ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 921/340/15-г/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк Д. Кривди, С. Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич"на постановувід 30.06.2015Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 921/340/15-г/11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів"доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич"простягнення заборгованості в сумі 104 204,56 грну судове засідання представники сторін не з'явились, заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів" звернулось до господарського суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про стягнення 103 500,00 грн штрафу за договором поставки від 19.11.2014 № 0156 та 704,56 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2015 (суддя А.Сидорук), залишеним без зміни постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 (колегія суддів: Т.Бонк, С.Бойко, Г.Якімець), позов задоволений частково шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 103 500,00 грн штрафу; у решті у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

19.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів" (покупець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Славутич" (постачальник) укладений договір поставки № 0156 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити й передати, а покупець зобов'язується, оплатити й прийняти від постачальника сільськогосподарську продукцію ячмінь 3-го класу, урожаю 2014 року (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору кількість товару - 450 метричних тон +/- 10 %. Зазначена кількість може змінюватися за згодою сторін з оформленням відповідної додаткової угоди. Остаточна кількість товару зараховується в заліковій вазі по сертифікованих вагах на ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів". Кількість товару визначається після доставки вантажу на територію ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" і проведення зважування на сертифікованих вагах.

Згідно з п. 4.1 Договору ціна та загальна вартість товару за дійсним договором становить: - вартість 1 (однієї) метричної тонни з ПДВ - 2 300,00 грн, - вартість 1 (однієї) метричної тонни без ПДВ - 1 916,67 грн, - загальна сума без ПДВ - 862 500,00 грн, загальна сума ПДВ - 172 500,00 грн, - загальна сума договору - 1 035 000,00 грн.

Постачальник передає товар покупцю у власність у повному обсязі (включно) до 21.11.2014 (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору покупець здійснює попередню оплату товару у сумі 1 035 000,00 грн 20.11.2014 шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку постачальника. Платіж за Договором вважається здійсненим належним чином у дату відправлення покупцем коштів на зазначений постачальником банківський рахунок (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 7.7 Договору одностороння необґрунтована відмова від виконання своїх обов'язків під час дії договору тягне для винної сторони штраф у розмірі 10 % від вартості договору.

На виконання умов Договору покупцем перераховані кошти в сумі 1 035 000,00 грн на банківський рахунок постачальника, що підтверджується платіжним дорученням № 1676 від 20.11.2014.

На виконання Договору відповідачем частково відвантажено, а позивачем у свою чергу, отримано на підставі видаткових накладних: № 140 від 20.11.2014, № 145 від 24.11.2014, № 146 від 25.11.2014, всього товару в кількості 315 640,0 т.

Постачальник 26.11.2015 перерахував (повернув) позивачу (покупцю) грошові кошти у розмірі 309 028,00 грн.

Предметом спору є стягнення з відповідача на підставі п. 7.7 Договору штрафу у розмірі 10% від ціни договору, що становить 103 500,00 грн та 704,56 грн відсотків за користування чужими коштами.

Встановивши наведені вище обставини, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Сторонами у Договорі чітко погоджена кількість товару як одна з істотних умов договору.

Матеріалами справи не підтверджено укладення сторонами додаткової угоди для погодження поставки товару в іншій кількості, ніж це було первісно передбачено укладеним договором.

Відповідачем не представлено належних та допустимих доказів на підтвердження направлення позивачу пропозиції щодо зміни умов Договору.

Таким чином, всупереч умовам Договору та вимогам законодавства, відповідач свої зобов'язання по поставці товару не виконав у повному обсязі, зокрема, поставив товар у меншій кількості, ніж погоджено сторонами, що, також, як стверджує позивач, призвело до збитків підприємства у його господарській діяльності.

З посиланням на вказане вище, судами попередніх інстанцій вимога про стягнення з відповідача 10 % штрафу від суми Договору у розмірі 103 500,00 грн визнана правомірною.

Водночас, щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування чужими коштами на підставі ст. 1048 ЦК України в сумі 704,56 грн судами зазначено, що оскільки Договір не містить окремої умови щодо сплати відповідачем процентів за користування чужими грошовими коштами позивачу у разі недопоставки товару, позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 704,58 грн є безпідставними та не обґрунтованими, а позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Предметом позову є стягнення 10 % штрафу від суми Договору, обумовленого сторонами у п 7.7 Договору, на підставі невиконання постачальником зобов'язання з поставки товару у повному обсязі (поставка частини товару).

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Однак, згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Водночас, відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право суду на зменшення розміру штрафу визначене також і у ст. 233 Господарського кодексу України, п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" зазначає про понесення ним додаткових витрат (збитків) у сумі 27 000 грн у зв'язку із нездійсненням відповідачем поставки товару у повному (обумовленому Договором) обсязі (с.36).

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що заявлена позивачем сума штрафу значно перевищує суму збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань, а отже наявні правові підстави для зменшення розміру штрафу до 30 % від заявленого позивачем розміру (103 500, 00 грн), що становить 31 050,00 грн.

Враховуючи вказане, оскаржені судові рішення слід змінити, скасувавши останні в частині присудження до стягнення суми штрафу у розмірі 72450,00 грн (103 500, 00 - 31 050,00).

Відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

А тому, враховуючи що спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, здійснені позивачем, а також витраті зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг покладаються на відповідача.

Керуючись ч.2 ст. 49, ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 у справі № 921/340/15-г/11 змінити, скасувавши останні у частині присудження до стягнення 72450,00 грн штрафу; у цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

У решті рішення та постанову залишити без зміни.

Доручити Господарському суду Тернопільської області видати наказ, яким припинити виконання судового рішення в частині, у якій цією постановою відмовлено у позові.

Судді: Є. Борденюк

Д. Кривда

С. Могил