ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 911/617/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Мачульський Г.М.за участю представників: від позивача:Проскурня Т.В., дов. б/н від 30.12.2015р.;від відповідача:Дороніна О.М., дов. №2-79 від 21.03.2016р.;від третьої особи 1:не з'явився;від третьої особи 2:не з'явився;від прокуратури:Збарих С.М., посв. №028728 від 05.09.2014р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скаргиПершого заступника прокурора Київської області та Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р.у справі господарського суду№911/617/15 Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд"до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"треті особи1.Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; 2.Міністерство енергетики та вугільної промисловості Україниза участюПрокурора Київської областіпростягнення коштівВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 12.04.2016р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. у справі №911/617/15 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд" 39 590 040,00грн. - основного боргу, 13 972 589,22грн. - інфляційних втрат, 1 399 209,63грн. - 3 % річних. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Перший заступник прокурора Київської області з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий судовий розгляд. Також заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. до закінчення касаційного провадження.

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій також не погодилось та звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Також скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду Київської області від 12.04.2016р. до закінчення його перегляду в порядку касації.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, скаржники посилаються на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.07.2016р. вищезазначені касаційні скарги прийняті до провадження та призначені до розгляду. Задоволено клопотання Першого заступника прокурора Київської області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та відстрочено його сплату до закінчення касаційного провадження. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зупинення виконання рішення господарського суду Київської області від 12.04.2016р. відхилено, оскільки до клопотання не додано доказів відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою від 04.08.2016р. Вищий господарський суд України продовжив строк розгляду справи №911/617/15 на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційних скарг.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 09.09.2016р. №08.03-04/3880 призначено проведення повторного автоматичного розподілу судової справи №911/617/15, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Дроботова Т.Б., Мачульський Г.М.

15.08.2016р. до Вищого господарського суду України надійшло клопотання від Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зупинення виконання рішення господарського суду Київської області від 12.04.2016р. до якого була додана копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2016р. ВП №51882726, яка винесена на підставі наказу господарського суду Київської області від 11.07.2016р. №911/617/15.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2016р. вищезазначені касаційні скарги прийняті до провадження та призначені до розгляду у новому складі колегії суддів. Задоволено вищезазначене клопотання в порядку приписів ст. 1211 ГПК України, зупинено виконання рішення господарського суду Київської області від 12.04.2016р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. у справі №911/617/15, до закінчення перегляду справи в порядку касації.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 20.09.2016р. з'явився прокурор та представники позивача та відповідача. Треті особи уповноважених представників не направили.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Першого заступника прокурора Київської області підлягає задоволенню, а касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" - частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 16.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Турботрейд" та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" оформлений договір про закупівлю товару за державні кошти №т15-137/1211000446, відповідно до умов якого позивач зобов'язався з моменту підписання цього договору до 31.12.2014р. поставити і передати відповідачу товари (устаткування для керування технологічними процесами автоматизоване, код згідно ДК 016-97 - 33.30.1 (системи вентиляції та кондиціювання повітря в укриттях ГПА ГТК-10І (лот №1), зазначені в специфікації (додаток №1)), яка є невід'ємною частиною даного договору, а відповідач - прийняти і оплатити такі товари. Ціна договору становить 49192229,52грн., у тому числі податок на додану вартість - 8198704,92грн.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що специфікацією, що є додатком №1 до вищезазначеного договору, сторони визначили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну суму товару, яка становить 49 192 229,52грн.

Відповідачем надано позивачу рознарядку №1999/14-1 від 04.12.2013р. на поставку товару, а саме: шафи автоматики ША СВК КМЕТ 106120 - 7 к-т. та модуля збору, обробки і архівування інформації МЗОА СВК КМЕТ 106800 - 7 к-т.

Також судами встановлено, що позивач по товарно-транспортній накладній №006194 від 05.12.2013р. та по накладній №5 від 05.12.2013р. поставив відповідачу товар, визначений рознарядкою №1999/14-1 від 04.12.2013р., на загальну суму 39 590 040грн., а відповідач, на підставі довіреності №126 від 05.12.2013р. та акту приймання продукції по кількості та якості від 05.12.2013р. отримав товар.

Звертаючись з даною позовною заявою, позивач зазначав, що ним виставлявся відповідачу рахунок №5 від 05.12.2013р. на суму 39 590 040,00грн. для оплати поставленого товару, проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у вищезазначеному розмірі, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за договором про закупівлю товару за державні кошти №т15-137/1211000446 від 16.11.2012р. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Проте, судова колегія касаційної інстанції такі висновки вважає передчасними з огляду на таке.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32-34, 43, 82, 84 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їх рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Так, вирішуючи спір у даній справі, господарськими судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки довідці ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС України, складеної за наслідками проведеної за постановою старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України документальної позапланової перевірки філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про здійснені господарські взаємовідносини, зокрема, з ТОВ "Турботрейд", зі змісту якої випливає, що діяльність ТОВ "Турботрейд" за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р. носить фіктивний характер.

Доводи щодо фактів фіктивності суб'єкта господарювання, контрагента не можуть бути ігноровані судом та при розгляді конкретної справи такі доводи мають перевірятись та оцінюватись.

Первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності контрагента можуть свідчити про безтоварність господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Сулу України від 01.12.2015р. у справі №826/15034/15.

Крім того, якщо вирішуючи господарський спір суд встановить, що зміст договору пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідністю й наслідків визнання недійсними нікчемного правочину. Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.

Так, прокурор у касаційній скарзі зазначає, що договір №т15-137/1211000446 від 16.11.2012р. про закупівлю товару за державні кошти підписаний від імені відповідача заступником директора з капітального будівництва та матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності №278 від 20.03.2012р., проте, господарськими судами попередніх інстанцій не перевірялась наявність повноважень у зазначеної особи на підписання цього договору.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, дослідження всіх наявних в матеріали справи доказів в їх сукупності з наданими сторонами поясненнями, має істотне значення для вирішення спору у цій справі та є підґрунтям для подальших висновків щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга Першого заступника прокурора Київської області підлягає задоволенню, а касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" - частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

З огляду на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 26.07.2016р. про призначення касаційних скарг до розгляду, Заступнику прокурора Київської області відстрочено строк сплати судового збору до закінчення касаційного перегляду скарги у справі, за правилами розподілу судових витрат з Прокуратури Київської області належить стягнути судовий збір у сумі 87 696,00грн.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області - задовольнити

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" - частково задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. та рішення господарського суду Київської області від 12.04.2016р. у справі №911/617/15 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Стягнути з Прокуратури Київської області до спеціального фонду Державного бюджету України (УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код 38004897, ГУ ДКСУ у м. Києві, код 820019, рахунок 31211254700007, код класифікації бюджету 22030004, символ звітності 254) 87696,00грн. судового збору за розгляд касаційної скарги Першого заступника прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. у справі №911/617/15.

Доручити господарському суду Київської області видати наказ.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Г.М. Мачульський