ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 917/2604/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Безпалюк О. Л.; відповідача - Баранова В. І.;розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від17.05.2016у справі№ 917/2604/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"простягнення 4 398 957, 08 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (далі - ПАТ "Полтавагаз") про стягнення пені у розмірі 3 334 070, 98 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 67 995, 84 грн та 3% річних у розмірі 996 890, 26 грн, загалом 4 398 957, 08 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.12.2015 порушено провадження у справі № 917/2604/15 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Полтавагаз" про стягнення 4 398 957, 08 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області (суддя Т. М. Безрук) позов задоволено частково, суд стягнув з ПАТ "Полтавагаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1 216 650, 78 грн пені, 2 132, 15 грн 3% річних, в іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Л. І. Бородіна, судді О. О. Крестьянінов, О. В. Плахов) від 17.05.2016 рішення Господарського суду Полтавської області від 01.03.2016 скасовано в частині задоволення позову та в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2016, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ПАТ "НАК "Нафтогаз України"задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права ст. ст. 525, 526, 599, 625, 631 ЦК України, а також норм процесуального права ст. ст. 47, 43 ГПК України, без дослідження усіх істотних обставин справи, при недоведеності обставин цієї справи, які суд апеляційної інстанції визнав встановленими.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.07.2016 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.07.2016.

На адресу суду 18.07.2016 від ПАТ "Полтавагаз" надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України", в якому відповідач просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавцем) та ПАТ "Полтавагаз" (покупцем) 30.03.2012 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/2199/12- ТЕК(Н), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

У пункті 1.2 договору встановлено, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації суб'єктам господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих, в обсягах природного газу, який використовується для виробництва теплової енергії для потреб населення.

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцю у період з 01.01.2012 по 31.12.2012 газ в обсязі до 119 777, 50тис. куб. м.

Пунктами 6.1, 6.2 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки газу з урахуванням положень п. 6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу з урахуванням п. 6.7 договору.

Пунктом 6.7 договору сторони погодили, що заборгованість покупця, яка виникла в результаті непогашення споживачами покупця документально підтвердженої заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, згідно із вимогами чинного законодавства, погашається після погашення заборгованості з різниці в тарифах.

У пункті 9.2 договору сторони встановили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних втрат, встановлюється тривалістю у п'ять років.

На виконання умов договору на купівлю-продаж природного газу від 30.03.2012 №14/2199/12-ТКЕ(Н) ПАТ "НАК "Нафтогаз України" поставлено ПАТ "Полтавагаз" протягом березня-грудня 2012 року природний газ на загальну суму 72 249 752, 15 грн, що підтверджується актами приймання-передачі та не заперечується сторонами спору.

ПАТ "Полтавагаз" здійснило оплату за поставлений природний газ у повному обсязі, але з порушенням строків, визначених умовами договору купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012.

Так, 14.12.2012 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області (сторона 1), Головним фінансовим управлінням Полтавської обласної державної адміністрації (сторона 2), Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством "Полтаватеплоенерго" (сторона 3), ПАТ з газопостачання та газифікації "Полтавагаз" (сторона 4 ) та НАК "Нафтогаз" (сторона 5) укладено спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 3129 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, п. 1 якого визначено, що предметом цього спільного протокольного рішення є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

Пунктом 2 цього спільного протокольного рішення встановлено, що Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні 1 у сумі 1 877 686, 91 грн з приміткою "Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20". Сторона 1 перераховує на рахунок сторони 2 кошти у сумі 1 877 686, 91 грн з таким записом у графі "призначення платежу": "за грудень 2012 року "п" 1 533 031, 39грн", "за грудень 2012 року" "с" 344 655, 52 грн" та "постанова КМУ від 11.01.2015 №20". Сторона 2 перераховує стороні 3 кошти за пільги та субсидії у сумі 1 877 686, 91грн з таким записом у графі "призначення платежу": "за жовтень 2012року" "п" 1 533 031, 39 грн", "за листопад 2012 року" "с" 344 655, 52 грн" та "постанова КМУ від 11.01.2005 №20". Сторона 3 перераховує стороні 4 кошти в сумі 1 877 686, 91 грн, у тому числі ПДВ 312 947, 82 грн за 2012 рік згідно з договором від 30.09.2011 №211/11 ТКЕн з таким записом у графі "призначення платежу": "Постанова КМУ від 11.05.2005 №20, дата і номер спільного протокольного рішення, за природний газ 2012 року, договір від 30.09.2011 №211/11 ТКЕ н, у тому числі ПДВ 312 947, 82 грн". Сторона 4 перераховує стороні останній кошти в сумі 1 877 686, 91 грн у тому числі ПДВ 312 947, 82грн, за природний газ 2012 року згідно з договором від 30.03.2012 №14/2199/12-ТКЕ(н) з таким записом у графі "призначення платежу": "Постанова КМУ від 11.01.2005 №20, за природний газ 2012 року, договір від 30.03.2012 №14/2199/12-ТКЕ(н), у т.ч. ПДВ 312 947, 82 грн".

