ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 922/2942/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргуЗаступника прокурора Харківської областіна постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2015 у справі№ 922/2942/14 Господарського суду Харківської областіза позовомПершого заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест"простягнення 1701913,00 грн.,за участю від прокуратури: Суходольський С.М. (посвідчення № 020273 від 05.09.2013), та від представників сторін від позивача:не з'явились, від відповідача:Поліщук О.Л. (довіреність від 12.01.2015 № 2), Ринкевич Ю.Б. (довіреність від 12.01.2015 № 1),

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області у липні 2014 року звернувсь до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест" про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 1701913,00 грн. за видобування 35500 куб.м підземних вод для водопостачання на госпитні, виробничі потреби та передачі абонентам з двох артезіанських свердловин глибиною 50 та 56 м, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, без отримання спеціального дозволу на користування надрами у період з 01.02.2012 по 31.03.2014.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.09.2014 у справі № 922/2942/14 (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у справі № 922/2942/14 (у складі колегії суддів: Могилєвкіна Ю.О. - головуючого, Пушай В.І., Плужник О.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" на користь бюджету, р/р 33110331700010 у Фрунзенському районі міста Харкова 37999669, МФО 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління державної казначейської сліжби України у Харківській області шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про відходи у сумі 1701913,00 грн.

Рішення та постанову мотивовано тим, що протиправною діяльністю відповідача (самовільне користування водою із водних об'єктів) у період з 01.02.2012 до 31.03.2014 навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду у розмірі 1701913,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2014 (у складі колегії суддів: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у справі № 922/2942/14 Господарського суду Харківської області скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

У постанові вказано, що судами не досліджено та не надано належну оцінку змісту дозволів на спеціальне водокористування Укр. № 5646 А/Хар., який 30.12.2011 видано ЗАТ "Будінвест" зі строком дії до 31.12.2014 (а.с. 51-52), Укр. № 6396 А/Хар., який 19.14.2013 видано ТОВ "Завод "Будінвест" зі строком дії до 31.12.2014 (а.с. 53-54).

В той же час при повторному розгляді справи судам слід врахувати, що акт перевірки № 568/01-04/06-09 від 14.05.2014 у судовому порядку не скасовано, зазначений акт є обов'язковим для сторін у справі, припис у справі не спростовано.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.03.2015 у справі № 922/2942/14 (суддя Сальнікова Г.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2015 у справі № 922/2942/14 (у складі колегії суддів: Пелипенко Н.М. - головуючого, Бондаренко В.П., Камишева Л.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2015 у справі № 922/2942/14, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2015 у справі № 922/2942/14, і прийняти нове рішення про задоволення позову.

У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши прокурора, представників відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судові рішення підлягають скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права: статей 38, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 44, 45, 49 Водного кодексу України, статей 16, 19, 21, 23 Кодексу про надра та процесуального права; та статей 4-7, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, а також неповним з'ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи судами неправильно застосовано статтю 23 Кодексу України про надра та в порушення вимог статей 4-7 Господарського процесуального кодексу України не застосовано до спірних правовідносин норми спеціального законодавства - статті 44, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України та статті 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

При цьому, судами фактично ототожнено дозвіл на спеціальне водокористування, видача якого передбачена нормами Водного кодексу України, із спеціальним дозволом на користування надрами, видача якого передбачена нормами Кодексу України про надра та надається у разі видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. м на добу.

Спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування дає право на їх використання.

Враховуючи викладене, суди в порушення вказаних норм законодавства, дійшли безпідставного висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест", в силу положень статті 23 Кодексу України про надра вправі здійснювати забір води без дозволу на спеціальне водокористування та незаконно відмовили у стягнення заподіяних товариством збитків.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Згідно зі статтею 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 44, статтею 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Судами встановлено, що згідно з актом перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області від 17.04.2014-13.05.2014 № 568/01-04/06-09, водопостачання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" здійснюється на виробничі потреби, а саме: виробництво будівельних матеріалів (асфальтобетон, бетон, тротуарна та фасадна плитка, бітум та інше).

Крім цього, водопостачання підприємством здійснюється з метою передачі підземних вод іншим абонентам (згідно з дозволом), що суперечить нормам статті 23 Кодексу України про надра.

Судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" отримало дозвіл на спеціальне водокористування Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 19.04.2013 № 6396 А/Хар. з терміном дії до 31.12.2014 на видобування підземних вод для водопостачання на госппитні, виробничі потреби та передачі абонентам із двох артезіанських свердловин глибиною 50 та 56 м, дебітом 2 та 3 м куб./год. Згідно із вказаним дозволом на спеціальне водокористування основні показники діяльності об'єкта водокористувача: виробництво будівельних матеріалів (асфальтобетон, бетон, тротуарна та фасадна плитка, бітум та інше) 98 чоловік задіяні у виробництві, 264 робочих діб на рік. Водокористування дозволяється при дотриманні наступних умов: забір підземних вод не більше 80,92 м куб. на добу та 21,362 тис. м куб. на рік. Ліміт використання води: 93,76 м куб. на добу та 26,049 тис. м куб. на рік, в тому числі підземна вода передається абонентам - 2,67 м куб. на добу, 0,705 тис. м куб. на рік. Відповідно до підпункту "е" пункту 5 дозволу на спеціальне водокористування 19.04.2013 № 6396 А/Хар., об'єми та категорії переданої води іншим підприємствам і організаціям, які скидають за ЗПЗ, накопичувачі та інше: скид стічних вод до каналізаційних мереж - 24,29 м куб./добу, 6,41 тис. м куб./рік, питна вода передається абонентам - 2,67 м куб./добу, 0,705 тис. м куб./рік.

Таким чином, факт використання води позивачем для виробничих потреб та передачі абонентам підтверджується дозволами на спеціальне водокористування № 5646-А/Хар. від 30.12.2011, № 6396 А/Хар. від 19.04.2013 та звітами про використання води за формою № 2-ТП (водгосп) за 2012-2013 роки та І квартал 2014 року, які були предметом дослідження в суді.

Згідно з частиною 5 статті 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 3-32гс/15/29/16, у постанові Вищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі № 5002-23/3195-2012.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову дійшов до висновку щодо преюдиційного характеру обставин, встановлених постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2014 у справі № 820/13570/14, у якій визнано незаконним та скасовано пункт 5 припису від 19.05.2014 № 06-22-126 Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо зобов'язання ТОВ "Завод Будінвест" отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Відповідно до пункту 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до пункту 1.4 "Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008, акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

В порушення статей 34, 42 Господарського процесуального кодексу України, судами залишено без оцінки докази, які наявні в матеріалах справи: акт перевірки від № 568/01-04/06-09 від 17.04.-13.05.2014; розрахунок розміру шкоди; претензію № 133 від 25.06.2014 щодо порушення вимог статей 44, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України та статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Таким чином, скасування пункту 5 припису не є підставою для звільнення від відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Необґрунтованим є посилання суду апеляційної інстанції на акт перевірки № 119 Східного міжрегіонального територіального сектору Департаменту державного геологічного контролю, як на доказ відсутності обов'язку отримувати дозвіл на користування надрами, виходячи з наступного.

Так, перевірка ТОВ "Завод Будінвест" Східним міжрегіональним територіальним сектором Департаменту державного геологічного контролю проводилась у період з 29.09.2014 до 03.10.2014, не може бути належним доказом у розумінні статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, оскільки акт № 119 отриманий через п'ять місяців після проведення перевірки Держекоінспекцією та через три місяці після нарахування та пред'явлення претензії № 133 від 25.06.2014.

Відповідно до "Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 391/2011 та "Положення про Державну екологічну інспекцію України", затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 454, до повноважень Держекоінспекції та Держгеонадра входить здійснення державного нагляду (контролю) щодо наявності або відсутності дозволу на користування надрами.

Враховуючи викладене, лише органи Держекоінспекції уповноважені на здійснення контролю щодо наявності або відсутності дозволу на користування надрами.

Суди дійшли до безпідставного висновку щодо недоведення протиправної поведінки відповідача з підстав відсутності повного складу господарського правопорушення.

Аналіз наведених доводів у їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Згідно з частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі № 922/2942/14 Господарського суду Харківської області частково задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2015 у справі № 922/2942/14 Господарського суду Харківської області скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.