ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 911/991/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Палія В.В.

Селіваненка В.П.

за участю представників:

Позивача: Калініна М.В., дов. від 18.12.2015 № 01/44-845Д;

Відповідача: Петрика І.Й., дов. від 16.09.2016 № 40;

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016

у справі № 911/991/16 господарського суду Київської області

за позовом Державного підприємства "Енергоринок"

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

про стягнення 101 502,90 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", просило стягнути з відповідача 101 502,90 грн. штрафу за порушення у листопаді-грудні 2015 умов договору від 15.05.2008 № 3/08-ЕЕ/4695/01 (а.с. 2-7).

Рішенням господарського суду Київської області від 12.05.2016 (суддя Наріжний С.Ю.) позов задоволено повністю. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 88-92).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 (головуючий Отрюх Б.В., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) рішення господарського суду Київської області від 12.05.2016 скасовано та прийнято нове про відмову у позові (а.с. 160-163).

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило постанову апеляційного господарського суду скасувати, рішення першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення і неправильне застосування апеляційною інстанцією норм матеріального і процесуального права (а.с. 171-179).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.09.2016 касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.09.2016 (а.с. 170).

У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акта і просить залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.05.2008 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі-ДПЕ) та відкритим акціонерним товариством "Укренерговугілля" (замінене на Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" відповідно до додаткової угоди від 10.10.2009 № 5727/01) (далі-ЕК) було укладено договір № 3/08-ЕЕ/4695/01, за умовами якого ДПЕ зобов'язалось продавати, а ЕК - купувати електроенергію та здійснювати її оплату (а.с. 12-26).

Згідно з п. 6.2 договору перерахування коштів ЕК за куплену у ДПЕ електроенергію здійснюється кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3 і зараховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов п. 6.4 та п. 6.5 цього договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця ДПЕ перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ, як оплата ЕК електричної енергії, купленої за першу, другу та третю декаду місяця відповідно. Розмір оплати ЕК за першу декаду визначається шляхом множення 30% замовленого місячного споживання електроенергії і відповідно за другу декаду - 30% та за третю декаду - 40% на прогнозну оптову ринкову ціну, затверджену постановою НКРЕ з урахуванням суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно постанови НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для корегування платежу ЕК у зв'язку з застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного з класів споживачів, крім населення, на території України. В залежності від структури споживання ЕК вказані відсотки можуть бути змінені за домовленість сторін. У цьому випадку ЕК надає до ДПЕ письмове підтвердження своєї структури споживання. В разі здійснення корегування замовленого місячного обсягу купівлі електроенергії, розмір оплати за третю декаду визначається відповідно до п. 4.15.1 договору.

Відповідно до п. 6.3.1 договору у разі, якщо сума оплати, здійсненої ЕК за відповідну декаду, менша за визначену відповідно до п. 6.3 суму оплати з врахуванням переплати за попередню декаду розрахункового місяця, ДПЕ надсилає ЕК факсимільним зв'язком попередження про неповну декадну оплату електроенергії, купленої у ДПЕ. ЕК зобов'язується здійснити перерахування недостатньої суми з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок з спеціальним режимом використання ДПЕ впродовж двох банківських днів після закінчення відповідної декади, вказавши при цьому у призначенні платежу декаду, за яку здійснюється доплата.

Згідно з п. 6.3.2 договору у випадку нездійснення ЕК доплати згідно з п. 6.3.1 договору, ДПЕ через 3 банківські дні після закінчення відповідної декади має право виставити ЕК вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,05% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений у термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ. Цей пункт договору застосовується тільки у випадку, якщо ЕК порушив терміни подекадної оплати більше 3-х разів за останні 365 днів, що передують даті останнього порушення ЕК умов п. 6.3.1 договору.

Місцевим господарським судом встановлено порушення відповідачем умов п. 6.3 договору щодо подекадної оплати купованої електроенергії за ІІ, ІІІ декаду листопада 2015 та за грудень 2015, що підтверджується звітами про надходження коштів від Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на рахунок Державного підприємства "Енергоринок" з розшифровкою платіжних доручень.

Державним підприємством "Енергоринок" було направлено на адресу відповідача листи-попередження № 02/11, № 03/11, № 01/12, № 02/12, № 03/12 про неповну декадну оплату купленої електроенергії, у яких позивач просив терміново погасити існуючий борг за ІІ, ІІІ декаду листопада 2015 та грудень 2015 і попередив про можливість застосування штрафних санкцій відповідно до п. 6.3.2 договору, які Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" не виконало, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 203 005 818,35 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" умов договору від 15.05.2008 № 3/08-ЕЕ/4695/01 та залишення без відповідей претензій від 04.01.2016 № 11/15-847, від 29.01.2016 № 12/15-861 про сплату штрафних санкцій на підставі п. 6.3.2 договору, Державне підприємство "Енергоринок" звернулось з даним позовом.

Відповідно до 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України)

Пункт 1 ст. 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Встановивши, що відповідач порушив умови договору від 15.05.2008 № 3/08-ЕЕ/4695/01 щодо подекадної оплати купованої електроенергії за ІІ, ІІІ декаду листопада 2015 та грудень 2015, місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок заявлених позовних вимог, дійшов висновку про їх задоволення.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що нарахування штрафу за ІІ, ІІІ декаду листопада 2015 та грудень 2015 не підпадає під дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, передбаченого ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вказані вимоги виникли після порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (ухвала господарського суду Київської області від 17.11.2015 у справі № 911/4610/15), а є поточними та підлягають розгляду господарським судом у позовному провадженні відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Апеляційна інстанція, скасовуючи прийнятий місцевим господарським судом акт та приймаючи нове рішення про відмову у позові виходила з того, що проведення будь яких розрахунків через інші рахунки, тобто, без врахування розподілу коштів у обсягах, які визначаються відповідно до алгоритму, має вважатися таким, що суперечить способу перерахування коштів передбаченого Законом України "Про електроенергетику" і є неприпустимим; місцевим господарським судом не встановлено відповідний рахунок, яким також може бути поточний рахунок з спеціальним режимом використання, що зареєстрований за Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" в установі банку - АТ "Ощадбанк"; місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо нерозповсюдження дії мораторію на нарахування штрафу, який є предметом позовних вимог.

Проте, апеляційною інстанцією не враховано, що частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалось вище, у п. 6.3.1 договору сторони домовились, що у разі, якщо сума оплати, здійсненої ЕК за відповідну декаду, менша за визначену відповідно до п. 6.3 суму оплати з врахуванням переплати за попередню декаду розрахункового місяця, ДПЕ надсилає ЕК факсимільним зв'язком попередження про неповну декадну оплату електроенергії, купленої у ДПЕ. ЕК зобов'язується здійснити перерахування недостатньої суми з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок з спеціальним режимом використання ДПЕ впродовж двох банківських днів після закінчення відповідної декади, вказавши при цьому у призначенні платежу декаду, за яку здійснюється доплата.

Поза увагою апеляційного господарського суду залишилось те, що нормами Закону України "Про електроенергетику" визначено тільки порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії (ст. 151), однак, вказаним Законом не врегульовано питання порядку стягнення штрафних санкцій за господарськими зобов'язаннями, які можуть виникати, зокрема, з купівлі-продажу електроенергії та те, що умовами договору від 15.05.2008 № 3/08-ЕЕ/4695/01 сторони на власний розсуд передбачили такий порядок, зокрема, перерахування з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок з спеціальним режимом використання ДПЕ.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній станом на 17.11.2015) поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 19 вказаного Закону (в редакції, чинній станом на 17.11.2015) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

Частиною 5 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній станом на 17.11.2015) передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Отже, враховуючи вищенаведені норми зазначеного Закону, нарахування штрафу за ІІ, ІІІ декаду листопада 2015 та грудень 2015 не підпадає під дію мораторію, оскільки є поточними вимогами і які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Регіональні електричні мережі".

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1119 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх з врахуванням поданих сторонами доказів, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права і з наведенням відповідного мотивування, встановивши неналежне виконання Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" умов договору від 15.05.2008 № 3/08-ЕЕ/4695/01, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Натомість, апеляційною інстанцією без достатніх правових підстав було скасовано обгрунтоване рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, який здійснив передбачений процесуальним законом комплекс заходів для встановлення дійсних обставин справи, надавши їм відповідну оцінку за правилами ст. 43 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

З врахуванням вищезазначеного сплачений Державним підприємством "Енергоринок" судовий збір у розмірі 1 827,05 грн. за розгляд касаційної скарги повинен бути відшкодований Державним підприємством "Регіональні електричні мережі".

Керуючись ст.ст. 49, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 у справі № 911/991/16 скасувати.

Рішення господарського суду Київської області від 12.05.2016 у справі № 911/991/16 залишити в силі.

Стягнути з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, ПАТ "Укргідроенерго"; 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 85; код ЄДРПОУ 32402870) на користь Державного підприємства "Енергоринок" (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; код ЄДРПОУ 21515381) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 05 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: В.В. Палій

В.П. Селіваненко