ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 911/4275/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКравчука Г.А., Полянського А.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київенерго"на постановуКиївського апеляційного господарського судувід15.03.2016у справі№911/4275/15Господарського судуКиївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"доПублічного акціонерного товариства "Київобленерго"треті особи1.Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" 2.Державне підприємство "Енергоринок"проприпинення дії, яка порушує правоза участю

- позивача:Козлов О.О. (довіреність від 18.11.2015)- відповідача:Саліван Л.Ф. (довіреність від 24.03.2016),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) просило припинити дії Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - відповідач) щодо відмови у погодженні позивачу додатку № 1 та додатку № 5 в редакції від 26.06.2015 до договору від 30.05.2008 № 4721/01, укладеного між позивачем та Державним підприємством "Енергоринок" (далі - третя особа-2), шляхом визнання погодженим відповідачем цих додатків з виключенням з них розрахункових точок, що знаходяться на відпайках від ПЛ 110 кВ Сєвєрна - ГАЕС №№ 1,2 до ПС 110 кВ Прибережна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що положеннями Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії встановлено, що погодження змін до технічних додатків до договору від 30.05.2008 № 4721/01, укладеного між третьою особою-2 та позивачем суміжним користувачем (відповідачем), є обов'язковою передумовою для внесення змін до договору від 30.05.2008 № 4721/01. Проте не погодження відповідачем змін до наведених додатків до договору є порушенням права позивача на зміну умов договору та принципів функціонування ринку електричної енергії України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.11.2015 (суддя Конюх О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Куксов В.В., судді Тарасенко К.В., Гончаров С.А.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані вище судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що суди повно встановили обставини справи та правильно застосували норми права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.11.1996 третьою особою-2, позивачем та відповідачем та іншими особами укладено договір між членами оптового ринку електричної енергії України (далі - ДЧОРЕ).

Сторонами наведеного договору є суб'єкти господарської діяльності, які пов'язані з диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням об'єднаною енергетичною системою України, виробництвом електричної енергії на електростанціях, передачею електричної енергії, постачанням електричної енергії, розподілом електричної енергії, оптовим постачанням електричної енергії.

Предметом цього договору є: встановлення правил та порядку функціонування прозорої і справедливої системи комерційних стосунків у процесі купівлі-продажу електроенергії, таким чином, щоб враховувати і збалансовувати відповідні інтереси існуючих та потенційних виробників та постачальників електричної енергії, а також споживачів електроенергії; тлумачення і виконання умов цього договору та врегулювання будь-яких суперечок здійснюється згідно з положеннями цього Договору, викладеними в п. 2.1.

Правила оптового ринку електричної енергії України є невід'ємною частиною договору і визначають механізм функціонування оптового ринку електричної енергії України, порядок розподілу навантажень між генеруючими джерелами, правила формування ринкової ціни на електричну енергію.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19.10.1998 № 1349 затверджено рішення Ради Оптового ринку електричної енергії України від 08.10.1998 (протокол №12) щодо затвердження Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії (далі-Інструкція) (додаток №10 до Договору). Інструкція - це узгоджений документ, який визначає точки комерційного та технічного обліку, вимоги до вимірювання електричної енергії, процедури зчитування показань лічильників, а також порядок експлуатації засобів вимірювання для використання в системі забезпечення функціонування Оптового ринку електричної енергії України (Енергоринок). Інструкція розповсюджується на сторони, які беруть участь в діяльності Енергоринку згідно Договору між членами Енергоринку (Договір). Інструкція розповсюджується на всі засоби обліку електроенергії та визначення потужності, які застосовуються сторонами Договору в електроустановках, що діють та споруджуються.

30.05.2008 між позивачем та третьою особою-2 укладено договір №4721/01, відповідно до умов п.2.1 якого третя особа-2 зобов'язується продавати, а позивач зобов'язується купувати електричну енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Пунктами 3.1, 3.2 цього договору передбачено, що сторони визначають свої зобов'язання за ДЧОРЕ і додатками до ДЧОРЕ, що є його невід'ємними частинами, та керуються його положеннями при виконанні цього договору. У разі внесення змін до ДЧОРЕ, які матимуть наслідком неузгодженості між положеннями ДЧОРЕ та умовами цього договору, перевагу мають положення ДЧОРЕ. Третя особа-2 продає, а позивач купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток 4 до цього договору), в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 цього договору. Точки обліку електричної енергії наведені у додатку №1 до цього договору "Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку". Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим договором, переходить від продавця до покупця в момент передачі електричної енергії в точках поставки.

Додатком №5 до договору визначена Схема розташування приладів розрахункового обліку ПС 330/110/10 кВ "Сєвєрна", ПС 110/10 кВ "Ново-Петрівці" та порядок обліку електроенергії.