Згодом 12.01.2013, 14.02.2013, 17.04.2013, 19.09.2013 укладені аналогічні за змістом спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №№ 157, 343, 896, 1669, сторонами яких були також ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" та НАК "Нафтогаз України", за умовами яких відповідач зобов'язаний перерахувати позивачеві 448 116, 25грн, 497 127, 92 грн, 1 338 687, 46 грн, 1 097 000, 00 грн відповідно.

Факт виконання відповідачем вищезазначених спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету підтверджується платіжними дорученнями від 18.12.2012 № 293, від 25.01.2013 № 463, від 20.02.2013 № 636, від 27.06.2013 № 963, від 26.09.2013 № 1348 на загальну суму 5 258 618, 40 грн.

Також 03.12.2012 між Головним управлінням Державної казначейської служби в Полтавській області (сторона перша), Головним фінансовим управлінням Полтавської обласної державної адміністрації (сторона друга), Департаментом житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації (сторона третя), Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (сторона четверта) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Потлавагаз" (сторона п'ята) і НАК "Нафтогаз України" (сторона остання) укладений договір про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, пунктом 1 якого встановлено, що предметом вказаного договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517 "Про затвердження порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/ або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

У пунктах 2-9 цього договору сторони погодили порядок проведення взаєморозрахунків, відповідно до якого Казначейство України перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні першій у сумі 23 159 764, 61 грн на підставі рішення Мінфіну. Сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 23 159 764, 61 грн для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 23 159 764, 61 грн для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 23 159 764, 61 грн для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона четверта перераховує на рахунок сторони п'ятої кошти в сумі 23 159 764, 61 грн, у тому числі ПДВ 3 859 960, 77 грн, для погашення заборгованості за природний газ 2012 року згідно з договором від 30.03.2012 №211/11 ТКЕн. Сторона п'ята перераховує на рахунок сторони останньої кошти в сумі 23 159 764, 61 грн, у тому числі ПДВ 3 859 960, 77 грн, для погашення заборгованості за природний газ 2012 року згідно з договором від 30.03.2012 №14/2199/12-ТКЕ(н). Сторона остання перераховує кошти у сумі 12 159 764, 61 грн на сплату податкових зобов'язань перед бюджетом та на її поточний рахунок, відкритий в ПАТ "Ощадбанк", для проведення розрахунків з постачальником імпортного природного газу.

Згідно з пунктом 11 цього договору сторони зобов'язалися, зокрема, не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, забезпечити проведення розрахунків відповідно до договору та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання сторонами платіжних документів територіальні органи Казначейства своїм платіжним дорученням можуть самостійно перерахувати кошти в порядку, передбаченому договором.

Пунктом 16 даного договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Також 03.12.2012, 07.12.2012, 10.12.2012, 12.12.2012, 14.12.2012, 17.12.2012, 18.12.2012, 11.02.2014 за участю сторін спору з відповідними органами державної влади укладені договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування №№379/517з, 426/517з, 761/517з, 760/517з, 870/517з, 1003/517з, 1004/517з, 1057/517з, 1056/517з, 1154/517з, 1126/517з, 1182/517з, 1180/517з, 1215/517з, сума договору в кожному з них становить 4 334 680, 04 грн, 322 000 грн, 496 624, 08 грн, 250 066, 24 грн, 4 662 700, 00 грн, 109 440, 10 грн, 523 200, 90 грн, 1 660 906, 10 грн, 1 153 358, 41 грн, 417 000, 00 грн, 9 000 000, 00 грн, 29 892, 96 грн, 858 267, 11 грн, 162 432, 00 грн, відповідно. Умови цих договорів за своїм змістом аналогічні умовам договору від 03.12.2012 №378/517з.

Між тими ж сторонами 11.02.2014 укладений договір №54/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"), сума договору за яким становить 15 276 575, 56 грн, та умови якого аналогічні умовам договору від 03.12.2012 № 378/517 з.

Платіжними дорученнями від 04.12.2012 №247, від 04.12.2012 №245, від 10.12.2012 №260, від 13.12.2012 №274, від 13.12.2012 №275, від 13.12.2012 №273, від 14.12.2012 №280, від 14.12.2012 №279, від 18.12.2012 №289, від 18.12.2012 №290, від 19.12.2012 №299, №298, №296, №297, №302 та від 01.04.2014 №1882 ПАТ "Полтавагаз" перераховано ПАТ "НАК "Нафтогаз України" грошові кошти на виконання умов вищезазначених договорів у повному обсязі на загальну суму 62 416 908, 11 грн.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Полтавагаз" про стягнення пені у розмірі 3 334 070, 98 грн, 67 995, 84грн інфляційних втрат та трьох відсотків річних у сумі 996 890, 26грн, нарахованих на суму боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012 №14/2199/12-ТКЕ(Н).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.03.2016 позовні вимоги задоволено частково. У частині стягнення 1 216 650, 78 грн пені, 2 132, 15 грн 3% річних мотивоване обґрунтованістю їх нарахування у зв'язку з простроченням виконання ПАТ "Полтавагаз" грошових зобов'язань, які виникли на підставі купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012 №14/2199/12-ТКЕ(Н) та не були погашені на підставі спільних протокольних рішень та договорів про організацію взаєморозрахунків. В частині відмови у позові рішення місцевого господарського суду мотивовано безпідставністю нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, погашення якої відбулось на підставі спільних протокольних рішень та договорів про організацію взаєморозрахунків, оскільки у зв'язку з їх укладенням сторони змінили спосіб виконання частини зобов'язань за договором про газопостачання, змінили порядок і строки виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012 №14/2199/12-ТКЕ(Н).

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог та приймаючи в цій частині нове рішення про відмову в їх задоволенні, виходив з такого.

У згаданих вище договорах про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, зазначено, що ПАТ "Полтавагаз" перераховує на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" кошти для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2012 рік згідно з договором від 30.03.2012 №14/2199/12-ТКЕ(Н).

Згідно із пунктом 11 цих договорів сторони зобов'язалися, зокрема, не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Пунктом 16 даних договорів сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про теплопостачання" державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження.

Статтею 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" передбачено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2014 № 30 затверджено Порядок та умови надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Зазначений Порядок та умови визначають механізм надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - субвенція) (п. 1.1 Порядку).

Згідно з п. 4 цього Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію та відступлення прав вимоги щодо заборгованості за природний газ на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору.

У разі укладання сторонами у справі з відповідними органами державної влади договорів про організацію взаєморозрахунків із погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію наслідки порушення грошового зобов'язання, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, не застосовуються, оскільки такими договорами змінюються строки виконання зобов'язання.

Аналогічна правова позиція з висновками щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, викладена у постановах Верховного Суду України від 25 березня 2015 року у справі № 924/1265/13, від 16.09.2015 у справі № 917/2520/14, від 10.02.2016 у справі № 902/1652/13.

Також у постановах Верховного Суду України від 09.09.2014 у справах № 5011-35/1533-2012-19/522-2012, № 5011-35/1272-2012-42/527-2012, № 5011-1/1043-2012-42/528-2012 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Тобто характерним для новації є саме укладення нового зобов'язання, а не зміна його частини, що є підставою для припинення попереднього зобов'язання, при цьому нове зобов'язання укладається між тими ж сторонами. Договір про організацію взаєморозрахунків таких ознак не містить.

Однак, оскільки уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу, то відсутні правові підстави для стягнення пені, передбаченої пунктом договору поставки природного газу, та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Тобто, для застосування санкцій, передбачених пунктом договору поставки природного газу, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до пункту 16 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 11128 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, як встановлено судом апеляційної інстанції, уклавши договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, сторони замінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012 №14/2199/12-ТКЕ(Н) протягом 2012року.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду, що для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата за поставлений природний газ була здійснена відповідачем поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків №379/517 з , 426/517з, 761/517з, 760/517з, 870/517з, 1003/517з, 1004/517з, 1057/517з, 1056/517з, 1154/517з, 1126/517з, 1182/517з, 1180/517з, 1215/517з, №54/30, відповідно до пункту 16 яких сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

На виконання умов договорів про організацію взаєморозрахунків ПАТ "Полтавагаз погашено заборгованість, яка виникла у відповідача перед позивачем за поставлений природний газ у 2012 році, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов договору про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік") № 54/30 було здійснено остаточне погашення заборгованості за газ, отриманий на підставі договору від 30.03.2012 № 14/2199/12-ТКЕ(н), яким сторони і визначили, що сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо предмета договору і змінили порядок і строк виконання зобов'язань за договором від 30.03.2012 №14/2199/12-ТКЕ(н).

Враховуючи факт виконання відповідачем умов договорів про організацію взаєморозрахунків №379/517 з , 426/517з, 716/517з, 760/517з, 870/517з, 1003/517з, 1004/517з, 1057/517з, 1056/517з, 1154/517з, 1126/517з, 1182/517з, 1180/517з, 1215/517з, №54/30 з дотриманням строків їх виконання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для застосування положень статей 549, 625 ЦК України за прострочення оплати за газ, поставлений у 2012 році (тобто до укладення договору про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про державний бюджет на 2014рік №54/30) та, відповідно, для задоволення позовних вимог відсутні.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не надано жодних первинних документів, а відповідно, і належних доказів в розумінні статті 34 ГПК України, які б підтверджували здійснення оплати за поставлений природний газ у період 31.03.2012 по 31.12.2012 поза межами договорів про організацію взаєморозрахунків та спільних протокольних рішень, тобто не у зв'язку з різницею в тарифах, тобто не визначено періодів такого прострочення. Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення в частині задоволення позову в порушення норм статей 549, 625 ЦК України та положень Господарського процесуального кодексу України щодо змісту судового рішення також не визначив сум боргу та періодів прострочення грошового зобов'язання, що сплачені відповідачем з порушенням умов договору від 30.03.2012 №14/2199/12-ТКЕ(Н) та поза межами договорів про організацію взаєморозрахунків, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про задоволення позову в частині стягнення 1 216 650, 78 грн пені та 2 132, 15 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 917/2604/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.