ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 918/907/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Мачульського Г.М., Полянського А.Г.перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальність "Планета-Друк"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справігосподарського суду Рівненської областіза позовомРівненської міської ради дотовариства з обмеженою відповідальність "Планета-Друк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаОСОБА_4провизнання недійсним договору оренди землів судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:не з'явились;від відповідача:Ручка О.С., дов. №7 від 21.01.2016;від третьої особи на стороні позивача:ОСОБА_6, дов. б/н від 28.01.2014Керуючись ст. 85, ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, оголошується вступна та резолютивна частина постанови. Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.02.2016 (суддя Політика Н.А.) позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі № 561010004000274, укладений 27.12.2011 між Рівненською міською радою та ТОВ "Планета-Друк", зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Рівному, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.01.2012 за № 561010004000274. Також, даним судовим рішенням покладено на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 218 грн.

Постановою від 17.05.2016 Рівненського апеляційного господарського суду (судді: Василишин А.Р. - головуючий, Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л.) рішення господарського суду Рівненської області від 15.02.2016 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що рішення Рівненської міської ради від 22.09.2011 за № 1208 "Про затвердження проекту та передачу в оренду земельної ділянки на вул. Будівельників, 6" у встановленому законом порядку було визнано судом протиправним та скасовано, в суду апріорі не має правових підстав для висновків (в контексті діючого законодавства України) щодо користування ТОВ "Планета-Друк" даною орендованою земельною ділянкою за відсутності правової підстави (котра в свою чергу й було першочерговою обставиною на підставі якої виникли дані відносини).

Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "Планета-Друк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Скаржник посилається на те, що господарські суди порушили ст.ст. 204, 217 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 153 Земельного кодексу України, ст.27 Закону України "Про оренду землі". Скаржник вважає, що відсутність проходу та доступу до об'єктів права власності, є підставою для встановлення сервітуту, а не визнання договору оренди недійсним, крім того, недійсність окремої частини правочини не має наслідком недійсність інших його частин.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2016 у даній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Костенко Т.Ф., Полянський А.Г.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.07.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вказаному вище складі. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.07.2016, у зв'язку з перебуванням судді Костенко Т.Ф, на лікарняному, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Мачульський Г.М., Полянський А.Г.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарськими судами встановлено, що рішенням Рівненської міської ради від 22.09.2011 №1208 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5975 м2 на вулиці Будівельників, 6 ТОВ "Планета-Друк" в оренду на п'ятдесят років для розміщення та експлуатації основних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівлі складу сировини і ремонтно-будівельного цеху під цехи з виробництва поліграфічної продукції та упаковки), передбачивши обмеження, пов'язані з проходженням через цю ділянку інженерних мереж.

Пунктом 4 даного рішення Рівненська міська рада вирішила на підставі договору купівлі-продажу будівлі ремонтно-будівельного цеху від 28.05.2009 (ВМЕ № 895204, № 2143), договору купівлі-продажу від 17.06.2009 (ВМЕ № 723945, № 1813) передати ТОВ "Планета-Друк" в оренду на п'ятдесят років земельну ділянку площею 5975 м2 на вул. Будівельників, 6 для розміщення та експлуатації основних та допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівлі складу сировини та ремонтно-будівельного цеху під цехи з виробництва поліграфічної продукції та упаковки), передбачивши обмеження, пов'язані з проходженням через цю ділянку інженерних мереж. Земельна ділянка передана за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вилучених відповідно до цього рішення.

Пунктом 5 рішення Рівненської міської ради від 22.09.2011 за № 1208 передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права ( ст. 125 Земельного кодексу України).

На виконання вказаного вище рішення Рівненська міська рада та ТОВ "Планета-Друк" 07.12.2011 уклали договір оренди землі № 561010004000274, відповідно якого Рівненська міська рада надає, а ТОВ "Планета-Друк" приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівлі складу сировини та ремонтно-будівельного цеху під цехи з виробництва поліграфічної продукції та упаковки), яка знаходиться у місті Рівному по вулиці Будівельників, 6.

Пунктами 2 та 3 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5975 м2 за рахунок земель житлової та громадської забудови з кадастровим номером - 5610100000:01:009:0070. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна.

Пунктом 5 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянкистановить 1 712 383 грн. 43 коп. (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 04-09/91, виконаний управлінням Держземагентства у місті Рівному станом на 21.12.2011).

У пунктах 6 та 7 договору сторони вказали, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні.

Пунктом 9 договору погоджено, що за оренду земельної ділянки ТОВ "Планета-Друк" сплачує Рівненській міській раді плату виключно у грошовій формі; розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 51 371 грн. 50 коп., що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 04-09/91-1 виконаний управлінням Держкомзему у місті Рівному станом на 22.09.2011; сторони погоджуються, що орендна плата за землю справляється з моменту прийняття Рівненською міською радою рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Пунктами 26 та 27 договору оренди сторони передбачили, що на орендованій земельній ділянці встановлено обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки площею 3075 м2. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень ( обтяжень) інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Пунктом 41 договору встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками, а також зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Рівному, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 січня 2012 року за № 561010004000274.

Господарськими судами також встановлено, що на виконання умов договору 30.01.2012 Рівненською міською радою та ТОВ "Планета-Друк" підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки загальною площею 5975 м2, яка знаходиться у м. Рівному по вулиці Будівельників, 6, та акт про передачу межових знаків спірної земельної ділянки під охорону і зберігання ТОВ "Планета-Друк".

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пун. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції на момент прийняття позивачем рішення від 26 жовтня 2002 року ), до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договору), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент винесення Позивачем рішення від 26.12.2002) договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі; невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки; договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням: на строк до 5 років - за бажанням однієї із сторін договору; на строк більше 5 років - в обов'язковому порядку.

Відповідно ст.ст. 13, 18 Закону України "Про оренду землі": договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленостей з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації; укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації; факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору; один зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію.

За ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору; до договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Предметом даного позову є визнання недійсним договору оренди землі.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 Цивільного Кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, оспорюваним є правочин, які Цивільний кодекс України не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійсними в судовому порядку. До них належать переважно правочини з дефектом волі та волевиявлення його суб'єктів.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У розгляді позовів про визнання недійсними правочинів, при вчиненні яких було застосовано нормативно-правові акти державних та інших органів, у подальшому скасовані (визнані нечинними або недійсними) згідно з судовими рішеннями, що набрали законної сили, господарським судам необхідно виходити з того, що сам лише факт такого скасування (визнання нечинним або недійсним) не може вважатися достатньою підставою для задоволення відповідних позовів без належного дослідження господарським судом обставин, пов'язаних з моментом вчинення правочину та з його можливою зміною сторонами з метою приведення у відповідність із законодавством. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

У силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Задовольняючи позовні вимоги позивача з підстав, що рішення органу місцевого самоврядування скасовано, господарські суди не прийняли до уваги те, що рішення Рівненської міської ради від 22.03.2011 за №1208 є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання.

Скасування такого акту не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки за договором оренди, оскільки захист порушеного права у разі укладення договору оренди земельної ділянки має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, яку викладено у постановах від 03.06.2014 у справі № 21-144а14 та від 11.11.2011 у справі №21-405а14.

Задовольняючи позовні вимоги, господарськими судами не з'ясовано, які саме права Рівненської міської ради порушено і як визнання недійсним договору оренди землі зможе відновити порушені права та/або інтереси Рівненської міської ради .

Суди попередніх інстанцій зобов'язані були чітко встановити в чому полягає порушення чи оспорювання суб'єктивного матеріального права, на захист якого подано позов. Судові рішення таких висновків не містять.

Отже, господарські суди неповно встановили всі обставини справи, що необхідні для правильного вирішення спору.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Зважаючи на те, що відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.3 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 17.05.2016 Рівненського апеляційного господарського суду та рішення від 15.02.2016 господарського суду Рівненської області зі справи №918/907/15 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Головуючий В.С. Божок

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський