ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 908/53/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Борденюк Є.М., Вовк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016 та рішення господарського суду Запорізької області від 24.03.2016 у справі № 908/53/16 господарського суду Запорізької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Розагропродукт" дотовариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" провизнання права власності на предмет лізингу,за участю представників

позивача: не з'явились,

відповідача: не з'явились,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Розагропродукт" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" про визнання права власності на предмет лізингу, а саме - зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер 371632064.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.03.2016, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016, позов задоволено. Визнано за позивачем право власності на предмет лізингу - зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер 371632064.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

До Вищого господарського суду України 19.06.2016 надійшло електронне повідомлення від позивача про відкладення розгляду касаційної скарги у зв'язку з хворобою представників позивача. Колегія суддів розглянувши зазначене повідомлення дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки ухвалою про призначення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" до розгляду сторін попереджено, що нез'явлення їх представників у судове засідання касаційної інстанції не тягне перенесення справи на інші строки та не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішеннями господарського суду Запорізької області від 24.06.2010 у справі № 28/85/10 та від 28.04.2011 у справі № 30/5009/693/11, які набрали законної сили, встановлено факт укладення між товариством з обмеженою відповідальністю "Розагропродукт" (лізингоодержувачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" (лізингодавцем) 31.07.2008 договору № F239, за умовами п. 1 якого лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу у володіння та користування на певний строк майно (зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер 371632064), спеціально придбане ним у визначеного лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених позивачем специфікацій та умов, а лізингоодержувач - прийняти предмет лізингу, користуватись ним за цільовим призначенням, сплачувати лізингодавцю плату (лізингові платежі) та в кінці строку дії договору придбати предмет лізингу собі у власність за ціною, визначеною в договорі.

Вищевказаними рішеннями також встановлено факт укладення 05.08.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю "Бізон-імпорт" (постачальником), позивачем та відповідачем договору поставки № 239, за умовами розділу 1 якого, відповідач придбав у постачальника для подальшої передачі в лізинг позивачу, згідно з договором № F239 від 31.07.2008, сільськогосподарську техніку - зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер 371632064. Вартість цієї техніки - 1 420 000, 00 грн. (з ПДВ).

На виконання умов зазначених договорів лізингу та поставки, постачальник передав позивачу зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер 371632064, що підтверджується актом приймання передачі від 07.08.2008 до договору поставки, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п. 11.2 договору лізингу в кінці строку дії договору лізингоодержувач лише після виконання усіх зобов'язань за цим договором здійснює придбання у власність предмета лізингу за ціною, що дорівнює вартості викупу предмету лізингу (залишковій вартості), розмір якої визначається розділом 2 договору. Факт переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача засвідчується підписанням між сторонами окремого акта прийому-передачі предмета лізингу у власність лізингоодержувача. Після прийняття лізингоодержувачем предмета лізингу у власність лізингодавець звільняється від відповідальності за якість, комплектність, відповідність предмета лізингу його заводським реквізитам та будь-яких інших гарантійних зобов'язань.

Факт сплати позивачем всіх платежів та виконання обов'язків відповідно до умов договору лізингу встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили, а саме: рішенням господарського суду Запорізької області від 24.06.2010 у справі № 28/85/10, рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 у справі № 30/5009/693/11, рішенням господарського суду міста Києва від 09.08.2012 у справі № 5011-3/7980-2012 та рішенням господарського суду Запорізької області від 12.06.2013 у справі № 908/1434/13.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.08.2012 у справі № 5011-3/7980-2012, яке набрало законної сили, зобов'язано відповідача підписати акт прийому-передачі предмета лізингу у власність позивачу відповідно до п. 11.2 договору лізингу № F239 від 31.07.2008 та надати підписаний акт прийому-передачі предмета лізингу товариству з обмеженою відповідальністю "Розагропродукт".

Судами обох інстанцій встановлено, що рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2012 у справі № 5011-3/7980-2012 відповідачем не виконано, акт прийому-передачі предмета лізингу не підписано.

Через невиконання відповідачем вимог позивача щодо передачі предмета лізингу у власність останнього, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання права власності за ним на предмет лізингу - зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер 371632064.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на таке.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, факт сплати позивачем всіх платежів та виконання обов'язків відповідно до умов договору лізингу встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили, а саме: рішенням господарського суду Запорізької області від 24.06.2010 у справі № 28/85/10, рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 у справі № 30/5009/693/11, рішенням господарського суду міста Києва від 09.08.2012 у справі № 5011-3/7980-2012 та рішенням господарського суду Запорізької області від 12.06.2013 у справі № 908/1434/13, що в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є доказом виконання позивачем всіх обов'язків за договором лізингу та невиконання відповідачем умов договору щодо передачі предмета лізингу у власність позивачу і додаткового доказування не потребує.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про фінансовий лізинг", якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Статтею 9 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувачу (сублізингоодержувачу) забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Лізингоодержувач (сублізингоодержувач) має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, який засвідчує право власності.

За змістом наведеної норми права позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Судами обох інстанцій встановлено, що позивачем виконано всі обов'язки за договором лізингу, а тому, в силу умов договору останній набув право вимагати передати йому у власність предмет лізингу, проте відповідач не виконав умови договору не підписавши акт прийому-передачі предмета лізингу у власність позивачу, а також рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2012 у справі № 5011-3/7980-2012, яким відповідача прямо зобов'язано це зробити.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 4 ст. 147 Господарського кодексу України передбачено, що право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав, а також шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2012 у справі № 5011-3/7980-2012, яким зобов'язано відповідача підписати акт прийому-передачі предмета лізингу у власність позивачу відповідно до п. 11.2 договору лізингу № F239 від 31.07.2008 та надати підписаний акт прийому-передачі предмета лізингу товариству з обмеженою відповідальністю "Розагропродукт" відповідачем не виконано, а тому позивач не може в повній мірі реалізувати право володіння, користування та розпорядження свої майном (предметом лізингу), колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та визнання за позивачем права власності на предмет лізингу - зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер 371632064.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, спростовані судами попередніх інстанцій.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016 - без змін.

Головуючий суддя Могил С.К.Судді: Борденюк Є.М. Вовк І.В.