ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 917/2201/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є. Борденюк, І. Вовк, С.Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії районних електромереж Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"на постановувід 08.06.2016Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 917/2201/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії районних електромереж Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"доКомунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал"простягнення 578 468,08 грн, у судове засідання прибули представники:позивачаОлійник О.Ю. (дов. від 03.08.2016), Кірілов В.В. (дов. від 03.08.2016)відповідачаКупріян К.І. (дов. від 09.09.2016)заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії районних електромереж Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" про (з урахуванням уточнення позовних вимог) стягнення 578 468,08 грн за договором про постачання електричної енергії № 0095р від 01.01.2008 з яких: 219 909,43 грн пені на суму заборгованості за спожиту активну електроенергію, яка нарахована за період 2013 року по вересень 2015 року; пені на суму 364,07 грн, яка нарахована за період 2013 року по вересень 2015 року; індекс інфляції на суму заборгованості за активну електроенергію, яка нарахована за період 2013 року по вересень 2015 року в сумі 293 406,93 грн; індекс інфляції на суму заборгованості за реактивну електроенергію за період з грудня 2013 року по вересень 2015 року; 3% річних за весь час прострочення за активну електроенергію за період з грудня 2014 року по вересень 2015 року відповідно до додатку №2 до договору в сумі 63 756,11 грн; 3% річних за весь період прострочення за реактивну електроенергію відповідно до п. 9 додатку 2 до договору з грудня 2012 року по вересень 2015 року у розмірі 336,16 грн; 219 909,43 грн пені за період з березня 2015 року по вересень 2015 року, яка нарахована на суму заборгованості за спожиту активну електроенергію; 364,07 грн пені на суму заборгованості за спожиту реактивну електроенергію за період з березня 2015 року по вересень 2015 року; 63 756,11 грн 3% річних відповідно до п. 9 додатку 2 до договору за час прострочення за активну електроенергію за весь період прострочення з грудня 2012 року по вересень 2015 року; 336,16 грн 3% річних за весь період прострочення за реактивну електроенергію відповідно до п. 9 додатку 2 до договору з грудня 2012 року по вересень 2015 року.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.02.2015 (суддя О.Іваницький), залишеним без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 (колегія суддів: Н. Гребенюк, О. Істоміна, М. Слободін), у позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

01.01.2008 між ВАТ "Полтаваобленерго" в особі структурного підрозділу Полтавської філії та Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" укладений договір № 94-р про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Пунктом 6 додатку № 2 до Договору "Порядок розрахунків" передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу; 3 % річних з простроченої суми.

Відповідно до п.2.3.3, 2.3.4 даного договору, оплата за спожиту активну та реактивну електричну енергію за період з 01.12.2012 по 01.09.2015 Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" проводилась несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції, які відповідачем не погашені та які, відповідно, заявлені до стягнення позивачем.

Протоколом № 31 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Полтавської області від 06.11.2014 на виконання вимог постанови КМУ № 30 від 29.01.2014 узгоджений обсяг заборгованості з різниці в тарифах КП "Полтававодоканал" станом на 01.07.2014 у сумі 288 471 886,27 грн.

24.09.2014 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області, Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації, КП "Полтававодоканал", ПАТ "Полтаваобленерго", Державним підприємством "Енергоринок", ПАТ "Центренерго" укладений договір № 30Е/240 про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови КМУ № 30 від 29.01.2014, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 30.

Відповідно до умов договору від 24.09.2014 відповідач перерахував на рахунок позивача кошти у сумі 9 000 000,00 грн для погашення заборгованості з різниці в тарифах, про що свідчить платіжне доручення № 6 від 30 вересня 2014 року, з яких 2 950 963,96 грн перераховані згідно з договором № 0094р від 01.01.2008 на рахунок Полтавської філії районних електромереж.

У пункті 17 договору № 30Е/240 про організацію взаєморозрахунків сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Водночас, протоколом № 6 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Полтавської області від 28.07.2015 на виконання вимог постанови КМУ № 375 від 04.06.2015 про "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню" додатково узгоджений обсяг заборгованості з різниці в тарифах КП "Полтававодоканал" за період липень-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року у сумі 6 600 848,00 грн.

Також, 03.12.2015 на виконання постанови КМУ № 375 від 04.06.2015 укладений, зокрема між позивачем та відповідачем, новий договір № 166/375-в про організацію взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення.

Пунктами 2-3 та 7-12 договору від 03.12.2015 сторони узгодили, що, зокрема, відповідач перераховує отриману ним суму коштів у розмірі 107 358 634,15 грн позивачу для погашення заборгованості за електричну енергію за 2012-2015 роки згідно з договорами від 11.11.2004 № 94 та від 01.01.2008 № 94р.

Пунктом 19 даного договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної претензій стосовно предмета договору.

Уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за електричну енергію, отриману за періоди, на які були нараховані суми 3% річних, інфляційних та пені, що є предметом розгляду у даній справі.

Отже, санкції, передбачені пунктом 4.2.1 Договору, підлягають застосуванню лише у разі здійснення оплати поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків.

Дана правова позиція відображена в постановах Верховного суду України від 30.09.2014 у справі №922/2339/13, від 09.09.2014 у справі №5011-1/1043-2012-42/528-2012, від 16.09.2014 у справі №5011-42/1230-2012-69/542-2012.

При цьому, твердження позивача про те, що договір про організацію взаєморозрахунків на загальну суму 107 358 634,15 грн від 03.12.2015 за № 166/345-в, на який посилався суд першої інстанції, мав покривати лише заборгованість по договору про постачання електричної енергії № 94 від 11.11.2004, є безпідставним, оскільки в п. 7 зазначеного договору чітко визначено, що перерахунок коштів відбувається на погашення заборгованості за електричну енергію за договорами № 94 від 11.11.2004 та № 94 р від 01.01.2008.

З посиланням на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у позові.

Разом з тим, апеляційний господарський суд зазначив також і про договір № 407/375-в від 15.12.2015, на який посилався відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, аналогічного з договором від 03.12.2015 № 166/375-в змісту, однак із сумою що підлягає перерахунку у розмірі 36 956 756,85 грн.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

При цьому, заявник касаційної скарги зазначає про те, що договір від 24.09.2014 № 30Е/240 укладений щодо заборгованості за 2010-2011 роки, з огляду на що посилання судів попередніх інстанцій на нього, як підставу зміни строку оплати заборгованості за 2012-2015 роки, є необгрунтованим. Також, заявник зазначає про те, що договори від 03.12.2015 та 15.12.2015 не змінили строків оплати заборгованості, оскільки грошові кошти за такими договорами не перераховані.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Заявлені вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних обґрунтовані посиланням на несвочаєчасний розрахунок відповідача з позивачем за спожиту електричну енергію, куповану за Договором у період з 01.12.2012 по 01.09.2015.

Судові рішення про відмову у позові прийняті з посиланням на те, що договорами від 24.09.2014, 03.12.2015 та 15.12.2015 сторони, зокрема позивач та відповідач, змінили строки сплати заборгованості (різниці у тарифах) за 2012-2015 роки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України оцінює посилання судів попередніх інстанцій на договір від 24.09.2014, як на підставу для відмови у позові, помилковим, оскільки з п. 7 цього договору вбачається, що відповідач перераховує позивачу грошові кошти на погашення заборгованості за електроенергію, куповану у 2010-2011 роках. Водночас, позивачем нараховані пеня, інфляційні втрати та 3 % річних на заборгованість за електроенергію куповану у 2012-2015 роках.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує висновок судів попередніх інстанцій про зміну сторонами строку взаєморозрахунків за Договором у спосіб укладення договору від 03.12.2015 № 166/375-в, зокрема, з огляду на висловлену Верховним Судом України позицію, на яку посилаються суди та яка відповідно до ст. 11128 ГПК є обов'язковою до застосування.

Посилання позивача на те, що за договором від 03.12.2015 № 166/375-в грошові кошти мають бути зараховані на погашення заборгованості за договором № 94 від 11.11.2004 колегією суддів Вищого господарського суду України не приймаються, оскільки відповідної умови договір від 03.12.2015 № 166/375-в не містить, а його сторони, зокрема позивач, не скористалися правом на конкретизацію його положень у спосіб визнання сум коштів що підлягають сплаті окремо за договором від № 94 від 11.11.2004 та окремо за договором від 01.01.2008 № 94-р.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України приймає до уваги посилання відповідача на договір від 15.12.2015 № 407/375-в про організацію взаєморозрахунків та те, що сума визначена у цього договорі, разом із сумою визначеною у договорі від 03.12.2015 відповідає сумі, визначеній у акті звірки взаєморозрахунків від 01.12.2015, як заборгованість за договорами від № 94 від 11.11.2004 та від 01.01.2008 № 94-р.

Враховуючи вказане, підстав для зміни або скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії районних електромереж Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 917/2201/15 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил