Постанова ВГСУ від 20.07.2016 року у справі №914/1080/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 914/1080/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Губенко Н.М., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2016у справі№ 914/1080/15 Господарського суду Львівської областіза позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері - завод бурового обладнання"треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Діскавері - бурове обладнання"; 2. Діскавері Індустріал Сервісес Лімітед (Discovery Industrial Services Limited); 3. Діскавері Дріллінг Еквіпмент (Еуропе) Лімітед (Discovery Drilling Equipment (Europe) Limited)провизнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері - завод бурового обладнання" від 28.01.2015за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

третьої особи-1: не з'явилися

третьої особи-2: не з'явилися

третьої особи-3: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері - завод бурового обладнання" про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері - завод бурового обладнання" від 28.01.2015.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2015 у справі № 914/1080/15 (суддя Петрашко М.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Гриців В.М., Мельник Г.І.) відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2015 у справі № 914/1080/15; апеляційну скаргу ОСОБА_4 - учасника ТОВ "Діскавері - Завод бурового обладнання" повернуто скаржнику.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2016 у справі № 914/1080/15, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважаючи, що суд не надав належної правової оцінки всім обставинам, що були наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

18.07.2016 до Вищого господарського суду України надійшло клопотання представника ОСОБА_4 та клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері - завод бурового обладнання" про відкладення розгляду справи, які обґрунтовані неможливістю явки представників сторін у судове засідання касаційної інстанції.

З огляду на визначені у ГПК повноваження Вищого господарського суду України як касаційної інстанції, враховуючи те, що неявка представників скаржника та відповідача не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на обмеженість розгляду касаційної скарги процесуальними строками та відсутність поданих клопотань про продовження строків розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданих клопотань про відкладення розгляду справи.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак учасники процесу не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2015 у справі № 914/1080/15 відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері - завод бурового обладнання" про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства від 28.01.2015.

Вступна та резолютивна частини рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1018/15 були оголошені 14.12.2015 в присутності представника позивача (скаржника) - ОСОБА_5, повний текст оскаржуваного судового рішення був складений місцевим господарським судом 21.12.2015.

Як передбачено з ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до апеляційного господарського суду із скаргою на вказане рішення, яка, відповідно відмітки Господарського суду Львівської області, була подана до місцевого господарського суду 18.05.2016, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.

Частиною 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно із п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Звертаючись з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, скаржник вказувала на те, що процесуальні порушення, допущені місцевим господарським судом, на які вона посилається в апеляційній скарзі, стали відомі їй лише 10.05.2016, а також зазначала про те, що у квітні 2016 народила дитину і з огляду на перебування із січня 2016 року на амбулаторному/стаціонарному лікуванні у зв'язку із вагітністю і пологами не мала можливості контролювати результати розгляду справи, відтак наявні підстави для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Відновлення пропущеного процесуального строку відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України можливе при визнанні поважною причини пропуску встановленого законом процесуального строку.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

З урахуванням обставин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, враховуючи, присутність представника скаржника у судовому засіданні при прийнятті оскаржуваного рішення, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності обставин, які б перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, а наведені ним обставини не є тими непереборними обставинами, з якими законодавець пов'язує можливість поновлення пропущеного процесуального строку.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції про те, що можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, у зв'язку із чим були відсутні підстави для відновлення пропущеного процесуального строку.

Як передбачено п. 4 ч. 1 ст. 97 господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Таким чином, у зв'язку із відмовою у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції правомірно повернув скаржнику апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2015 у справі № 914/1080/15.

Посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції факту її перебування під постійним медичним наглядом, що унеможливило контроль та вчасне реагування за результатами розгляду справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки згідно із наданою скаржником на підтвердження вказаних обставин медичної довідки вбачається, що період непрацездатності скаржнику встановлений з 22.01.2016, тобто вже після спливу встановлених законом строків на апеляційне оскарження.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарськими судами норм законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України