ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 917/186/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 травня 2016 року у справі №917/186/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" про стягнення суми,-

Встановив:

У лютому 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" звернулось до господарського суду Полтавської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" 875 389,15 грн. заборгованості за договором поставки №0104-1 від 1 квітня 2015 року; 284 137,51 грн. пені; 16 363,69 грн. 3 % річних; 72 827,86 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25 квітня 2016 року задоволено клопотання відповідача, провадження у справі №917/186/16 зупинено до розгляду Зіньковським районним судом Полтавської області справи №530/558/16-ц за позовом ТОВ "Лозівський молочний завод" до ТОВ "Україна", ОСОБА_4 про визнання договору поставки недійсним.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30 травня 2016 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову у справі скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі до вирішення Зіньківським районним судом Полтавської області справи №530/558/16-ц, та вказавши, що оскільки підставою позову у справі №917/186/16 є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №0104-1 від 1 квітня 2015 року, а предметом позову у справі №530/558/16-ц вимога про визнання вказаного договору недійсним, місцевий господарський суд дійшов висновку про неможливість розгляду справи №917/186/16 до вирішення пов'язаної з нею справи №530/558/16-ц та необхідність зупинення розгляду справи.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу місцевого суду, виходив з того, що судом першої інстанції не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), у зв'язку з чим дійшов висновку, що розгляд Зінківським районним судом Полтавської області справи №530/558/16-ц не може перешкоджати встановленню і з'ясуванню істотних обставин у справі №917/186/16, оскільки у випадку визнання недійсним оскаржуваного договору, сторони не позбавлені права та можливості звернутись до господарського суду з відповідною заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст. 112 ГПК України.

Вищий господарський суд України погоджується з зазначеними висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.

Зазначена норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов'язаний зупинити провадження у справі. За змістом вказаної норми для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч. 3, 4 ст. 35 ГПК України).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено.

Встановлено, що предметом позову у цій справі є вимога про стягнення заборгованості за договором поставки №0104-1 від 1 квітня 2015 року, який на момент звернення позивача з даним позовом до господарського суду, в силу ст. 204 ЦК України, є дійсним, а тому є правильним висновок апеляційного господарського суду про те, що вирішуючи питання про стягнення заборгованості за договором поставки, суд першої інстанції мав встановити відповідні обставини його укладення, а саме: підписання сторонами та скріплення їх печатками, досягнення згоди з усіх істотних умов договору, тобто встановити, чи є такий договір укладеним та чинним на час розгляду спору тощо, використовуючи за необхідності і права, передбачені ст. 83 ГПК України.

З огляду на наведене, висновок суду апеляційної інстанції про те, що розгляд Зінківським районним судом Полтавської області справи №530/558/16-ц не перешкоджає встановленню і з'ясуванню істотних обставин у справі №917/186/16, а в разі визнання договору поставки №0104-1 від 1 квітня 2015 року недійсним, сторони не позбавлені права на звернення до господарського суду із заявою про перегляд рішення у справі №917/186/16 за нововиявленими обставинами, є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, не вбачається підстав для зміни або скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 30 травня 2016 року у справі №917/186/16.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 травня 2016 року у справі №917/186/16 - без змін.

Головуючий:П.А.ГончарукСудді:І.Д.Кондратова Л.В.Стратієнко