ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 904/2158/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Алєєвої І.В., Рогач Л.І.,розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС ГРУП"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.2015у справі№ 904/2158/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - монтажний поїзд -870"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС ГРУП"простягнення 893 738, 26 грн.за участю представників: позивачане з'явився;відповідачане з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно - монтажний поїзд-870" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС ГРУП" боргу за договором субпідряду на виконання робіт з обладнання автоматичного блокування дільниці Кривий Торець-Ясинувата, всього на суму 893738,26 грн., з яких: 771856,26 грн. - сума основного боргу, 67390,65 гр. - пеня, 12508,59 грн. - інфляційні, 29922,25 грн. - 3% річних та суму судових витрат (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 28.05.2014 (а.с.101-103, т.1)). Позовні вимоги вмотивовано статтями 526, 629, 837 Цивільного кодексу України та статтями 193, 232 Господарського кодексу України в силу яких зобов'язання щодо оплати послуг за договором підряду мають виконуватись належним чином, зокрема, щодо своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з невиконанням відповідачем такого обов'язку з останнього також підлягає до стягнення сума річних та інфляційних, передбачена статтею 625 Цивільного кодексу та сума пені відповідно до погоджених сторонами умов договору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014 (суддя Юзіков С.Г.) у справі № 904/2158/14 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний поїзд-870" 771856,26 грн. основного боргу, 37207,12 грн. пені, 12474,48 грн. збитків від інфляції, 29922,25 грн. 3 % річних, 17029,20 грн. судового збору, у решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 (судді: Величко Н.Л. - головуючий, Іванова О.Г., Березкіна О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову в справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимогу повному обсязі. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що судами не застосовано норми статей 629, 651, частин 4, 5 статті 882 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості виконання умов договору та зміни його умов лише за згодою сторін та не прийнято до уваги встановлені пунктом 6.3 договору строки та підстава оплати виконаних робіт; які відповідають законодавчо передбаченій можливості встановлення порядку прийняття робіт після попереднього випробування; порушено приписи статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності учасників судового процесу та здійснення судочинства на засадах змагальності, оскільки не надано належного значення доводам відповідача, у рішеннях не наведено мотивів їх відхилення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 25.04.2012 сторонами укладено договір субпідряду на виконання робіт з обладнання пристроями автоматичного блокування дільниці Кривий Торець - Яснувата № 2612/КР (далі Договір).

Відповідно до пункту 4.1 договору роботи здійснюються субпідрядником з моменту підписання даного договору в терміни, передбачені календарним планом робіт; згідно з додатком № 3 до договору термін виконання робіт до 31.12.2012.

За пунктом 6.2 Договору за виконані роботи з обладнання пристроями автоматичного блокування дільниці Кривий Торець-Ясинувата згідно з даним Договором відповідач перераховує позивачу кошти на суму 5551384,29 грн., у тому числі ПДВ 20% - 925230,72 грн. Відповідно до пункту 6.3 Договору, підрядник здійснює оплату за виконані роботи протягом 90 банківських днів з дня підписання сторонами акта здачі об'єкту в експлуатацію.

Згідно з пунктом 10.1 Договору, субпідрядник виконує роботи відповідно до кошторисної документації, будівельними нормами й правилами, графіками виконання робіт. Здавання - прийняття після закінчення будівництва об'єкту здійснюється відповідно до діючого порядку й оформлюється актом здачі об'єкту в експлуатацію, Перелік документів, що оформлюються при здачі об'єкту в експлуатацію, відповідає передбаченим державним будівельним нормам (пункт 14.1 договору).

Пунктом 16.1 Договору сторони погодили, що при порушенні умов Договору винна сторона виплачує іншій стороні пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє в межах терміну подачі позову і, що нараховується за кожен день порушення, виходячи з суми боргу. На винну сторону, крім того, покладаються обов'язки не покриті штрафними санкціями і грошові зобов'язання за Договором.

Суди також встановили, що позивач у підтвердження виконання робіт за договором № 2612/КР від 25.04.2012 по проекту - обладнання пристроями автоматичного блокування дільниці Кривий Торець - Яснувата надав акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за червень 2012:

- акт № 5-10Б-2 і довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 1666779,01 грн. на об'єкті АТБЦ на перегоні Кривий Торець-Фенольна, згідно з кошторисом на будівельно-монтажні роботи напільного обладнання, підписаним сторонами 27.06.2012.

