ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 922/5274/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Вовк І.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажприлад", м. Київ,

на рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2015

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2016

зі справи № 922/5274/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажприлад"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект", м. Харків,

про зобов'язання вчинити певні дії

та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект" (далі - ТОВ "Укрспецкомплект")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажприлад" (далі - ТОВ "Спецмонтажприлад")

про стягнення 535 040,43 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Спецмонтажприлад" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання ТОВ "Укрспецкомплект" здійснити перерахування помилково сплачених ним відповідачеві 381 072 грн. на поточний рахунок позивача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що мотивувало відсутністю взаємних зобов'язань.

У свою чергу, ТОВ "Укрспецкомплект" подало зустрічний позов до ТОВ "Спецмонтажприлад" про стягнення 381 072 грн. боргу за замовлену продукцію, 145 188,43 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 8 780 грн., а всього 535 040,43 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2015 (суддя Кухар Н.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 (колегія суддів у складі: Здоровко Л.М. - головуючий суддя, судді Плахов О.В., Шутенко І.А.), в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено, а зустрічний позов задоволено повністю.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 509, 526, 530, 538, 610, 611, 612, 625, 626, 638, 639, 641, 642, 644, 693, 712 ЦК України мотивовано перерахуванням ТОВ "Спецмонтажприлад" грошових коштів ТОВ "Укрспецкомплект" на виконання зобов'язань за договором поставки, укладеним сторонами шляхом оферти та її акцептування, а також невиконанням ТОВ "Спецмонтажприлад" зобов'язань з повної оплати замовленої за цим договором продукції.

У касаційній скарзі ТОВ "Спецмонтажприлад" просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові.

ТОВ "Укрспецкомплект" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- між ТОВ "Спецмонтажприлад" і ТОВ "Укрспецкомлект" у 2014 році відбулися переговори щодо укладання договору поставки, за умовами якого ТОВ "Укрспецкомплект" (постачальник) зобов'язався поставити ТОВ "Спецмонтажприлад" (покупцю) продукцію (сигналізатор "Флюорат-411" та газоаналізатор "АГ-0012"), а позивач - прийняти та оплатити продукцію;

- у вигляді єдиного письмового документа договір поставки сторонами укладений не був;

- 01.07.2014 TOB "Укрспецкомлект" виставлено рахунок № СФ-0006101 про оплату продукції, а саме: сигналізатора "Флюорат-411" у кількості 4 шт. та газоаналізатора "АГ-0012" у кількості 4 шт., загальною вартістю 762 144 грн.;

- відповідно до зазначеного рахунка умовами поставки є: 100 % передоплата ТОВ "Спецмонтажприлад"; строк відвантаження сигналізаторів "Флюорат-411" - на протязі 3-х місяців; строк відвантаження газоаналізаторів "АГ-0012" - на протязі 3-4 місяців; відвантаження транспортною компанією за рахунок вантажоотримувача;

- 16.07.2014 ТОВ "Спецмонтажприлад" здійснило платіж на суму 381 072 грн. за платіжним дорученням № 667. У платіжному дорученні зазначено призначення платежу - оплата за матеріал за рахунком № СФ-0006101 від 01.07.2014. Отримувач платежу - ТОВ "Укрспецкомплект". Перераховані кошти становлять 50 % від суми, зазначеної в рахунку-фактурі;

- 03.10.2014 (у межах трьохмісячного строку, встановленого рахунком-фактурою) та повторно 24.11.2014 ТОВ "Укрспецкомплект" направлено ТОВ "Спецмонтажприлад" листа, в якому зазначено, що замовлена продукція готова для відвантаження і знаходиться на складі, необхідно провести доплату в розмірі 50 % (381 072 грн.) у строк до 15.10.2014 та, відповідно, до 30.11.2014, а також зазначити перевізника і номер складу для відвантаження;

- листом від 27.11.2014 ТОВ "Спецмонтажприлад" гарантувало повний розрахунок за обладнання в період з 15 до 25 грудня 2014 року. При цьому ТОВ "Спецмонтажприлад" підтверджувало здійснення 50 % передоплати та просило відвантажити обладнання, яке необхідне для виконання зобов'язань ТОВ "Спецмонтажприлад" перед "Кременчуцькою ТЕЦ" публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго";

- 28.11.2014 ТОВ "Укрспецкомплект" надало відповідь на лист позивача від 27.11.2014, зазначивши про те, що товар готовий до відвантаження з жовтня 2014 року, але необхідно здійснити остаточний розрахунок та перерахувати 381 000 грн. Нагадуючи про 100 % передоплату, просило не затягувати з оплатою;

- 23.07.2015 ТОВ "Спецмонтажприлад" направило ТОВ "Укрспецкомплект" листа, в якому повідомило про те, що 16.07.2014 на рахунок ТОВ "Укрспецкомплект" помилково перераховано 381 072 грн. за платіжним дорученням № 667 та просило повернути зазначену суму;

- часткова оплата ТОВ "Спецмонтажприлад" замовленої продукції здійснена через 15 днів після виставлення рахунка-фактури, а лист про повернення грошових коштів складений та надісланий 23.07.2015, тобто більше ніж через рік після перерахування грошових коштів;

- намір ТОВ "Спецмонтажприлад" придбати названу продукцію підтверджується й листом Кременчуцької ТЕЦ філії публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" від 23.11.2015 № 13-29-17/4697 та наявним у Єдиному державному реєстрі судових рішень рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2015 зі справи № 910/15565/15, яким встановлено факт укладення договору підряду від 26.06.2014 № 1384 між публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (замовник) і ТОВ "Спецмонтажприлад" (підрядник), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи з впровадження системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення на Кременчуцькій ТЕЦ, яка є філією ПАТ "Полтаваобленерго".

Причиною даного спору є питання щодо правової природи сплачених ТОВ "Укрспецкомплект" коштів і наявності правових підстав для їх повернення позивачеві як помилково сплачених чи для додаткового стягнення з позивача боргу із сплати авансу та нарахованих на нього сум.

Відповідно до частин першої та другої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частинами першою та другою статті 206 ЦК України встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність; юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

За приписами частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з частинами першою та другою статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до частини другої статті 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Статтею 646 ЦК України встановлено, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Згідно з частинами першою та другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої стаття 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 664 ЦК України встановлено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

У прийнятті судових рішень зі справи попередні судові інстанції з огляду на наведені ними обставини виходили з наявності між сторонами договірних відносин, що виникли шляхом укладення відповідного договору поставки у спрощений спосіб через узгодження усіх істотних умов: оферта (виставлений рахунок-фактура) і акцепт (оплата 50 % суми за рахунком- фактурою).

Водночас для прийняття правильного судового рішення по суті наявного спору як місцевому, так і апеляційному господарським судам належало:

- з'ясувати дату, на яку згаданий договір поставки набув статусу укладеного, а також повний перелік документів, обмін якими свідчить про його укладення;

- дослідити кожну з істотних умов договору та шляхи досягнення згоди стосовно неї [зокрема, щодо розміру оплати (762 144 грн., 381 072 грн., 381 000 грн. тощо), умов оплати (аванс, інше), строків поставки товару] з наведенням відповідних доказів;

- оцінити, чи був акцепт (платіжне доручення № 667) повним і безумовним, якщо ні, то чи не є це новою офертою та чи була вона прийнята;

- з'ясувати обставини нарахування ТОВ "Укрспецкомплект" інфляційних втрат та 3 % річних (за який період, на які суми і чому);

- встановити, чи було ТОВ "Укрспецкомплект" передано, а ТОВ "Спецмонтажприлад" одержано товар, якщо ні, то чому саме, чи є товар у наявності;

- дати оцінку правомірності зустрічних позовних вимог щодо примусового стягнення авансу (за умови встановлення того, що йдеться саме про авансовий платіж);

- з огляду на встановлені фактичні обставини щодо умов даного договору поставки та його виконання - дослідити, які саме права ТОВ "Укрспецкомплект" потребують судового захисту.

Проте цього ними здійснено не було.

Таким чином, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажприлад" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 зі справи № 922/5274/15 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Вовк

Суддя В.Селіваненко