ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 910/32727/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,

за участю представників: позивача - Башловки А.М. дов. б/н від 14 липня 2016 року, відповідача - Бахмут Л.М. дов. № 3-131100/1493 від 2 лютого 2016 року та Гаріної О.А. дов. № 3-131100/1494 від 2 лютого 2016 року, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Башарова В.Є. дов. № 27-43966/15 від 9 листопада 2015 року, ТОВ "Рено" - Кубрак Ж.Б. дов. б/н від 28 березня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Агрохолдинг" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Агрохолдинг" до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ "Рено", про визнання правовідносин припиненими,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року ТОВ "Агрохолдинг" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - відповідач) з позовом про визнання припиненими грошових зобов'язань позивача перед відповідачем за:

- договором про відновлювальну кредитну лінію № 44-01-07 від 20 серпня 2007 року з наступними змінами та доповненнями, що внесені до нього згідно: додаткової угоди № 1 від 1 лютого 2008 року, додаткової угоди № 2 від 18 лютого 2008 року, додаткової угоди № 3 від 30 квітня 2008 року, додаткової угоди № 4 від 11 серпня 2008 року, додаткової угоди № 5 від 1 жовтня 2008 року, додаткової угоди № 6 від 9 жовтня 2008 року, додаткової угоди № 7 від 29 грудня 2008 року, додаткової угоди № 8 від 1 липня 2009 року, додаткової угоди № 9 від 25 серпня 2009 року, додаткової угоди № 10 від 23 грудня 2009 року, додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3, додаткової угоди № 11 від 19 листопада 2010 року, додаткової угоди № 12 від 14 вересня 2012 року, додаткової угоди № 13 від 18 лютого 2013 року, додатку а), додатку b), додатку в), додаткової угоди № 14 від 21 березня 2013 року, додаткової угоди № 15 від 3 липня 2013 року, додаткової угоди № 16 від 30 жовтня 2013 року, додатку №1 від 30 жовтня 2013 року, додаткової угоди № 17 від 6 грудня 2013 року, додатку № 2 від 6 грудня 2013 року, додаткової угоди № 18 від 18 грудня 2013 року, додатку № 3 від 18 грудня 2013 року, додаткової угоди № 19 від 11 лютого 2014 року, додаткової угоди № 20 від 25 лютого 2014 року, додатку № 4 від 25 лютого 2014 року, додаткової угоди № 21 від 13 березня 2014 року, додатку № 5 від 25 лютого 2014 року, додатку № а), додаткової угоди № 22 від 1 квітня 2014 року, додатку № 6 від 1 квітня 2014 року, додаткової угоди № 23 від 10 квітня 2014 року, додаткової угоди № 24 від 30 квітня 2014 року, додаткової угоди № 25 від 6 травня 2014 року, додатку № 7 від 6 травня 2014 року, додаткової угоди № 26 від 29 травня 2014 року, додаткової угоди № 27 від 27 червня 2014 року, додатку № 8 від 27 червня 2014 року;

- договором про відновлювальну кредитну лінію № 45-01-07 від 20 серпня 2007 року з наступними змінами та доповненнями, що внесені до нього згідно: додатку № 1, додаткової угоди № 1 від 24 жовтня 2007 року, додаткової угоди № 2 від 1 лютого 2008 року, додаткової угоди № 3 від 18 лютого 2008 року, додаткової угоди № 4 від 30 квітня 2008 року, додатку № 1, додаткової угоди № 5 від 16 липня 2008 року, додаткової угоди № 6 від 11 серпня 2008 року, додаткової угоди № 7 від 1 жовтня 2008 року, додаткової угоди № 8 від 9 жовтня 2008 року, додаткової угоди № 9 від 5 лютого 2009 року, додаткової угоди № 10 від 1 липня 2009 року, додаткової угоди № 11 від 25 серпня 2009 року, додаткової угоди № 12 від 23 грудня 2009 року, додатку № 1, додатку №2, додатку № 3, додаткової угоди № 13 від 19 листопада 2010 року, додаткової угоди № 14 від 14 вересня 2012 року, додаткової угоди № 15 від 18 лютого 2013 року, додатку № а), додатку № б), додаткової угоди № 16 від 3 липня 2013 року, додаткової угоди № 17 від 30 жовтня 2013 року, додаткової угоди № 18 від 6 грудня 2013 року, додаткової угоди № 19 від 18 грудня 2013 року, додаткової угоди № 20 від 13 лютого 2014 року, додаткової угоди № 21 від 25 лютого 2014 року, додаткової угоди № 22 від 14 березня 2014 року, додатку № а), додатку №б), додаткової угоди № 23 від 1 квітня 2014 року, додаткової угоди № 24 від 15 квітня 2014 року, додаткової угоди № 25 від 30 квітня 2014 року, додаткової угоди № 26 від 15 травня 2014 року, додаткової угоди № 27 від 29 травня 2014 року;

- кредитним договором № 02-01-10 від 1 квітня 2010 року з наступними змінами та доповненнями, що внесені до нього згідно: додатку № 1, додатку №2, додаткової угоди № 1 від 30 квітня 2010 року, додаткової угоди № 2 від 28 травня 2010 року, додатку № 1, додаткової угоди від 2 листопада 2010 року, додаткової угоди № 3 від 19 листопада 2010 року, додатку № 1, додаткової угоди від 25 січня 2011 року, додаткової угоди № 4 від 28 лютого 2011 року, додатку № 1, додаткової угоди № 5 від 11 вересня 2012 року, додатку № 1, додаткової угоди № 6 від 14 вересня 2012 року, додаткової угоди № 7 від 18 лютого 2013 року, додатку № 1, додатку а), додатку б), додатку в), додаткової угоди № 8 від 3 липня 2013 року, додаткової угоди № 9 від 30 жовтня 2013 року, додаткової угоди № 10 від 6 грудня 2013 року, додаткової угоди № 11 від 18 грудня 2013 року, додаткової угоди № 12 від 25 лютого 2014 року, додатку а), додатку б), додаткової угоди № 13 від 14 березня 2014 року, додаткової угоди № 14 від 1 квітня 2014 року, додаткової угоди № 15 від 24 квітня 2014 року, додаткової угоди № 16 від 30 квітня 2014 року, додаткової угоди № 17 від 15 травня 2014 року, додаткової угоди № 18 від 29 травня 2014 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено.

Визнано припиненими грошові зобов'язання ТОВ "Агрохолдинг" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит":

- за договором про невідновлювальну кредитну лінію № 44-01-07 від 20 серпня 2007 року з наступними змінами та доповненнями, що внесені до нього згідно: додаткової угоди № 1 від 1 лютого 2008 року, додаткової угоди № 2 від 18 лютого 2008 року, додаткової угоди № 3 від 30 квітня 2008 року, додаткової угоди № 4 від 11 серпня 2008 року, додаткової угоди № 5 від 1 жовтня 2008 року, додаткової угоди № 6 від 9 жовтня 2008 року, додаткової угоди № 7 від 29 грудня 2008 року, додаткової угоди № 8 від 1 липня 2009 року, додаткової угоди № 9 від 25 серпня 2009 року, додаткової угоди № 10 від 23 грудня 2009 року, додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3, додаткової угоди № 11 від 19 листопада 2010 року, додаткової угоди № 12 від 14 вересня 2012 року, додаткової угоди № 13 від 18 лютого 2013 року, додатку а), додатку b), додатку в), додаткової угоди № 14 від 21 березня 2013 року, додаткової угоди № 15 від 3 липня 2013 року, додаткової угоди № 16 від 30 жовтня 2013 року, додатку №1 від 30 жовтня 2013 року, додаткової угоди № 17 від 6 грудня 2013 року, додатку № 2 від 6 грудня 2013 року, додаткової угоди № 18 від 18 грудня 2013 року, додатку № 3 від 18 грудня 2013 року, додаткової угоди № 19 від 11 лютого 2014 року, додаткової угоди № 20 від 25 лютого 2014 року, додатку № 4 від 25 лютого 2014 року, додаткової угоди № 21 від 13 березня 2014 року, додатку № 5 від 25 лютого 2014 року, додатку № а), додаткової угоди № 22 від 1 квітня 2014 року, додатку № 6 від 1 квітня 2014 року, додаткової угоди № 23 від 10 квітня 2014 року, додаткової угоди № 24 від 30 квітня 2014 року, додаткової угоди № 25 від 6 травня 2014 року, додатку № 7 від 6 травня 2014 року, додаткової угоди № 26 від 29 травня 2014 року, додаткової угоди № 27 від 27 червня 2014 року, додатку № 8 від 27 червня 2014 року;

- за договором про невідновлювальну кредитну лінію № 45-01-07 від 20 серпня 2007 року з наступними змінами та доповненнями, що внесені до нього згідно: додатку № 1, додаткової угоди № 1 від 24 жовтня 2007 року, додаткової угоди № 2 від 1 лютого 2008 року, додаткової угоди № 3 від 18 лютого 2008 року, додаткової угоди № 4 від 30 квітня 2008 року, додатку № 1, додаткової угоди № 5 від 16 липня 2008 року, додаткової угоди № 6 від 11 серпня 2008 року, додаткової угоди № 7 від 1 жовтня 2008 року, додаткової угоди № 8 від 9 жовтня 2008 року, додаткової угоди № 9 від 5 лютого 2009 року, додаткової угоди № 10 від 1 липня 2009 року, додаткової угоди № 11 від 25 серпня 2009 року, додаткової угоди № 12 від 23 грудня 2009 року, додатку № 1, додатку №2, додатку № 3, додаткової угоди № 13 від 19 листопада 2010 року, додаткової угоди № 14 від 14 вересня 2012 року, додаткової угоди № 15 від 18 лютого 2013 року, додатку № а), додатку № б), додаткової угоди № 16 від 3 липня 2013 року, додаткової угоди № 17 від 30 жовтня 2013 року, додаткової угоди № 18 від 6 грудня 2013 року, додаткової угоди № 19 від 18 грудня 2013 року, додаткової угоди № 20 від 13 лютого 2014 року, додаткової угоди № 21 від 25 лютого 2014 року, додаткової угоди № 22 від 14 березня 2014 року, додатку № а), додатку №б), додаткової угоди № 23 від 1 квітня 2014 року, додаткової угоди № 24 від 15 квітня 2014 року, додаткової угоди № 25 від 30 квітня 2014 року, додаткової угоди № 26 від 15 травня 2014 року, додаткової угоди № 27 від 29 травня 2014 року;

- за договором про невідновлювальну кредитну лінію № 02-01-10 від 1 квітня 2010 року з наступними змінами та доповненнями, що внесені до нього згідно: додатку № 1, додатку № 2, додаткової угоди № 1 від 30 квітня 2010 року, додаткової угоди № 2 від 28 травня 2010 року, додатку № 1, додаткової угоди від 2 листопада 2010 року, додаткової угоди № 3 від 19 листопада 2010 року, додатку № 1, додаткової угоди від 25 січня 2011 року, додаткової угоди №4 від 28 лютого 2011 року, додатку № 1, додаткової угоди № 5 від 11 вересня 2012 року, додатку № 1, додаткової угоди № 6 від 14 вересня 2012 року, додаткової угоди № 7 від 18 лютого 2013 року, додатку № 1, додатку а), додатку б), додатку в), додаткової угоди № 8 від 3 липня 2013 року, додаткової угоди № 9 від 30 жовтня 2013 року, додаткової угоди № 10 від 6 грудня 2013 року, додаткової угоди № 11 від 18 грудня 2013 року, додаткової угоди № 12 від 25 лютого 2014 року, додатку а), додатку б), додаткової угоди № 13 від 14 березня 2014 року, додаткової угоди № 14 від 1 квітня 2014 року, додаткової угоди № 15 від 24 квітня 2014 року, додаткової угоди № 16 від 30 квітня 2014 року, додаткової угоди № 17 від 15 травня 2014 року, додаткової угоди № 18 від 29 травня 2014 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2016 року скасовано. Прийнято нове.

У задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

У касаційній скарзі ТОВ "Агрохолдинг" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року, рішення Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2016 року залишити в силі.

Зазначає, що висновки апеляційного господарського суду про факти надання відповідачем іноземної валюти та відповідна наявність боргу позивача в такій іноземній валюті суперечать ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", абз. 2 п. 1.3 розділу 1, п. 5.2, пп. "б" п. 5.3 розділу 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року.

Посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм абз. 1 ст. 33, ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 235, 599 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20 серпня 2007 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", (банк) та ТОВ "Агрохолдинг" (позичальник) укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 44-01-07 (далі - кредитний договір-1), відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 500000 гривень 00 коп. з терміном повернення кредитних ресурсів до 14 серпня 2008 року, з оплатою відсотків за ставкою 17,5 % річних.