- акт № 5-12Б-2 і довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 967420,96 грн. на об'єкті АБТЦ на перегоні Фенольна-Петруньки, згідно з кошторисом на будівельно-монтажні роботи напільного обладнання, підписаним сторонами 27.06.2012;

- акт № 5-14А-2 і довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 921423,66 грн. на об'єкті АБТЦ на перегоні Петруньки-Скотувата, згідно з кошторисом на будівельно-монтажні роботи напільного обладнання, підписаним сторонами 27.06.201.

За змістом зазначених вище документів суди встановили, що загальна вартість виконаних позивачем і прийнятих відповідачем за Договором робіт становила 3555623,63 грн.

Відповідно до змісту акта робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії від 19.07.2012 м. Кривий Торець, генеральним підрядником (позивачем) пред'явлено для прийняття в експлуатацію закінчені будівництвом автоблокування системи АБТ на дільниці Кривий Торець-Ясинувата; як зазначено у акті, будівництво здійснювалося генеральним підрядником, який виконав будівельно-монтажні роботи автоблокування системи АТБЦ на дільниці Кривий Торець-Ясинувата, проектно-кошторисна документація розроблена ВАТ "Інститут Дніпродіпротранс" м. Дніпропетровськ, будівництво здійснювалося за проектом "Впровадження прискореного руху пасажирських поїздів на ділянці Лозова (пост4км.)-Донецьк", будівельно-монтажні роботи виконувались у терміни: початок робіт 26.04.2012, закінчення робіт 23.05.2012. Об'єкт має такі показники: система автоблокування АБТЦ довжиною 37 км. (4 перегона). Комісією прийнято рішення автоблокування системи АБТЦ на дільниці Кривий Торець - Ясинувата вважати прийнятим від генерального підрядника і готовим до пред'явлення державній комісії. У пункті 2 зазначеного акта комісії відсутня інформація щодо субпідрядних організацій, які виконували роботи на об'єкті.

Згідно з декларацією від 26.11.2012 № ДУ 14312227 об'єкт "Впровадження прискореного руху пасажирських поїздів на ділянці Лозова (пост4км.)-Донецьк" Донецька область, код об'єкту 2121.1, третьої категорії складності, Замовником є Державне підприємство "Донецька залізниця", генеральний підрядник Слов'янське будівельно-монтажне експлуатаційне управління, служби будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Слов'янськ, генеральний проектувальник ВАТ "Інститут Дніпродіпротранс" м. Дніпропетровськ; кошторисна вартість основних фондів, що приймаються в експлуатацію, 1190245,4 тис. грн., у тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи 675273,34 тис. грн., витрати на машини обладнання інвентар 514972,06 тис. грн.; зазначений об'єкт визнаний таким, що закінчений будівництвом та готовий до експлуатації.

Суди встановили, що в період з 02 квітня по 26 червня 2013 року відповідач частково оплатив виконані за Договором роботи, перерахувавши шістьма платежами позивачеві 2500 000,00 грн., що підтверджено звітами КБ "Приватбанк" про дебетові і кредитові операції по рахунку 26006144393001 ТОВ "БМП-870".

Оскільки за іншими договорами, укладеними сторонами, у позивача виникла заборгованість перед позивачем, 31.01.2014 сторони уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої розмір боргу відповідача перед позивачем за Договором субпідряду зменшився з 31.01.2014 склав 771856,26 грн.

Підставою для звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором субпідряду щодо своєчасної оплати виконаних позивачем робіт у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення основного боргу, річних та інфляційних та частково пені, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не надано доказів виконання належним чином свого обов'язку щодо оплати наданих послуг у визначений строк, разом з тим, суд дійшов висновку про технічну помилку в поданому позивачем розрахунку пені, річних та інфляційних, яку було виправлено при вирішенні спору.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції також зазначив, що за змістом висновку № 3789/3790 комплексної судової залізнично-транспортної та будівельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз по господарській справі № 904/2158/14 судовим експертом при проведенні експертизи встановлено, що об'єкти, визначені у актах приймання виконаних робіт № 5-10Б-2, 5-12Б-2, 5-14А-2 за червень 2012 року, а саме: АБТЦ на перегонах Кривий Торець-Фенольна, Фенольна-Петруньки, Петруньки-Скотувата є складовими об'єкту, побудованого по проекту - обладнання пристроями автоматичного блокування дільниці Кривій Торець-Ясинувата за договором № 2612/КР від 25.04.2012, роботи ТОВ "Будівельно-монтажний поїзд-870" за договором субпідряду № 2612/КР від 25.04.2012 проводилися в квітні-травні 2012 року, період, у який виконано роботи за договором субпідряду №2612/КР від 25.04.2012, відповідає періоду, зазначеному у актах приймання передачі робіт 5-10Б-2, 5-12Б-2, 5-14А-2 за червень 2012 року, об'єм виконаних робіт, зазначений у актах виконаних робіт 5-10Б-2, 5-12Б-2, 5-14А-2 за червень 2012 року, та їх вартість відповідає кошторисній документації та додатку № 1 до договору субпідряду № 2612/КР від 25.04.2012; виходячи з того, що робочою комісією об'єкт був прийнятий для пред'явлення державній приймальній комісії, прийнятий Донецькою залізницею до експлуатації та експлуатується, можна зробити висновок, що фактичний обсяг виконаних робіт підтверджується документами первинного обліку.

Відтак, суд апеляційної інстанції вказав, що зазначеними вище матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем, яка підлягає стягненню, та у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати виконаних робіт настають правові наслідки, які відповідно до статей 549, 625 Цивільного кодексу України також підлягають до стягнення.

Судова колегія зазначає, що за приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; при цьому позивач надав документи, які свідчать про виконання ним обумовлених договором робіт в межах дії строку договору, прийняття їх відповідачем на підставі актів прийняття здачі робіт, наявних у матеріалах справи, проведення часткової оплати відповідачем у межах строку дії договору, введення в експлуатацію в цілому об'єкта, на якому виконувались роботи, а також на вчинення інших дій відповідача, що свідчать про визнання ним боргу. В свою чергу, відповідач вказував на відсутність документу, складання якого обумовлено договором у підтвердження обставин прийняття робіт відповідачем та настання строку для оплати виконаних робіт - підписаного сторонами акта здачі об'єкту в експлуатацію.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За статтею 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно зі статтею 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Таким чином, підставою для здійснення замовником оплати виконаних робіт є прийняття цих робіт у встановленому порядку та настання визначеного сторонами строку оплати.

Судами попередніх інстанцій правомірно враховано, що на підтвердження позовних вимог позивач надав двосторонні підписані акти, які засвідчують виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт за договором, що відповідає змісту пункту 10.1 договору щодо порядку прийняття робіт та законодавчо встановленому порядку здавання - прийняття робіт після закінчення будівництва об'єкту; відтак, суди вірно визначили настання строку виконання відповідачем грошового зобов'язання, враховуючи ту дату, якою сторони засвідчили обставини виконання та прийняття робіт шляхом складання та підписання відповідних документів за їх обопільною згодою.

Також суди вірно взяли до уваги обставини, з яких вбачається вчинення відповідачем дій з оплати заборгованості та визнання ним спірної заборгованості.

Доводи відповідача зводяться до заперечень щодо формальної невідповідності назви документа, яким за умовами договору оформлюється прийняття робіт; натомість, суди вірно врахували, що умови договору передбачають здійснення відповідачем оплати саме у встановлений строк після прийняття ним робіт та обґрунтовано взяли до уваги саме ті двосторонні складені та підписані відповідачем документи, що засвідчують ці обставини.

Приписами статей 216-218 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до вимог статей 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Також за змістом статей 547, 549 Цивільного кодексу України правочин щодо неустойки, як виду забезпечення зобов'язання, вчиняється у письмовій формі з наслідками нікчемності за умови недодержання встановленої форми, що зумовлює застосування неустойки (штрафу, пені) відповідно до визначених сторонами у правочині підстав та умов.

Відповідно до статті 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій і в частині стягнення штрафних санкцій з урахуванням виправлення суми пені та інфляційних.

Відтак, судами попередніх інстанцій вірно встановлені обставини справи відповідно до приписів наведених вище положень чинного законодавства, їх висновки є законними та обґрунтованими; судова колегія відзначає, що касаційна скарга не містить будь-яких доводів та доказів, що спростовували б висновки судів попередніх інстанцій щодо обов'язку відповідача оплатити виконані позивачем роботи. Доводи касаційної скарги щодо порушення судами принципів рівності та змагальності сторін в судовому процесі спростовуються змістом судових рішень, в яких викладено зміст заперечень відповідача та мотиви їх відхилення.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Прийняті судами рішення та постанова відповідають статтям 43, 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, підстав для їх скасування з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАС ГРУП" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 у справі № 904/2158/14 Господарського суду Дніпропетровської області та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014 залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді І. Алєєва

Л. Рогач