теребовлі. Теребовлянська міська рада ні Теребовлянському РайСТ, ні ПСК "Кооператор", відповідно до п.2 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків дозволу на облаштування ринку не давала і плану території ринку, в якому б зазначалися розмір земельної ділянки, інформація про наявність правовстановлюючих документів на неї, кількість торговельних місць та займана ними площа, площа стоянок для транспортних засобів, найменування, призначення і площа будівель та інших споруд, розташованих на території ринку, не погоджувала. Так само Теребовлянська міська рада, як власник земельної ділянки по вул.Паращука, 7, не надавала згаданим вище особам згоди на передачу даної земельної ділянки в оренду іншим особам, а також не надавала дозволу на розміщення на ній тимчасових споруд.

Крім того, відповідач зазначав, що у договірних відносинах з Теребовлянським РайСТ він не перебував та не перебуває. Жодних перешкод позивачу в користуванні земельною ділянкою не чинить. На даний час здійснює торгівлю непродовольчими товарами на території Теребовлянської міської ради, що підтверджується довідкою міської ради.

Колегія суддів зазначає, що вищенаведені доводи відповідача та третьої особи судами не взято до уваги та не оцінено, як і не витребувано відповідні докази які б підтверджували чи спростовували вищенаведене, тому рішення про задоволення позову є передчасним.

Враховуючи викладене та беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову від 29.06.2016 Львівського апеляційного господарського суду у №921/153/16-г/13 господарського суду Тернопільської області та рішення від 28.04.2016 господарського суду Тернопільської області у справі скасувати; справу №921/153/16-г/13 направити на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

О.І. Поляк

М.В. Данилова