ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Справа № 911/4213/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю. (доповідач),розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в особі керуючого санацією Лахненка Євгена Миколайовича,на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27 травня 2015 року,та рішенняГосподарського суду Київської області від 19 березня 2015 року,у справі№ 911/4213/14,за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області (м. Ірпінь),доПриватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (м. Ірпінь),про стягнення 345 475 грн. 68 коп., -за участю представників:від УПФ України у м. Ірпені: не з'явились;від ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція": Лахненко Є.М. - керуючий санацією (особисто); Косянчук В.В. - представник (довіреність від 03.08.2015 року); в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.03.2015 року у справі № 911/4213/14 (суддя - Бабкіна В.М.) позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області (далі за текстом - УПФ України у м. Ірпені) задоволено повністю; присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (далі за текстом - ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція") на користь УПФ України у м. Ірпені заборгованості у розмірі 345 475 грн. 68 коп.; присуджено до стягнення з ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в доход Державного бюджету України судового збору у розмірі 6 909 грн. 51 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" має прострочену заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що призначені згідно з п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, а також різниці між сумою пенсій, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача за період з травня 2014 року по вересень 2014 року кошти на відшкодування пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 333 374 грн. 22 коп., пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 11 192 грн. 45 коп., наукових пенсій у сумі 909 грн. 01 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 року у справі № 911/4213/14 (головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Шипко В.В., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 19.03.2015 року у справі № 911/4213/14 залишено без змін. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції вказав, що не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування спірного рішення.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій рішенням та постановою, ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в особі керуючого санацією Лахненка Євгена Миколайовича звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 року та рішення Господарського суду Київської області від 19.03.2015 року у справі № 911/4213/14; припинити провадження у справі № 911/4213/14. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 47, 80, 101 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.08.2015 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в особі керуючого санацією Лахненка Є.М. прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції керуючий санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" Лахненко Є.М. та представник товариства подану касаційну скаргу підтримали за наведених у ній підстав, просили її задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 року та рішення Господарського суду Київської області від 19.03.2015 року у справі № 911/4213/14; провадження у справі припинити.

УПФ України у м. Ірпені уповноваженого представника в судове засідання касаційної інстанції не направило, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги було повідомлене належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноваженого представника позивача.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" зареєстроване в УПФ України у м. Ірпені Київської області за № 10-30-04-0397 та, у відповідності зі ст. ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язане сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2010 року порушено провадження у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2012 року у справі № Б 8/180-10 введено процедуру санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

Після порушення справи про банкрутство № Б8/180-10 у ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у зв'язку з неперерахуванням коштів відшкодування пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 333 374 грн. 22 коп., пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 11 192 грн. 45 коп. та наукових пенсій у сумі 909 грн. 01 коп., утворилась заборгованість перед Пенсійного фонду України за період з травня по вересень 2014 року в загальній сумі 345 475 грн. 68 коп.

Заборгованість ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" перед УПФ України у м. Ірпені Київської області підтверджується копіями корінців повідомлень форми "Ю" від 30.05.2014 року № 93-А, від 30.05.2014 року № 94-А, від 03.06.2014 року № 105-А, від 12.06.2014 року № 107-А, від 12.06.2014 року № 108-А, від 23.06.2014 року № 112-А, від 23.06.2014 року № 113-А, від 26.06.2014 року № 114-А, від 26.06.2014 року № 120-А, від 01.07.2014 року № 126-А, від 09.07.2014 року № 128-А, від 09.07.2014 року № 131-А, від 14.07.2014 року № 133-А, від 23.07.2014 року № 134-А, від 04.08.2014 року № 141-А, від 04.08.2014 року № 142-А, від 04.08.2014 року № 145-А, від 14.08.2014 року № 151-А, від 02.09.2014 року № 158-А, від 02.09.2014 року № 160-А, від 11.09.2014 року № 166-А, від 03.06.2014 року № 58-Б, від 03.06.2014 року № 64-Б, від 26.06.2014 року № 74-Б, від 01.07.2014 року № 78-Б, від 04.08.2014 року № 99-Б, від 04.08.2014 року № 105-Б, від 02.09.2014 року № 114-Б, від 02.09.2014 року № 126-Б, від 03.06.2014 року № 30, від 05.06.2014 року № 34, від 26.06.2014 року № 38, від 09.07.2014 року № 42, від 04.08.2014 року № 47, від 02.09.2014 року № 53, які були направлені ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що підтверджується долученим до матеріалів справи відповідними копіями списків згрупованих внутрішніх поштових відправлень та реєстрами відправлених рекомендованих листів; розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з травня місяця 2014 року по вересень місяць 2014 року; повідомленнями про визначення зобов'язань зі сплати пільгових та наукових пенсій у вищевказаний період.

Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених УПФ України у м. Ірпені вимог, як таких що підтверджуються належними доказами та відповідають чинному законодавству, зокрема, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Не погоджуючись з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів, ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", в особі керуючого санацією Лахненка Є.М., звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема, ст. ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 47, 80, 101 ГПК України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 року та рішення Господарського суду Київської області від 19.03.2015 року у справі № 911/4213/14; припинити провадження у справі № 911/4213/14.

Відмовляючи у задоволенні поданої ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку наукових пенсій визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року.

Таким чином, зазначеними вище чинними нормативними актами, передбачений обов'язок відповідача сплатити до Пенсійного фонду витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Враховуючи встановлені у справі обставини (зокрема, наявність заборгованості відповідача перед позивачем, обґрунтованість позовних вимог) та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, понесені УПФ України в м. Ірпені на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, Списком № 2, та наукових пенсій, оскільки законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати цих пенсій.

Що стосується доводів касаційної скарги щодо непідсудності справи господарському суду (у зв'язку з чим, на думку скаржника, провадження у справі має бити припинено), колегія суддів касаційної інстанції вважає, що такі твердження ґрунтуються на довільному тлумаченні скаржником норм чинного законодавства та відзначає, що місцевим та апеляційним господарськими судами цим доводам була дана належна оцінка.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи в оскаржуваній частині, апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи заявника касаційної скарги не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в особі керуючого санацією Лахненка Євгена Миколайовича залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 травня 2015 року та рішення Господарського суду Київської області від 19 березня 2015 року у справі № 911/4213/14 залишити без змін.

Головуючий суддяО.С. Удовиченкосудді:В.Я. Погребняк В.Ю. Поліщук