ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 925/1642/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Хоменко Д.І. Чалий О.О., Гричаненко О.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Неморож"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25 травня 2016 рокуза заявоюприватного підприємства "БТК-ЛАД"прозабезпечення позовуу справі№ 925/1642/15за позовомприватного підприємства "БТК-ЛАД"досільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Неморож"про стягнення 2 878 065,43 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2 878 065,43 грн.

У квітні 2016 р. позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Неморож" експлуатувати об'єкт будівництва - корівники № 1, № 2, молокоблок та технічне обладнання, які знаходяться за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н., с. Неморож (територія ферми СТОВ "Неморож") та просив накласти арешт на рахунок СТОВ "Неморож" на суму 2 878 065,43 грн, зокрема на рахунок № 26002203739 в АТ Райффайзен Банк "Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03567552 до стадії виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.04.2016 (суддя - Грачов В.М.) відмовлено позивачу у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 925/1642/15.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 (головуючий - Агрикова О.В., судді - Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г.) ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.04.2016 скасовано частково, а заяву ПП "БТК-ЛАД" про забезпечення позову у справі частково задоволено.

Накладено арешт на рахунки СТОВ "Неморож" на суму позовних вимог в розмірі 2 878 065, 43 грн, зокрема на рахунок 26002203739 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03567552 до стадії виконання рішення суду.

В решті ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2016, залишивши в силі ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.04.2016.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, у жовтні 2015 р. ПП "БТК-ЛАД" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2 878 065,43 грн, з яких 2 051 514, 15 грн - основний борг, 43 166, 11 грн - 3% річних та 783 385, 17 грн - інфляційні втрати, а 14.04.2016 надіслав заяву про забезпечення позову, в якій просив заборони СТОВ "Неморож" експлуатувати корівники № 1, № 2, молокоблок та технічне обладнання, які знаходяться за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н., с. Неморож (територія ферми СТОВ "Неморож") та накласти арешт на рахунок СТОВ "Неморож" на суму позовних вимог в розмірі 2 878 065,43 грн, зокрема на рахунок № 26002203739 в АТ Райффайзен Банк "Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03567552 до стадії виконання рішення суду.

Відмовляючи в задоволенні заяви в частині накладення арешту на рахунок СТОВ "Неморож" на суму 2 878 065,43 грн, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не було доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду у справі № 925/1642/15 у випадку не вжиття заходів забезпечення позову та, що посилання позивача в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення цієї заяви.

Проте, погодитись з такими висновками місцевого суду неможливо, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

При цьому, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин як підстав для його задоволення. В даному випадку, судом встановлюється саме існування спору і обираються адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Враховуючи те, що накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, відкритому у фінансовій установі, власником яких є відповідач є адекватним способом запобігання можливих порушень майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у справі, а також може забезпечити реальне виконання цього рішення, то апеляційний суд правомірно задовольнив частково заяву позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рахунок відповідача № 26002203739 в АТ Райффайзен Банк "Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03567552 в розмірі спірної суми до стадії виконання рішення суду.

Щодо доводів відповідача в касаційній скарзі про те, що ухвала про відмову в забезпеченні позову не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, то вони є безпідставними, адже згідно з рішенням Конституційного суду України № 12-рп/2010 від 28.04.2010 ухвали суду першої інстанції, як про забезпечення позову, так і ухвали про відмову в забезпеченні позову можуть бути оскарженні в апеляційному порядку, що узгоджується з положенням п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, яким гарантується рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В частині відмови в задоволенні заяви про заборону СТОВ "Неморож" експлуатувати об'єкт будівництва - корівники № 1, № 2, молокоблок та технічне обладнання, які знаходяться за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Неморож (територія ферми СТОВ "Неморож") правильність висновків апеляційного суду ніким не оскаржується.

За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову і доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 та залишення в силі ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.04.2016 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Неморож" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2016 року у справі за № 925/1642/15 - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова