ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 922/2560/15

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської областіна постановувід 14.07.2015Харківського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Харківської області № 922/2560/15за позовомЗаступника прокурора Київського району міста Харковадо 1. Харківської міської ради 2. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Легенда"прозобов'язання вчинити певні дії,за участю представників: від Генпрокуратури - від відповідача 1 - від відповідача 2 -Клюге Л.М. Твердовський І.М. не з'явилисьВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.05.2015 у справі №922/2560/15 (суддя Калініченко Н.В), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., судді: Терещенко О.І.., Бондаренко В.П.), відмовлено в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Київського району міста Харкова до Харківської міської ради (далі - відповідач-1) та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Легенда" (далі - відповідач-2) про визнання незаконним та скасування п. 60.3 додатку 1 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24 грудня 2008 року № 350/08; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 492652, зареєстрованого в управлінні Державного земельного агентства у місті Харкові; зобов'язання відповідача-2 передати, а відповідача-1 прийняти земельну ділянку площею 1,2712 га кадастровий номер 6310136600:13:009:0028, про що скласти акт прийому - передачі.

Заступник прокурора Харківської області, не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 257, 261, 263, 267 Цивільного кодексу України, ст. 41 Земельного кодексу України, ст. ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР, ст. ст. 47, 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає, що, застосовуючи до спірних правовідносин позовну давність, суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам прокурора та не встановили наявності/відсутності порушеного права або охоронюваного інтересу держави, за захистом якого він звернувся. Крім того, скаржник також вважає, що сама по собі обізнаність прокурора про передачу спірної земельної ділянки у 2008 році (факт присутності на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради 24.12.2008 прокурора м. Харкова Поповича Є.М.) не є підставою вважати, що прокуророві вже тоді було відомо про існуючі порушення, зокрема, щодо створення і статусу ОК "ЖБК "Легенда", які Прокуратурою Київського району м. Харкова виявлено в 2015 році.

У відзиві на касаційну скаргу Харківська міськрада заперечила проти її задоволення.

Представник Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Легенда" не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції 20.10.2015, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2015.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників Генпрокуратури та Харківської міської ради, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні та постанові попередніх судових інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 24.12.2008 Харківською міською радою прийняте рішення №350/08 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування".

Пунктом 60.3 додатку 1 до вказаного рішення Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Легенда" надано у власність земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:13:009:0028), яка належала територіальній громаді м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею 1, 2712 га для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по вул. Героїв Праці (в районі зупинки трамваю "Зона відпочинку"). Будівництво виконати до 31.12.2011.

На підставі вказаного рішення Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Легенда" видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №492652 від19.06.2009.

У ході вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на території району, Прокуратурою Київського району міста Харкова встановлено, що рішення "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.12.2008 №350/08 прийнято Харківською міськрадою всупереч вимогам діючого на тай час законодавства, оскільки: кооператив створено не при Виконавчому комітеті Харківської міської ради і список його членів Виконавчим комітетом не затверджено; члени кооперативу на момент прийняття спірного рішення не потребували поліпшення житлових умов, адже не перебували на обліку громадян, що потребують відповідних поліпшень; кількість членів кооперативу була менше, ніж мінімально можлива їх кількість, визначена Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186; один з трьох членів кооперативу був у віці понад 30 років; за організаційною формою цей кооператив є обслуговуючим, відтак, метою його діяльності не може бути будівництво житлових будівель. За таких обставин, безоплатне надання у власність земельної ділянки обслуговуючому кооперативу для житлового будівництва є незаконним.

Вказані обставини стали підставою для звернення Заступника прокурора Київського району міста Харкова до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування п. 60.3 додатку 1 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24 грудня 2008 року № 350/08; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 492652, зареєстрованого в управлінні Державного земельного агентства у місті Харкові; зобов'язання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Легенда" передати, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку площею 1,2712 га з кадастровим номером 6310136600:13:009:0028, про що скласти акт прийому - передачі. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 41 Земельного кодексу України, ст. ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186.

Відповідачі, заперечуючи проти позову, зазначили, зокрема, про пропуск прокурором позовної давності для звернення до суду з цим позовом, у зв'язку з чим просили застосувати наслідки спливу цього строку.

Вирішуючи спір у справі, господарські суди попередніх інстанцій, встановивши, що на пленарному засідання сесії Харківської міської ради від 24.12.2008, на якому прийняте спірне рішення, був присутній прокурор міста Харкова Попович Є.М., а також те, що це рішення листом № 08-04/25/2-09 від 13.01.2009 направлене Харківською міськрадою на адресу прокурора міста Харкова, дійшли висновків про обізнаність органів прокуратури із прийняттям вказаного рішення саме з дати його ухвалення, у зв'язку з чим відмовили в позові з підстав звернення прокурора до суду після спливу позовної давності.

Втім, такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасним, тобто, такими, що стали наслідком порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права або охоронюваного законом інтересу особи.

Проте, у випадку, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через сплив позовної давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і позовну давність пропущено без поважних причин, суд ухвалює рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням цього строку, а при визнанні причини його пропуску поважною порушене право має бути захищене (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.12.2007 у справі № 17/255-15/389 та в п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів").

Однак, відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій наведеного вище не врахували і застосували наслідки спливу позовної давності, не встановивши чи було порушене через ухвалення спірного рішення право позивача, яке б підлягало судовому захистові за умови, якщо б цей строк не було пропущено або при визнанні причини пропуску цього строку поважною.

Відтак, доводи касаційної скарги про безпідставність відмови в задоволенні позовних вимог лише у зв'язку із спливом позовної давності без розгляду спору по суті колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, судові акти у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням викладених вище вказівок цієї постанови.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі Господарського суду Харківської області № 922/2560/15 та рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2015 у цій справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк