ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 921/105/16-г/18

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Барицька Т.Л., Мележик Н.І.,

розглянувши касаційну скаргуBank of Cyprus Public Company Limited (Бенк оф Сайпрес Паблік Компані Лімітед)на ухвалу та постановугосподарського суду Тернопільської області від 10.03.2016 Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2016у справі№ 921/105/16-г/18господарського судуТернопільської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Господарник"доBank of Cyprus Public Company Limited (Бенк оф Сайпрес Паблік Компані Лімітед)за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовичапровизнання виконавчого напису №4916 від 29.12.2015 приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконаннюза участю представників сторін:від позивача: Козир А.О., Залунін К.В. від відповідача: Косар Б.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.09.2016 касаційну скаргу Bank of Cyprus Public Company Limited (Бенк оф Сайпрес Паблік Компані Лімітед) у справі № 921/105/16-г/18 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Картере В.І., Мележик Н.І. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2016.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 19.09.2016 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 921/105/16-г/18 у зв`язку із лікарняним судді Картере В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2016 касаційну скаргу у справі № 921/105/16-г/18 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Самусенко С.С. - головуючий, Барицька Т.Л., Мележик Н.І. згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.09.2016.

1. Зміст позовних вимог та виклад підстав заяви позивача

ТОВ "Господарник" звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача Bank of Cyprus Public Company Limited (Бенк оф Сайпрес Паблік Компані Лімітед), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович, про визнання виконавчого напису № 4916 від 29.12.2015 приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно договору іпотеки від 15.10.2008 ТОВ "Господарник" як іпотекодавець передав іпотекодержателю Марфін Поп'юлар Бенк Паблік Ко Лтд, Республіка Кіпр в першочергову іпотеку з найвищим пріоритетом нежилий будинок (торговий центр) в цілому, загальною площею 6 121,3 м2, що розташований за адресою вул. В.Стуса, 1 в м. Тернопіль, що належить іпотекодавцю на праві власності. Даний договір укладений з метою забезпечення належного та своєчасного виконання забезпечених зобовязань згідно кредитного договору 18.08.2008, за умовами якого Марфін Поп'юлар Бенк Паблік Ко Лтд, Республіка Кіпр погодився надати позичальнику компанії Ансуса Лтд, Англія строкову кредитну лінію на загальну суму 25 000 000,00 доларів США.

Разом із позовною заявою ТОВ "Господарик" подав заяву від 05.02.2016 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, а саме виконавчого напису № 4916 від 29.12.2015 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, яке здійснюється в рамках виконавчого провадження № 49878404 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Підставою для задоволення заяви про забезпечення позову визначено пов'язаність заходів забезпечення позову з його предметом, можливе вилучення у позивача нежилого будинку (торговий центр), загальною площею 6 121,3 м2, розташованого за адресою вул. В.Стуса,1, м. Тернопіль при здійсненні виконавчого провадження № 49878404 з виконання оспорюваного виконавчого напису, що в подальшому може утруднити виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову при невжитті заходів забезпечення позову.

2. Стислий виклад суті ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.03.2016 у справі № 921/105/16-г/18 (суддя Охотницька Н.В.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 (Марко Р.І. - головуючий, Данко Л.С., Костів Т.С.), заяву ТОВ "Господарник" про забезпечення позову від 05.02.2016 задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 4916 від 29.12.2015 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С., яке здійснюється в рамках виконавчого провадження № 49878404 відділом виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.

Судові рішення мотивовано, зокрема, ст.ст. 66, 67 ГПК України, тим, що наслідком можливого задоволення позову у даній справі буде припинення відповідної процедури стягнення коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

3. Підстави, з яких оскаржено ухвалу та постанову господарських судів

Не погоджуючись із наведеними вище ухвалою та постановою, Bank of Cyprus Public Company Limited (Бенк оф Сайпрес Паблік Компані Лімітед) звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 66, 67 ГПК України просить їх скасувати, у задоволенні клопотання ТОВ "Господарник" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

У скарзі стверджується, що застосування визначених ст.67 ГПК України заходів можливо лише у разі, якщо не вжиття заходів до забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що у даному випадку матеріалами справи не підтверджується, цим обставинам не надано належного обґрунтування в оскаржуваній ухвалі.

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу представник ТОВ "Господарник" вважає, що суди дійшли обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів із забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису виконавчого напису № 4916 від 29.12.2015 та правильно застосували норми процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

5. Нормативно-правові акти, роз`яснення Пленуму ВГСУ та мотиви, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на час розгляду справи старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В.Е. на підставі спірного виконавчого напису 20.01.2016 відкрито виконавче провадження ВП № 49878404 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилий будинок (торговий центр) в цілому, загальною площею 6 121,3 м2, розташованого за адресою вул. В.Стуса, 1, м. Тернопіль з боржника - ТОВ "Господарник" на користь стягувача - Bank of Cyprus Public Company Limited (Бенк оф Сайпрес Паблік Компані Лімітед).

Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності до ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В пункті 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз`яснено, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі ґрунтується на вимогах закону та обставинах справи.

У цьому випадку обраний заявником захід до забезпечення позову відповідає позовним вимогам, оскільки відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса, який оспорюється у даній справі, свідчить про наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливими припинення відповідної процедури стягнення коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в разі задоволення позову.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що розгляд заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову є процесуальним питанням і не є розглядом спору по суті.

6. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Приписами статті 1117 ГПК України встановлено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані ухвала та постанова судів попередніх інстанцій прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Посилання скаржника на порушення господарськими судами ст.ст. 66 67 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді справи.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Bank of Cyprus Public Company Limited (Бенк оф Сайпрес Паблік Компані Лімітед) залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 у справі № 921/105/16-г/18 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: Т. Барицька

Н. Мележик