ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 917/398/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк Д. Кривди, С. Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавного підприємства "Енергоринок"на постановувід 23.07.2015Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 917/398/15за позовомДержавного підприємства "Енергоринок"доПублічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" простягнення 2 718 299,16 грн, у судове засідання прибули представники:позивачаКалінін М.В. (дов. від 25.12.2014 № 01/44-744Д),відповідачаГуйван Д.П. (дов. від 31.12.2014 № 01-11/16051),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 2 718 299,16 грн заборгованості за договором від 26.09.2007 № 4265/02, а саме 2 607 224,30 грн основного боргу за грудень 2014 року з урахуванням часткової оплати, 24 000,72 грн пені за період з 20.01.2015 по 01.02.2015, 80 823,95 грн інфляційних втрат за січень 2015 року, 3 642,97 грн 3% річних за період з 15.01.2015 по 01.02.2015 та 2 607,22 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.05.2015 (суддя О. Ківшик), залишеним без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 (колегія суддів: О. Істоміна, С. Барабашова, А. Білецька) припинене провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2 607 224,30 грн основного боргу; у іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

26.09.2007 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ) та Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (далі - ЕК) укладений договір № 4265/02 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався продавати, а відповідач зобов'язався купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

Договір укладений на термін з 01.10.2007 до 31.12.2007, дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення дії цього договору (п. 11.6 Договору).

ДП "Енергоринок" продає, а ВАТ "Полтаваобленерго" купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в Акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності, в обсягах, визначених розділом 4 Договору (п. 2.1, п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору середньозважена за розрахунковий місяць оптова ринкова ціна на купівлю електроенергії розраховується відповідно до Правил ОРЕ на підставі щоденних погодинних обсягів купівлі електроенергії, які визначаються відповідно до п. 4.2 Договору.

Згідно з п. 4.2 Договору обсяги фактично отриманої електроенергії в точках поставки ЕК визначаються на підставі погодинних даних системи комерційного обліку, що встановлена в точках обліку. Вся фактично отримана електроенергія, крім електричної енергії, купленої ПНТ у ДПЕ та електроенергії, виробленої електростанціями, що постачають електроенергію ЕК або споживачам на території здійснення ліцензованої діяльності ЕК, вважається купленою ЕК у ДПЕ.

Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від ДПЕ до ЕК, є підписаний з боку ДПЕ та ЕК, скріплений печатками сторін акт купівлі-продажу електроенергії (п. 4.13 Договору).

Остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК (п. 6.4 Договору).

Відповідно до п. 6.5 Договору сума, яка була сплачена ЕК понад повну поточну оплату вартості електричної енергії за розрахунковий місяць (з урахуванням п. 6.4 цього Договору), зараховується ДПЕ як погашення заборгованості ЕК перед ДПЕ за електричну енергію, яка виникла після 01.01.2005, а в разі її відсутності зараховується в рахунок погашення заборгованості з найдавнішим терміном виникнення (п. 6.5 Договору).

Згідно з пп. 7.3.2 Договору у разі несплати ЕК за куплену в ДПЕ електроенергію у терміни, встановлені п. 6.4 цього Договору, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, ДПЕ має право нарахувати пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійно облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення та штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу. Пеня та штраф не нараховуються на заборгованість по пільгах і субсидіях, якщо ЕК до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, надішле до ДПЕ акт звірки розрахунків між ЕК та розпорядником бюджетних коштів, який підтверджує неотримання ЕК в установленому порядку належних їй коштів для компенсації пільг та субсидій.

30.04.2008 між сторонами укладена додаткова угода № 4688/01, відповідно до якої, зокрема, викладено п. 6.5 Договору у новій редакції та вилучено четверте речення першого абзацу пп. 7.3.2 Договору.

12.05.2011 між сторонами укладена додаткова угода № 6953/02, відповідно до якої по тексту договору змінено назву "Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" на "Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго".

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором з продажу відповідачу електричної енергії у грудні 2014 року у обсязі 293 883,530 тис. кВт/г загальною вартістю 201 694 231,48 грн підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії від 31.12.14 за грудень 2014 року, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін і є підставою для проведення розрахунків за ним.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов'язання в частині здійснення розрахунків за поставлену електроенергію, внаслідок чого за даними позивача станом на 01.02.2015 утворилась заборгованість у сумі 2 607 224,30 грн, що і стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Водночас, у процесі розгляду спору, сторони повідомили суд про повне погашення відповідачем основного боргу за отриману електроенергію у сумі 2 607 224,30 грн та заявили клопотання про припинення провадження у даній справі в частині стягнення зазначеної суми основного боргу.

Встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вирішив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2 607 224,30 грн основного боргу припинити.

Разом з тим, щодо заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних, штрафу судами попередніх інстанцій зазначено наступне.

Між ПАТ "Полтаваобленего" та ДП "Енергоринок" підписані спільні протокольні угоди про взаєморозрахунки за електричну енергію: 05.12.2014 за №№ 20/11110, 20/11127, 20/11154 на загальну суму 2 607 224,30 грн та 16.01.2015 за №№ 20/200, 20/210, 20/204 на загальну суму 18 459 984,02 грн.

Вказані спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету передбачають перерахування з Державного бюджету України відповідачу заборгованості по компенсації коштів по пільгам і субсидіям за грудень 2014 року та за січень 2015 року. При цьому, п. 5 вказаних спільних протокольних рішень, які є аналогічними за змістом, встановлює, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.

Отже, уклавши вищезазначені спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, сторони дійшли згоди про зміну порядку і строків взаєморозрахунків за придбану електричну енергію протягом періоду, у якому виникли спірні правовідносини, а тому відсутні правові підстави стверджувати про порушення відповідачем строків оплати отриманої електричної енергії, що передбачені Договором, та притягнення відповідача до відповідності у вигляді стягнення інфляційних втрат, процентів річних, пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за вказаним договором.

Щодо подібних правовідносин Верховним Судом України винесена постанову № 3-105 гс14 від 09.09.2014, у якій встановлена відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої умовами договору поставки природного газу, та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу.

З посиланням на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 24 000,72 грн пені за період з 20.01.2015 по 01.02.2015, 80 823,95 грн інфляційних втрат за січень 2015 року, 3 642,97 грн 3% річних за період з 15.01.2015 по 01.02.2015 та 2 607,22 грн штрафую.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, і прийняти у цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідачем доведена, а позивачем підтверджена оплата у лютому 2015 року заборгованості за поставлену та неоплачену у грудні 2014 року електроенергію.

Відмова судами попередніх інстанцій у позові про стягнення пені за період з 20.01.2015 по 01.02.2015, інфляційних втрат за січень 2015 року, 3% річних за період з 15.01.2015 по 01.02.2015 та штрафу заснована на зміні сторонами Договору його умов щодо строку оплати за поставлену у грудні 2014 електроенергію на суму 2 607 224,30 грн шляхом укладення спільних протокольних рішень від 05.12.2014 з посиланням, зокрема, на позицію Верховного Суду України щодо аналогічних правовідносин, викладену у постанові від 25.03.2015 у справі № 3-23гс15.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із зазначеним висновком, оскільки за умовами спільних протокольних рішень від 05.12.2014 Департамент фінансів Полтавської облдержадміністрації, отримавши кошти від Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, перераховує кошти ПАТ "Полтаваобленего" згідно зі зведеними реєстрами станом на 01.12.2014 (за листопад 2014 року), а ПАТ "Полтаваобленего" перераховує відповідні кошти ДП "Енергоринок" з призначенням платежу "за грудень 2014 року" на загальну суму 2 607 224,30 грн.

Пунктами 5 спільних протокольних рішень від 05.12.2014, які є ідентичними за своїм змістом, визначено, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.

Отже, за умовами вказаного пункту, сторонами спільних протокольних рішень, якими, зокрема, були позивач та відповідач, змінений строк виконання зобов'язань з оплати електроенергії, поставленої у грудні 2014 року на суму 2 607 224,30 грн, до наступного дня, з дня перерахування вказаної суми Головним управлінням Державної казначейської служби України в Полтавській області на рахунок ПАТ "Полтаваобленего".

Враховуючи те, що позивачем не доведений факт невиконання відповідачем обов'язку зі сплати 2 607 224,30 грн заборгованості у визначений сторонами (у протокольних рішеннях) строк, позовні вимоги про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат, пені та штрафу є необґрунтованими.

За таких обставин, підстав для зміни або скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 у справі № 917/398/15 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

Д. Кривда

С. Могил