ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Справа № 917/2612/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)суддівГоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.15у справі№ 917/2612/14 Господарського суду Полтавської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго"третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаГоловне управління державної казначейської служби України Полтавської області простягнення 3 892 309,06 грн.,

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 10.08.15, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Швеця В.О., для розгляду даної справи, сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Добролюбова Т.В. , судді - Гоголь Т.Г., Дроботова Т.Б.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Сидорченко В.В. - за дов. від 13.05.14;

від відповідача: Рубан Н.Б. - за дов. від 19.08.15;

від третьої особи: не з'явились;

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у грудні 2014 року заявлений позов до Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" про стягнення 841 802,65 грн. пені, 416 264,46 грн. 3% річних та 2 634 241,95 грн. інфляційних втрат. Свій позов Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" обґрунтовувало неналежним виконанням Комунальним виробничим підприємством "Комсомольськтеплоенерго" зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 49/02-13-ТЕ (Р)-24 від 25.09.13, а саме простроченням оплати за поставлений у січні-липні 2013 року природний газ. При цьому, позивач посилався на приписи статей 525, 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 174, 193, 216, 218 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.03.15, ухваленим суддею Гетя Н.Г., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3,38 грн. пені, 0,78 грн. 3% річних та 0,1 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутні підстави для стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків, нарахованих позивачем на суму 12 985 711,97 грн., яка сплачена на підставі договору про організацію взаєморозрахунків, оскільки уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі - продажу природного газу. Враховуючи те, що сума основного боргу у розмірі 1 367 941,88 грн. була сплачена відповідачем на виконання договору про організацію взаєморозрахунків № 755/30 року від 14.10.14, то судом зроблений розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат в межах суми 9 481,22 грн. (1 377 423,10 -1 367 941,88 грн.) за період з 04.10.14 (з дати виникнення прострочення зобов'язання) до 15.10.14 (дати погашення заборгованості поза межами договору про організацію взаєморозрахунків № 755/30 від 14.10.14 та з врахуванням положень п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.13, згідно якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені), тобто сума пені та 3% річних, які стягнуті з відповідача за зобов'язаннями січня 2013 року складають відповідно 3,38 грн. та 0,78 грн. Суд керувався приписами статей 525, 546, 547, 549, 551, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, статей 230, 232 Господарського кодексу України.

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Істоміної О.А. - головуючого, Барбашової С.В., Білецької А.М. постановою від 26.05.15 перевірене рішення залишив без змін, а апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 05.03.15 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.15 у справі № 917/2612/14 в частині відмови в стягненні 841 799,27 грн. пені, 416 263,68 грн. 3 % річних та 2 634 241,95 грн. збитків внаслідок інфляції; прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню в розмір 841 799,27 грн., 3 % річних в розмірі 416 263,68 грн., збитків внаслідок інфляції у розмірі 2 634 241,95 грн. у стягненні яких було відмовлено; в іншій частині рішення залишити без змін. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 22, 216, 549 - 552, 625, 629 Цивільного кодексу України, статті 230, 233 Господарського кодексу України, статей 42, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, скаржник зазначає, що розрахунок суми позовних вимог здійснений ним станом на дату остаточного розрахунку - 28.10.14, тобто до виконання відповідачем умов договору про організацію взаєморозрахунків № 755/30 від 14.10.14. Крім того, скаржник зазначає, що предметом договору про організацію взаєморозрахунків № 755/30 від 14.10.14 є погашення суми основного боргу в розмірі 12 985 711,97 грн., а предметом позову є вимога щодо стягнення пені в розмірі 841 802,65 грн., 3% річних в розмірі 416 264 46 грн., інфляційних втрат в розмірі 2 634 241,95 грн.

Від Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" отримано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.15 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.15 у цій справі залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 25.09.13 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним виробничим підприємством "Комсомольськтеплоенерго" (покупрець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 49/02-13-ТЕ (Р) - 24, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах даного договору. Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що продавець передає покупцеві у вересні 2013 року газ в обсязі 12 513,02 тис. куб. м, спожитий покупцем у період січень-серпень 2013 року. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ установлюються НКРЕ. Ціна за 1 000 куб. м природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн. Згідно з пунктом 6.1 договору оплата за газ, що передається згідно пункту 2.1 цього договору, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок продавця протягом 3 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі газу, зазначеному у пункті 3.3 цього договору. Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Відповідно до пункту 11.1 цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє у частині передачі газу до 30 вересня 2013 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Господарськими судами установлено, що позивач свої зобов'язання за вищевказаним договору виконав, поставив відповідачу протягом січня-липня 2013 року природний газ в обсязі 12 513,020 тис. куб. м, що підтверджується належним чином засвідченими копіями актів прийому-передачі газу на загальну суму 16 382 045,79 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками. Факт прийняття газу на зазначену суму відповідач не заперечує.

Господарськими судами також установлено, що 14.10.14 між Головним управлінням Державної казначейської служби в Полтавській області, Департаментом житлово-комунального господарства Полтавської області державної адміністрації, Департаментом фінансів Полтавської області державної адміністрації, Фінансовим управлінням виконкому Комсомольської міськради, Департаментом житлово-комунального господарства Комсомольської міської ради, Комунальним виробничим підприємством "Комсомольськтеплоенерго" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" було укладено договір про організацію взаєморозрахунків № 755/30 (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"), предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", а також Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 29.01.14 № 30. Відповідно до пункту 9 договору Комунальне виробниче підприємство "Комсомольськтеплоенерго" перераховує на рахунок Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" кошти в сумі 12 985 711,97 грн., у тому числі податок на додану вартість - 2 164 285,33 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2013 рік згідно з договором від 25.09.13 № 49/02-13-ТЕ(Р)-24. Згідно з підпункту 2 пункту 12 договору сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору. Пунктом 15 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Пунктом 17 договору сторони обумовили, що після виконання договору сторони не мають одна до одної претензій стосовно предмету договору. Дані обставини були погоджені з позивачем, позивач проти таких умов не заперечував. На підставі зазначеного договору відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 12 985 711,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 28.10.14.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказані норми кореспондуються з положеннями частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Порушенням зобов'язання, згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Уклавши договір про організацію взаєморозрахунків № 755/30 від 14.10.14, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ поставлений відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу № 49/02-13-ТЕ (Р) - 24 від 25.09.13. Таким чином, для застосування санкцій, передбачених договором поставки природного газу та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата за природний газ була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до змісту якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмету договору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів визнає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем на суму боргу в розмірі 12 985 711,97 грн., оскільки проведення розрахунку за поставлений природний газ відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу № 49/02-13-ТЕ (Р) - 24 від 25.09.13 здійснено відповідачем у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків № 755/30 від 14.10.14. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду України викладеною у постановах № 5011-35/1272-2012-42/527-2012 від 09.09.14 та № 924/1230/14 від 01.07.15.

В частині задоволення позову судові акти сторонами не оскаржені.

Решта доводів, викладених в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.15 у справі № 917/2612/14 залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т. Гоголь

Т. Дроботова