ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року Справа № 910/2072/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівМачульського Г.М., Данилової М.В.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Авіасервіс"на постанову від 26.07.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№910/2072/16 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Авіасервіс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укркострукція"провизнання недійсним п. 5.3 та п. 5.4 контракту №29/04-01 МІ від 29.04.2013 р.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - не з'явились

Сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Авіасервіс" звернулося до суду з позовною заявою про визнання недійсним п. 5.3 та п. 5.4 контракту № 29/04-01МІ від 29.04.2013, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Авіасервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрконструкція".

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.04.2016 (суддя Пінчук В.І.) в позові відмовлено. При прийнятті рішення господарський суд виходив з того, що спірні пункти контракту не суперечать вимогам базисної умови FCA (франко - перевізник) правил "ІНКОТЕРМС - 2010", а навпаки детально уточнюють порядок передачі товару покупцю і порядок отримання у власність зазначених вертольотів.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у складі: Тищенко О.В., Тищенко А.І., Гончарова С.А. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.

ТОВ "Авіакомпанія "Авіасервіс" у касаційній скарзі просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.203, 205 Цивільного кодексу України, ст.265 Господарського кодексу України, ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.04.2013 між ТОВ "Авіакомпанія "Авіасервіс" (покупець) та ТОВ "Укрконструкція" (продавець) укладений контракт № 29/04-01МІ, відповідно до п. 1.1 якого, продавець в порядку та на умовах, передбачених цим договором, передає покупцеві у власність на території України, 99057 м.Севастополь, вул. Льотчиків, 2 (державне підприємство "Севастопольське авіаційне підприємство") відповідно до додатку № 1 цього договору, повітряні судна - вертольоти МІ-8Т, заводський номер 98203675, рік випуску 1982, що належать продавцеві на праві власності, з повним комплектом необхідної технічної (судновий понумерної) документації, а покупець оплачує продавцеві вартість повітряних суден і приймає їх у власність.

Згідно п. 3.1 контракту вертольоти поставляються продавцем покупцеві на умовах FCA (франко - перевізник) Україна, 99057 м.Севастополь, вул. Льотчиків, 2 (державне підприємство "Севастопольське авіаційне підприємство") в редакції "ІНКОТЕРМС-2010".

Вантажоотримувачем є ТОВ "Авіакомпанія "Авіасервіс". Юридична адреса: 196191 м. Санкт-Петербург, просп. Новоізмайлівський, б. 46, корп. 2. Фактична адреса: 196066, м. Санкт-Петербург, просп. Московський, 212, оф. 4085.

Пунктом 5 контракту передбачено, що вертольоти будуть передані продавцем і прийняті покупцем однією партією відповідно до статті 3 цього контракту.

Відповідно до п.5.2 договору одночасно з відвантажувальними документами сторони підписують акт прийому-передачі вертольотів.

Відповідно до п.5.3 договору вертольоти вважаються переданими покупцю за даною угодою з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі повітряних суден - вертольотів.

Відповідно до п.5.4 договору право власності на повітряні судна - вертольоти за даною угодою виникають у покупця з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі повітряних суден - вертольотів.

Посилаючись на те, що пункти 5.3, 5.4 контракту, які визначають момент поставки (передачі) та виникнення права власності на товар (вертольоти) підписанням акту прийому-передачі між продавцем і покупцем суперечать вимогам базисної умови FCA (франко - перевізник) правил "ІНКОТЕРМС-2010", застосування яких сторони погодили в контракті, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивач не надав суду доказів того, що спірні пункти 5.3 та 5.4 контракту № 29/04-01МІ від 29.04.2013 суперечать вимогам чинного законодавства і зокрема ст. 203 ЦК України.

В статі 3 контракту зазначено, що вертольоти поставляються на умовах FCA (франко-перевізник) в редакції "ІНКОТЕРМС-2010".

Відповідно до статті А.4 (поставка) базисної умови FCA, продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, вказаній покупцем або визначений продавцем у відповідності зі статтею А3 у зазначеному місці у визначену дату або обумовлений строк.

Поставка вважається виконаною:

Б) якщо визначене місце знаходиться за межами приміщення продавця: коли невідвантажений з транспортного засобу продавця товар наданий в розпорядження перевізника або іншої особи, вказаної покупцем або обраного продавцем згідно зі статтею А.3. Якщо сторони не домовилися щодо конкретного пункту у визначеному місці поставки і якщо таких пунктів декілька, то продавець може обрати найбільш підходящий для нього пункт. Якщо у продавця немає чітких інструкцій від покупця, він може поставити товар для подальшого та/або кількість та/або характер товару.

Відповідно до статті А.8 продавець зобов'язаний надати покупцю за власний рахунок у якості доказів поставки товару звичайні транспортні документи відповідно до статті А.4 у випадку, якщо зазначені вище документи не являються транспортними документами, продавець зобов'язаний надати покупцю на його прохання, за його рахунок і на його ризик будь-яку допомогу для отримання транспортних документів (наприклад, оборотного коносамента, необоротна морська накладна, докази перевезення внутрішнім водним транспортом, авіа накладна, накладна залізничного або автотранспортного сполучення або накладна змішаних перевезень).

Колегія суддів зазначає, що пунктом 5.3 контракту передбачено, що вертольоти вважаються переданими покупцем за даною угодою з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі повітряних суден - вертольотів, а пунктом 5.4 контракту передбачено, що право власності на повітряні судна - вертольоти за даною угодою виникають у покупця з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі повітряних суден - вертольотів.

При цьому, відповідно до ст. А4 FCA, згідно якою поставка вважається виконаною з моменту передачі товару перевізнику, що підтверджується лише транспортними документами, а п. 5.2 контракту, який не оспорено, передбачено, що одночасно з відвантажувальними документами сторони підписують акт прийому-передачі вертольотів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спірні пункти контракту не суперечать вимогам базисної умови FCA (франко - перевізник) правил "ІНКОТЕРМС - 2010", а деталізують порядок передачі товару покупцю і порядок отримання у власність зазначених вертольотів.

Враховуючи викладене, суди дійшли обгрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання спірних пунктів контракту недійсними та відповідно відмовили в позові.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Авіасервіс" залишити без задоволення.

Постанову від 26.07.2016 Київського апеляційного господарського суду у №910/2072/16 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Г.М. Мачульский

М.В. Данилова