ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 922/654/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівАкулової Н.В. Дунаєвської Н.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Харківської області 12.04.2016 Харківського апеляційного господарського суду 01.06.2016у справі господарського суду№ 922/654/16 Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "Машпромтрейд" доПублічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря"простягнення 2060464, 92 грн.за участю представників сторін:

від позивача - Попенко Д.А.

від відповідача - Афіногенов А.В.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.04.2016 у справі № 922/654/16 (суддя Присяжнюк О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 (головуючий суддя Плужник О.В., Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І.) частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "Машпромтрейд" (позивач). Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" (відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "Машпромтрейд" - 1 036 821,60 грн. основного боргу, інфляційних нарахувань в сумі 417 372,53 грн., 3% річних в сумі 30 934,21 грн., судового збору - 22 276,30 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.04.2016, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 514, 530 Цивільного кодексу України, статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2016 розгляд справи здійснюється колегією суддів у складі головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Акулова Н.В., Дунаєвська Н.Г.

19.07.2016 від Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" надійшли доповнення до касаційної скарги, в яких останній просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. Відповідач вказує на те, що згідно з пунктами 3.4, 4.3 договору від 02.12.2014 термін оплати товару не настав та ПАТ "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" не порушений.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 02.12.2014 між ТОВ "Промтехпоставка ЛТД" (постачальник) та ПАТ "Харківський машинобудівельний завод "Світло шахтаря" (покупець) укладено договір № 03/12, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у визначені терміни покупцю товар, визначений у Специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до специфікації № 1 до договору № 03/12 від 02.12.2014 поставляється товар: - ланцюг, 24x86Н D3 ф. Фасинг - 69 відрізків на суму 1 036 821,60 грн.

Згідно з частиною 1 пункту 3.3, пунктом 3.4 договору постачальник зобов'язується повідомити покупця про готовність до відвантаження товару за 2 дні до відвантаження. Постачальник зобов'язується разом з товаром надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру на товар; сертифікати якості; накладні на товар; сертифікат відповідності (якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації); копії ж/д квитанцій або відповідних товаросупровідних документів.

Зобов'язання поставки вважаються виконаними з моменту приймання партії товару та надання усіх належним чином оформлених документів відповідно до пункту 3.3 договору.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що покупець зобов'язується протягом 60 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в Специфікації партії Товару оплатити поставлений товар.

Поставка товару відбулась 03.12.2014, що підтверджується видатковою накладною № 1550 від 03.12.2014.

Оскільки поставка відбулась 03.12.2014, покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар не пізніше 02.02.2015.

17.08.2015 між ТОВ "Промтехпоставка ЛТД" (первісний кредитор), ПАТ "Харківський машинобудівельний завод "Світло шахтаря" (боржник), ТОВ "Комерційна компанія "Машпромтрейд" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 53/2008/1-ПД, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до договору № 03/12 від 02.12.2014 між первісним кредитором і боржником.

У пунктах 2, 3 договору № 53/2008/1-ПД зазначено, що за цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: сплатити на розрахунковий рахунок нового кредитора вартість товарно-матеріальних цінностей в розмірі 1 036 821,60 грн. Право вимоги засновано на підставі основного договору, первинних бухгалтерських документів: податкових накладних, видаткових накладних, довіреностей до договору № 03/12 від "02" грудня 2014 та підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 13.03.2015 року.

Згідно з пунктом 4 договору копії документів, вказаних у пункті 3 цього договору, передаються первісним кредитором новому кредиторові в момент підписання цього договору.

19.08.2015 Позивачем направлено Відповідачеві вимогу про сплату заборгованості до 31.08.2015.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "Машпромтрейд" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Публічного Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря", в якій просило суд стягнути з відповідача 1 036 821,60 грн. основного боргу, збитків від інфляції в сумі 417 372,53 грн., відсотків за користування грошовими коштами в сумі 30 934,21 грн., пені в сумі 575 336,58 грн., судового збору в сумі 30 906,98 грн.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, частково задоволено позовні вимоги.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк.

Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині 1 статті 516 Цивільного кодексу України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто у разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор.

Враховуючи викладене та те, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, сума боргу за договором № 03/12 від 02.12.2014 становить 1 036 821,60 грн., доведена матеріалами справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 № 6-49цс12, від 24.10.2011 № 6-38цс11).

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлений факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання, яке полягає у несвоєчасній сплаті коштів за отриманий за договором товар, а також з'ясована дійсність вимоги, переданої за договором про відступлення права вимоги, судами правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Також судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено позивачеві в задоволенні позовних у частині стягнення пені, оскільки умови договору не містять відповідальності у вигляді пені за несвоєчасну оплату товару.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи відповідача щодо порушень судами попередніх інстанцій норм статті 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана стаття передбачає, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення і ці обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Предметом спору у справі № 922/654/16 є стягнення з відповідача заборгованості відповідно до договору відступлення права вимоги від 17.08.2015.

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до норм статті 43, частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не обмежений у справі та може встановити обставини, що стосуються законності укладення вищезазначеного договору, який є підставою спірних правовідносин.

Крім того, рішенням Господарського суду Луганської області від 05.04.2016 у справі № 913/427/16 відмовлено ПАТ "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору № 53/2008/1-ПД від 17.08.2015 про відступлення права вимоги. Вказане рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 913/427/16.

Колегією суддів Вищого господарського суду України також не приймаються до уваги доводи відповідача щодо ненастання строку оплати, у зв'язку з неналежним виконанням позивачем пункту 3.3 договору від 02.12.2014, з наступних підстав.

Статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язується оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.3 договору від 02.12.2014 передбачено, що покупець зобов'язується протягом 60 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в Специфікації партії товару оплатити поставлений товар.

Згідно з частиною 1 пункту 3.3, пунктом 3.4 договору постачальник зобов'язується повідомити покупця про готовність до відвантаження товару за 2 дні до відвантаження. Постачальник зобов'язується разом з товаром надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру на товар; сертифікати якості; накладні на товар; сертифікат відповідності (якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації); копії ж/д квитанцій або відповідних товаросупровідних документів.

Зобов'язання поставки вважаються виконаними з моменту приймання партії товару та надання всіх належним чином оформлених документів відповідно до пункту 3.3 договору.

Стаття 666 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Обов'язок надання документів по договору від 02.12.2014 покладено на постачальника, а не на позивача по справі.

Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до ТОВ "Промтехпоставка ЛТД" з вимогою про надання документів, встановлення строків для надання таких документів або про відмову відповідача від договору та повернення товару постачальнику.

Також, матеріали справи не містять доказів звернення до позивача із запереченнями, які відповідач мав проти первісного кредитора відповідно до приписів статті 518 Цивільного кодексу України.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 12.04.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 922/654/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Акулова

Н. Дунаєвська