ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № Б26/15/29/22/04 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю арбітражного керуючого Сінєльнікова В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 по справі № Б26/15/29/22/04 за об'єднаною заявою 12 працівників Державного підприємства "Магніт" в особі Михайлова Д.В. до Державного підприємства "Магніт" про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2004 порушено провадження по справі № Б29/22/04 про банкрутство Державного підприємства "Магніт".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2004 по справі № Б29/22/04 відкрито процедуру санації боржника.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.14 Державне підприємство "Магніт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сінєльнікова В.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 визнані грошові вимоги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на суму 479 287, 81 грн. - 3 черга задоволення.

Доповідач - суддя Ткаченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015 у справі №Б26/15/29/22/04 затверджено реєстр вимог кредиторів державного

підприємства "Магніт" з вимогами наступних кредиторів: Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинськ на суму 6 038, 93 грн. - 4 черга задоволення; Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на суму 479 287, 81 грн. - 3 черга задоволення; Відділу по організації пожежно-профілактичної роботи на закритих об'єктах ГУ МНС України в Дніпропетровській області на суму 32 625, 00 грн. - 4 черга задоволення; Філії центра хімічних технологій Академії інженерних наук України на суму 20 233, 79 грн. - 4 черга задоволення; Державного підприємства " Смоли", м. Дніпродзержинськ на суму 34839,45 грн. - 4 черга задоволення; Державного підприємства "Бар'єр", м. Дніпродзержинськ на суму 43 359, 70 грн. - 4 черга задоволення; Товариства з обмеженою відповідальністю "Баріон", м. Дніпродзержинськ на суму 366 130, 00 грн. - 4 черга задоволення; Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ на суму 593 584, 69 грн. - 6 черга задоволення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 ухвалу господарського суду першої інстанції від 24.03.2015 в частині затвердження вимог Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до державного підприємства "Магніт" у сумі 479 287, 81 грн. - 3 черга залишено без змін.

В касаційній скарзі Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить справу направити на новий судовий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, обґрунтовуючи це тим, що судом не взято до уваги те, що станом на 06.01.2015 кредиторські вимоги скаржника збільшились на 54 100, 41 грн., а за період з 07.01.2015 по 03.02.15- на 12 531,64 грн. враховуючи нарахування земельного податку та податку на додану вартість.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення арбітражного керуючого Сінєльнікова В.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно із ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а вимоги, виникли під час проведення процедур банкрутства (розпорядження майном та санації), можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що 16.02.2004 ухвалою суду першої інстанції порушено провадження про банкрутство ДП "Магніт" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області вернулася із заявою від 12.01.2015 про збільшення кредиторських вимог на суму 54 100,41 грн., які виникли внаслідок нарахування земельного податку за декларацією № 9008059771 від 19.02.14 та податку на додану вартість за декларацію №1400041282 від 19.12.2014, тоді як заяву про збільшення грошових вимог до боржника на суму 12 531,64 грн. Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області до суду не подала, що підтверджується належними доказами та не оспорюється ДПІ.

Таким чином, враховуючи наведене вище та вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, а тому вимоги нараховані після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не мають характеру поточних у розумінні статті 1 Закону, заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку частини 1 статті 38 Закону.

Отже, відповідно до вимог ст.ст.99-101 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд перевіривши фактичні обставини справи, давши належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін обґрунтовано погодившись з висновками господарського суду першої інстанції та залишив без змін ухвалу суду першої інстанції від 24.03.2015 року в частині затвердження вимог Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до державного підприємства "Магніт" у сумі 479 287, 81 грн. - 3 черга.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 по справі № Б26/15/29/22/04 постановлена у відповідності до фактичних обставин справи та вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду, які викладені в оскаржуваному судовому рішенні по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117- 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 по справі № Б26/15/29/22/04 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.