ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 5021/765/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта"на постановувід 08.06.2015. Харківського апеляційного господарського суду у справі№5021/765/12 господарського суду Сумської областіза позовомУправління майна комунальної власності Сумської міської радидоСумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"простягнення коштівза участю представників:

позивача: Пейкової І.О., дов. від 10.06.2015 №10.01-27/11;

відповідача: Мєльнік О.В., дов. від 15.09.2015 №2804;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.03.2015 (суддя В. Рунова), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 (судді М. Черленяк, О. Ільїн, В. Хачатрян) позов задоволено,

Не погоджуючись із прийнятими у справі рішеннями, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" - відповідач у справі, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 19.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на нікчемних правочинах, так як на його думку відповідні зміні до договорів оренди майна мали б пройти державну реєстрацію та бути нотаріально посвідчені. Судами порушено вимоги ст.ст. 210 640 654 793 794 ЦК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

30.01.1998 р. між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та Сумським поштамтом (правонаступником якого є - Сумська дирекція УДППЗ "Укрпошта") укладено договір №ФМ-348, згідно п. п. 1, 2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах, визначених договором, в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Халтуріна, 6, загальною площею 89,8 кв. м для розміщення 22-го відділення зв'язку (т. 1 а. с. 14-15).

Протягом дії договору №ФМ-348 сторонами укладались наступні зміни, якими договір та додаток №3 до нього викладались в новій редакції: №2 від 08.04.2008 р., №2 від 31.12.2009 р., №3 від 08.08.2011 р. (т. 1 а. с. 16-18, 19, 20)

30.01.1998 р. між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та Сумським поштамтом (правонаступником якого є - Сумська дирекція УДППЗ "Укрпошта") укладено договір №ФМ-337, згідно п. п. 1, 2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах, визначених договором, в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. 4-а Продольна, 76, загальною площею 90,1 кв. м для розміщення 13-го відділення зв'язку (т. 1 а. с. 21-22).

Протягом дії договору №ФМ-337 сторонами укладались наступні зміни, якими договір та додаток №3 до нього викладались в новій редакції: №1 від 28.08.2000 р., зміна до розрахунку орендної плати від 28.08.2000 р., №2 від 08.08.2008 р., №2 від 31.12.2009 р.,№3 від 01.04.2011 р. (т. 1 а. с. 23-24, 25, 26-28, 29, 30).

30.01.1998 р. між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та Сумським поштамтом (правонаступником якого є Сумська дирекція УДППЗ "Укрпошта") укладено договір №ФМ-321, згідно п. п. 1, 2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах, визначених договором, в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Некрасова, 2, загальною площею 43,6 кв. м для розміщення 16-го відділення зв'язку (т. 1 а. с. 31-32).

Строк дії договорів встановлений до 30.01.2018 р. (п. 8.1. договорів).

Протягом дії договору №ФМ-321 сторонами укладались зміни, якими договір та додаток №3 до нього викладались в новій редакції: №1 від 28.08.2000 р., №2 від 08.08.2008 р., зміна до розрахунку орендної плати від 31.12.2009 р., №4 від 01.04.2011 р. (т. 1 а. с. 33-34, 35-37, 38, 39).

В порушення умов зазначених договорів орендар зобов'язання зі сплати орендної плати не виконав, в зв'язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість , яка не була погашена.

Вказані обставини стали підставою для звернення Управління майна комунальної власності Сумської міської ради до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача за договорами оренди №ФМ-348 від 30.01.1998 р., №ФМ-337 від 30.01.1998 р., №ФМ-321 від 30.01.1998 р. 310571,68 грн., з яких 293672,97 грн. - заборгованість по орендній платі, 16898,71 грн. - пеня.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.11.2012 року у справі № 5021/1287/12 відмовлено у задоволенні позову Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" до відповідача Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про визнання недійсними частин договорів № ФМ-348 від 30.01.1998 р., а саме: розділ ІІ зміни № 2 від 31.12.2009р. до розрахунку орендної плати до цього договору, розділ ІІ зміни № 3 від 08.08.2011р. до розрахунку орендної плати до цього договору; № ФМ-337 від 30.01.1998 р., а саме: розділ ІІ зміни № 2 від 31.12.2009р. до розрахунку орендної плати до цього договору, розділ ІІ зміни № 3 від 01.04.2011р. до розрахунку орендної плати до вказаного договору оренди; № ФМ-321 від 30.01.1998 р., а саме: розділ ІІ зміни № 3 від 31.12.2009р. до розрахунку орендної плати до цього договору, розділ ІІ зміни № 4 від 01.04.2011р. до розрахунку орендної плати до цього договору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2013р. рішення господарського суду Сумської області від 15.11.2012 року у справі № 5021/1287/12 залишено без змін на підставі того, що позивачем не доведено яким чином його права та/або інтереси порушуються спірними правочинами.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2013р. у вказаній справі рішення господарського суду Сумської області від 15.11.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2013р. залишено без змін з зазначенням того, що відповідно до Положення про Сумську дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" позивач надає послуги з розповсюдження періодичних друкованих засобів масової інформації та відсутності доказів на право позивача користуватися орендою в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Суди дійшли висновку про те, що оскільки жодного судового рішення відносно визнання недійсними спірних у даній справі правочинів не існує, а навпаки у пов'язаній справі №5021/1287/12 господарські суди дійшли до висновку про відповідність вказаних договорів вимогам ст. 203 ст. 215 ЦК України, дослідивши при цьому зміст спірних договорів в цілому, що вбачається з постанови Харківського апеляційного господарського суду у вказаній справі, то законодавство презюмує правомірність вказаних правочинів, а отже, вони є дійсними.