Повідомлення відповідача позивачу про неможливість виключення розрахункових точок ПС "Прибережна" В-110 Т-1, В-110 Т2, ПС Вишгород КЛ-10кВ ТП-7305 (резервне живлення ПС Прибережна) з розрахунків у балансі перетоків між товариствами і відповідно з додатків №№1, 5, з посиланням на те, що на даний час існує щомісячний переток електричної енергії з мереж відповідача в мережі позивача по ПС "Прибережна", у зв'язку з чим додатки №1 та №5 до договору від 30.05.2008 №4721/01 повернуті без погодження, і було наслідком звернення у суд з даним позовом.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про відмову у задоволенні позову мотивував тим, що відповідно Інструкції відповідач не є зобов'язаною особою за договором №4721/01, та чинним законодавством не передбачено обов'язку для відповідача, як суміжного користувача погоджувати будь-які запропоновані сторонами зміни до даного договору. Разом з тим, суд першої інстанції вказав на те, що позивач, отримавши відмову відповідача у погодженні запропонованих додатків, відповідно до приписів ДЧОРЕ, не звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг для розв'язання та врегулювання даного спору, оскільки відмова саме цього органу у даному питанні могло б бути підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Звернувшись з касаційною скаргою, особа що її подала, свої доводи зводить до того, що не погодження відповідачем отриманих ним додатків створює перешкоди для подальшої реалізації позивачем свого права на зміну правовідносин.

Підстави для скасування судових рішень відсутні входячи з наступного.

Відповідно до частини восьмої статті 15 Закону України "Про електроенергетику" оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору. Сторонами договору є суб'єкти господарської діяльності, пов'язаної з: диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням об'єднаною енергетичною системою України; виробництвом електричної енергії на електростанціях; передачею електричної енергії; постачанням електричної енергії; розподілом електричної енергії; оптовим постачанням електричної енергії.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції облік активної (реактивної) енергії та потужності в Енергоринку проводиться на межі балансової належності. При технічній неможливості або економічній недоцільності встановлення обліку на межі балансової належності, за взаємною домовленістю сторін, при погодженні з Головним оператором, комерційний облік здійснюється за іншими точками обліку. При цьому фактичні обсяги надходження електроенергії приводяться до межі балансової належності по методиці розробленій зацікавленими сторонами та погодженій Головним оператором. В разі відсутності домовленості між сторонами та Головним оператором щодо точок комерційного обліку, остаточне рішення приймається НКРЕ у встановленому порядку.

Відповідно до п.2.4 Інструкції кожний член Енергоринку повинен узгодити з Головним оператором і суміжними сторонами схеми та перелік точок комерційного обліку.

Пунктами 2.21, 2.21.1 Інструкції встановлено, що при переході на нові розрахункові точки обліку електроенергії між сторонами Договору необхідно узгодити зміну точок обліку електроенергії з суміжними сторонами та Головним оператором.

До виконання робіт, указаних в пп. 2.21.1 - 2.21.6, розрахунки виконуються за існуючою схемою обліку (п.п. 2.21.7.).

Звернувшись із позовом у даній справі позивач просив суд припинити дії відповідача щодо відмови у погодженні позивачу додатку № 1 та додатку № 5 в редакції від 26.06.2015 до договору від 30.05.2008 № 4721/01 шляхом визнання погодженим відповідачем цих додатків з виключенням з них розрахункових точок, що знаходяться на відпайках від ПЛ 110 кВ Сєвєрна - ГАЕС №№ 1,2 до ПС 110 кВ Прибережна.

Таким чином позивач просив суд визнати погодженими відповідачем додатки до договору.

Отже суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду, що позовні вимоги позивача є безпідставними, оскільки Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами, а також ДЧОРЕ не передбачено такого обов'язку у відповідача, як суміжного користувача, погоджувати запропоновані позивачем додатки №№ 1, 5 до договору від 30.05.2008 № 4721/01.

Частиною другою статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо неправильного застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права при оцінці доводів позивача стосовно відмови судів у позові до відповідача щодо погодження додатків до договору.

При цьому, у Господарському процесуальному кодексі України правовою підставою для скасування судових рішень визначено порушення норм процесуального права, проте суд касаційної інстанції, з урахуванням приписів статей 1115, 1117, 11110 цього кодексу, не вправі визначати порушення судом норми процесуального права те, що позивач не довів обставини справи, на які посилається як на підставу своїх вимог.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, і зміст судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, або неправильне їх застосування, при цьому доводи, викладені в касаційній скарзі, частково зводяться до необхідності додатково перевірити докази, досліджені судами, що, відповідно до приписів ст.1117 ч.2 вказаного кодексу, при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у справі Господарського суду Київської області №911/4275/15, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.А. Кравчук

А.Г. Полянський