Судами також зауважено, що правомірність укладення вказаних договорів в межах повноважень орендодавця підтверджується рішенням Сумської міської ради народних депутатів від 12.03.1997 року «Про комунальну власність», згідно до якого нежитлові приміщення за вказаними договорами були передані в оренду відповідачеві, про що безпосередньо зазначено в тексті спірних договорів (ч. 1 договорів).

Право власності на нежитлові приміщення підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Зарічної районної Ради народних депутатів від 19.08.1986 року № 239 та Виконавчого комітету Ковпаківської районної ради народних депутатів від 17.06.1986 року № 164 «Про оформлення права власності на житлові будинки», згідно до яких на цілі житлові будинки Сумським обласним бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право комунальної власності, що відповідає вимогам діючої на той час Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 р.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.03.2014р. у даній справі підтверджується, що в ході судового розгляду даної справи на підтвердження права власності позивача щодо нежитлових приміщень, які перебувають у користуванні у відповідача на умовах оренди за спірними договорами у цій справі, позивачем надано господарському суду для огляду оригінали матеріалів інвентаризаційних справ на будинки за адресою: м. Суми, вул. Халтуріна, 6 (2 тома), м. Суми, вул. 4-а Продольна, 76 (2 тома), м. Суми, вул. Некрасова, 2 (3 тома).

В подальшому, у зв'язку із прийняттям КМУ Постанови від 5 листопада 1991 р. N 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю), затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), де в розділі «Житлове господарство» передачі підлягає житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду.

На виконання вказаної Постанови, рішенням Сумської міської ради народних депутатів від 14.11.1991 року «Про передачу у комунальну власність міської ради народних депутатів підприємств та організацій, розташованих у місті Суми» затверджено перелік майна та підприємств, що підлягають включенню до комунальної власності, серед яких п. 80 значаться ЖЕО.

Згідно до рішення Обласної ради народних депутатів від 23.01.1992 року «Про розмежування державного майна комунальної власності між власністю обласної, районної та місцевої (міст обласного підпорядкування) рад народних депутатів» затверджено розмежувальний перелік майна комунальної власності.

На виконання вказаних рішень, відповідним актом передачі Сумським облвиконкомом підприємств, об'єктів та організацій житлово - комунального господарства в комунальну власність Сумському міськвиконкому, було передано в т.ч. ЖЕО.

У зв'язку із створенням єдиної інформаційної системи - Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень, після вступу в дію ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», управління майна комунальної власності поступово здійснює заміну паперових реєстраційних посвідчень на нерухоме майно, що належить до комунальної власності на свідоцтва про право власності, які занесені до єдиної інформаційної системи - Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень, що у даному випадку підтверджується Свідоцтвами про право власності, виданим Виконкомом Сумської міської ради від 20.09.2012 року, 17.09.2012 року та 17.09.2012 року відповідно.

Відповідно до п. 4 ст. З ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Суди дійшли висновку про те, що твердження відповідача про відсутність у позивача прав на укладення зазначених договорів оренди, спростовуються обставинами та доказами, що їх підтверджують.

Також, відповідач посилається на те, що зміни внесені протягом 2008-2011 років до договорів оренди ФМ-348, ФМ-337, ФМ-321 є нікчемними, оскільки вони підлягали нотаріальному посвідченню та державній реєстрації відповідно до вимог ст.ст. 654, 640, 793 та ст. 794 Цивільного кодексу України.

Спростовуючи вказані доводи відповідача суди наголосили на тому, що оскільки спірні договори були укладені 30.01.1998 р. нормативно-правовим актом, що регулював порядок укладення договорів та вимоги щодо їх форми у 1998 році є Цивільний кодекс УРСР (далі - Цивільний кодекс України 1963 року).

Відповідно до ч.1 ст. 42 Цивільного кодексу України 1963 року угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Згідно з ч.1 ст. 47 цього Кодексу нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України 1963 року за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Частиною 2 ст. 257 цього Кодексу визначалось, що договір найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій повинен бути укладений в письмовій формі, за винятком випадків, передбачених окремими правилами. Таким чином, для договорів майнового найму (оренди) встановлено обов'язковість простої письмової форми.

Отже, законодавство, яке діяло на момент укладення договору оренди, не встановлювало обов'язкової нотаріальної форми щодо договорів оренди нежитлового приміщення. В самих договорах також відсутня умова про те, що він підлягає нотаріальному посвідченню.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 2004 року, встановлено, що до договорів, що були укладені до 01.01.2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку й наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення. Вказаний перелік є вичерпний.

Строк дії договорів встановлений до 30.01.2018 р.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Застосовуючи до спірних правовідносин вказані приписи законодавства, суди дійшли висновку про те, що відсутні підстави вважати, що внесення змін до договорів оренди ФМ-348, ФМ-337, ФМ-321 від 30.01.1998р. є окремими правочинами, а також, що незасвідчення таких змін нотаріусом та невчинення ним відповідної державної реєстрації свідчить про недійсність спірних договорів оренди та змін до них.

Судами також встановлено, що розрахунок орендної плати за спірний у даній справі період (з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року) відповідачеві здійснюється у відповідності до зміни № 3 від 31.12.2009 року та зміни № 4 від 01.04.2011 року до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ - 321 від 30.01.1998 року.

Розрахунок орендної плати за спірний у даній справі період (з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року) відповідачеві здійснюється у відповідності до зміни № 2 від 31.12.2009 року та зміни № 3 від 01.04.2011 року до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ - 337 від 30.01.1998 року.

Розрахунок орендної плати за спірний у даній справі період (з 01.03.2011 року по 31.12.2013 року) відповідачеві здійснюється у відповідності до зміни № 2 від 31.12.2009 року та зміни № 3 від 08.08.2011 року до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ - 348 від 30.01.1998 року.

Згідно п. 4.3. Договорів оренди (в редакції зміни №2 від 08.04.2008 р.) орендна плата сплачується щомісячно до 15 числа.

Орендна плата за зазначеними договорами нараховувалася відповідачу відповідно до останніх розрахунків, що були підписані між сторонами на підставі діючої на той час Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна № 3964-МР від 23.06.2010 року, а саме:

- зміна № 3 від 01.04.2011 р. до розрахунку орендної плати до договору№ФМ-337;

- зміна № 4 від 01.04.2011 р. до розрахунку орендної плати до договору№ФМ-321;

- зміна № 3 від 08.08.2011 р. до розрахунку орендної плати до договору№ФМ-348.

З січня 2012 року набрала чинності нова Методика розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, але орендна плата за зазначеними договорами нараховується відповідачу не за чинною Методикою, а на підставі останньої підписаної зміни.

Відповідно до п.6.2.5. текстів договорів № ФМ-337, № ФМ-438, № ФМ-32, в обов'язки орендаря входить сплата орендної плати у розмірі та у термін згідно з Договором. При цьому п. 4.6. Договорів (у редакції 2008 р.) передбачено, що розмір орендної плати переглядається у сторону збільшення або зменшення на вимогу однієї з сторін у разі змін та доповнень до Методики, зміни базової ставки орендної плати з внесенням відповідних змін у Додаток 3 до цього Договору.

Умовами договорів оренди (п.6.2.6) також зобов'язано орендаря здійснювати звірку розрахунків та платежів орендної плати із орендодавцем не менш ніж: 1 раз в квартал з підписанням акту звірки, чого СД УДППЗ «Укрпошта», починаючи з 2010 року жодного разу зроблено не було. Відповідачем не надано суду доказів на спростування такого твердження.

Враховуючи зазначені обставини, суди дійшли висновку про правомірність нарахування позивачем орендної плати та пені з урахуванням Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна №3964 - МР від 23.06.2010р.

Позивачем надано суду детальний розрахунок орендної плати та пені (а.с.46-54 том 5), який перевірено судами попередніх інстанцій та встановлено, що він відповідає умовам договорів оренди з наступними змінами та Методиці розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна №3964 - МР від 23.06.2010р.

Враховуючи те, що відповідачем не подано суду доказів сплати боргу та не спростовано належним та допустимими доказами позицію позивача, а заперечення не відповідають фактичним обставинам справи, суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 293672,97 грн. - заборгованості по орендній платі.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 16898,71 грн. - пені.

Судами встановлено, що згідно з п. 4.7. Договорів оренди (в редакції змін №2 від 08.04.2008 р.) орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Оскільки судами встановлено факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, право позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 16898,71 грн. передбачено умовами договорів, пеня нарахована в межах строку позовної давності та з урахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позовні вимоги в зазначеній частині суди також визнали обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Так, звертаючись із позовом, Управління комвласності вказує на договори оренди приміщень від 30.01.1998 в редакції змін до договору від 08.04.2008.

Судами встановлено, що відповідні зміни №2 до договору за своєю суттю не є новими договорами.

В силу вимог п. 9 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Приписами ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У нормах ст.ст. 793,794 ЦК України закріплена вимога закону щодо нотаріального посвідчення договорів оренди приміщень, укладених строком більше, ніж на 3 роки та державна реєстрація таких договорів.

Разом з тим, вимога щодо нотаріального посвідчення стосується договорів, укладених вже після набрання чинності ЦК України 2004 року. За приписами ЦК України 1963 року нотаріальне посвідчення договорів оренди не вимагалося. Не було вимог і щодо обов'язкової держреєстрації такого виду договорів.

Так, в силу вимог п. 4 ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновок суду касаційної інстанції, викладений у постанові від 16.12.2014 про те, що відповідні зміни №2 до договорів оренди від 30.01.1998 №№ ФМ-348,ФМ-321,ФМ-337 мали б пройти державну реєстрацію та бути нотаріально посвідчені. Вказані зміни мали б пройти держреєстрацію та нотаріальне посвідчення у тому випадку, якби за своєю правовою природою вони були б новими договорами. Однак, судами встановлено, що відповідними угодами сторони лише вносили зміни до укладеного у 1998 році договору.

Виконуючи вказівки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 16.12.2014 судами встановлено порядок розрахунку за оренду, розмір орендних платежів. Так, позивачем надано суду детальний розрахунок орендної плати та пені (а.с.46-54 том 5), який перевірено судами попередніх інстанцій та встановлено, що він відповідає умовам договорів оренди з наступними змінами та Методиці розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна №3964 - МР від 23.06.2010р.

Враховуючи, що відповідачем не подано суду доказів сплати боргу та не спростовано належним та допустимими доказами позицію позивача, а заперечення не відповідають фактичним обставинам справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 293672,97 грн. - заборгованості по орендній платі.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 16898,71 грн. - пені.

Судами встановлено, що згідно з п. 4.7. Договорів оренди (в редакції змін №2 від 08.04.2008 р.) орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Оскільки судами встановлено факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, право позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 16898,71 грн. передбачено умовами договорів, пеня нарахована в межах строку позовної давності та з урахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", колегія суддів погоджується з висновками судів про задоволення позову і в цій частині.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що орендна плата для УДППЗ "Укрпошта" має встановлюватися на рівні з бюджетними установами, тобто становити 1 грн. в рік. Постанови Верховного Суду України, наявні в матеріалах справи, та на які посилається скаржник стосуються укладення між сторонами нових договорів. Що стосується існуючих договорів оренди майна, то орендна плата визначається в порядку і розмірах погоджених сторонами у договорі. Більше того, вже після прийняття відповідних змін до ЗУ "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", якими встановлено право підприємств зв'язку, що розповсюджують визначені законом періодичні видання, на оренду приміщень за тарифами, встановленими для бюджетних організацій, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" не зверталося до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради з проханням внести зміни до чинних договорів оренди майна та встановити новий розмір орендної плати. Відсутні і судові рішення з цього приводу.

Таким чином, колегія суддів констатує, що справа розглянута судами відповідно встановленим обставинам справи з правильним застосуванням до них діючих норм матеріального права. Суди повно та всебічно дослідили наявні в матеріалах справи докази та прийняли обґрунтовані та законні рішення. Підстави для їх скасування та прийняття нового рішення у справі - відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України,? Вищий господарський суд України, ?

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 19.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 - без змін.

Поновити виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є.Чернов В. Цвігун