У подальшому сторонами вносились зміни та доповнення до кредитного договору-1, шляхом укладення додаткових угод до нього № 1 від 1 лютого 2008 року, № 2 від 18 лютого 2008 року, № 3 від 30 квітня 2008 року, № 4 від 11 серпня 2008 року, № 5 від 1 жовтня 2008 року, № 6 від 9 жовтня 2008 року, № 7 від 29 грудня 2008 року, № 8 від 1 липня 2009 року, № 9 від 25 серпня 2009 року, № 10 від 23 грудня 2009 року, № 11 від 19 листопада 2010 року, № 12 від 14 вересня 2012 року, № 13 від 18 лютого 2013 року, № 14 від 14 березня 2013 року, № 15 від 3 липня 2013 року, № 16 від 30 жовтня 2013 року, № 17 від 6 грудня 2013 року, № 18 від 18 грудня 2013 року, № 19 від 11 лютого 2014 року, № 20 від 25 лютого 2014 року, № 21 від 13 березня 2014 року, № 22 від 1 квітня 2014 року, № 23 від 10 квітня 2014 року, № 24 від 30 квітня 2014 року, № 25 від 6 травня 2014 року, № 26 від 29 травня 2014 року, № 27 від 27 червня 2014 року.

Пунктом 1.1 кредитного договору-1, в редакції додаткової угоди № 27 від 27 червня 2014 року, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 2310000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 29 червня 2018 року згідно з графіком погашення кредиту (додаток № 8) і сплатити за користування кредитними коштами проценти.

Згідно п. 3.4 кредитного договору-1, в редакції додаткової угоди № 27 від 27 червня 2014 року, нарахування та сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця.

20 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір про невідновлювальну кредитну лінію № 45-01-07 (далі - кредитний договір-2), відповідно до п. 1.1 якого, в редакції додаткової угоди № 15 від 18 лютого 2013 року, банк відкриває позичальникові невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 5870000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 18 грудня 2014 року та сплатити за користування кредитними коштами проценти.

Згідно п. п. 3.1, 3.3 кредитного договору-2, в редакції додаткової угоди № 15 від 18 лютого 2013 року, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками: 10,0% річних за період з дня проведення реструктуризації кредитної заборгованості до терміну повернення кредиту; 20,0% річних за період з терміну повернення кредиту, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

1 квітня 2010 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", (банк) та ТОВ "Агрохолдинг" (позичальник) укладено кредитний договір № 02-01-10 (далі - кредитний договір-3).

У подальшому сторонами вносились зміни та доповнення до кредитного договору-3 шляхом укладення до нього додаткових угод № 1 від 30 квітня 2010 року, № 2 від 28 травня 2010 року, від 2 листопада 2010 року, № 3 від 13 листопада 2010 року, № 4 від 25 січня 2011 року, № 5 від 11 вересня 2012 року, № 6 від 14 вересня 2012 року, № 7 від 18 лютого 2013 року, № 8 від 3 липня 2013 року, № 9 від 30 жовтня 2013 року, № 10 від 6 грудня 2013 року, № 11 від 18 грудня 2013 року, № 12 від 25 лютого 2014 року, № 13 від 14 березня 2014 року, № 14 від 1 квітня 2014 року, № 15 від 24 квітня 2014 року, № 16 від 30 квітня 2014 року, № 17 від 15 травня 2014 року, № 18 від 29 травня 2014 року.

Згідно п. 1.1 кредитного договору-3, в редакції додаткової угоди № 7 від 18 лютого 2013 року, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 8170000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно з графіком зниження ліміту кредитної лінії з кінцевим строком погашення до 30 червня 2018 року та сплатити за користування кредитними коштами проценти.

Таким чином, між позивачем та відповідачем, з урахуванням додаткових угод до кредитних договорів-1, 2 та 3, укладено договори мультивалютної кредитної лінії.

Відповідно до 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договори та інші правочини, згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що грошові зобов'язання між ТОВ "Агрохолдинг" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" мають бути визнані припиненими, оскільки позивачем повністю погашено борг за кредитними договорами № 44-01-07 від 20 серпня 2007 року, № 45-01-07 від 20 серпня 2007 року, № 02-01-10 від 1 квітня 2010 року.

Також стверджує, що кошти, які отримувалися в іноземній валюті і в подальшому продавалися на міжбанківському ринку, не є такими, що отримані за кредитними договорами, а відносини, які склалися між сторонами у справі носять характер безпроцентної позики без установлення строку виконання позивачем обов'язку.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ "Агрохолдинг" виконано умови кредитних договорів № 44-01-07, № 45-01-07, № 02-01-10, а борг за вказаними правочинами перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відсутній.

Однак, апеляційний господарський суд обгрунтовано не погодився з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судами встановлено, що на виконання укладених сторонами кредитних договорів, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" надавало ТОВ "Агрохолдинг" кредитні кошти в гривні та доларах США.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Апеляційним господарським судом встановлено, що в укладених сторонами кредитних договорах-1, 2 та 3, з урахуванням додаткових угод, сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов, правочини підписані та скріплені печатками сторін.

Згідно банківських виписок по особовому рахунку позичальника та з його письмових вказівок банку, банк виконував свої зобов'язання у валюті, передбаченій договорами (із змінами внесеними відповідно до додаткових угод), тобто, у доларах США, зараховуючи на особовий рахунок позичальника вказану валюту, а саме: 231000,00 доларів США за кредитним договором-1, 5870000,00 доларів США за кредитним договором-2 та 8170000,00 доларів США за кредитним договором-3.

На письмову вимогу позичальника за його згодою, банк продавав валюту на міжбанківських торгах, а отримані кошти перераховував за вказівками позичальника.

Судом на підставі рішення господарського суду у справі № 911/4684/14 встановлено, що борг ТОВ "Агрохолдинг" перед ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" за кредитним договором-1 складає 2717550, 65 доларів США та 338413,07 грн., що згідно курсу НБУ станом на 12 серпня 2015 року в загальній сумі складає 58416682 гривні 66 коп., з яких: основний борг 2310000, 00 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 12 серпня 2015 року складає 49368280 гривень 50 коп.), борг за нарахованими відсотками - 407550, 55 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 12 серпня 2015 року складає 8709989 гривень 09 коп.), пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами в розмірі 338413 гривень 07 коп. Борг за кредитним договором-2 складає 7192605, 81 доларів США та 3393225 гривень 26 коп., що згідно курсу НБУ станом на 12 серпня 2015 року в загальній сумі становить 157110359 гривень 96 коп., з яких: основний борг - 5870000, 00 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 12 серпня 2015 року складає 125450998 гривень 50 коп.), борг за нарахованими відсотками 1322605, 81 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 12 серпня 2015 року складає 28266136 гривень 20 коп.), пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами - 3393225 гривень 26 коп. Борг за кредитним договором-3 (із змінами та доповненнями) складає 9522115, 55 доларів США та 1220651 гривень 57 коп., що згідно курсу НБУ станом на 12 серпня 2015 року в загальній сумі становить 204723020 гривень 15 коп., з яких: основний борг - 8170000, 00 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 12 серпня 2015 року складає 174605563 гривень 50 коп.), борг за нарахованими відсотками - 1352115, 55 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 12 серпня 2015 року складає 28896805 гривень 08 коп.), пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами - 1220651 гривню 57коп.

Наведене спростовує доводи заявника касаційної скарги про те, що грошові кошти отримані ним за безпроцентною позикою.

Встановлено, що ТОВ "Агрохолдинг" частково сплачувало борг по тілу кредиту та за процентами за користування грошовими коштами за кредитними договорами-1, 2 та 3, що визнається останнім в позовній заяві.

З огляду на викладене, доводи заявника касаційної скарги про те, що висновки суду апеляційної інстанції про надання відповідачем іноземної валюти та відповідна наявність боргу позивача в такій іноземній валюті суперечать приписам ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", абз. 2 п. 1.3 розділу 1, п. 5.2, пп. "б" п. 5.3 розділу 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Відповідно до даної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором.

Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів належного виконання грошових зобов'язань за кредитними договорами позивачем не надано, апеляційний господарський суд дійшов мотивованого висновку про відсутність підстав вважати зобов'язання за договором про відновлювальну кредитну лінію № 44-01-07 від 20 серпня 2007 року з наступними змінами та доповненнями, договором про відновлювальну кредитну лінію № 45-01-07 від 20 серпня 2007 року з наступними змінами та доповненнями та кредитним договором № 02-01-10 від 1 квітня 2010 року з наступними змінами та доповненнями припиненими.

Доводи заявника касаційної скарги, які стосуються достовірності доказів у справі, необхідності їх переоцінки не приймаються до уваги судом касаційної інстанції, з огляду на встановлені ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України межі повноважень суду.

Посилання заявника на порушення апеляційним господарським судом норм ст. ст. 235, 599 Цивільного кодексу України не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду та спростовуються наведеними обставинами.

З огляду на викладене, законна та обгрунтована постанова суду апеляційної інстанції прийнята за наслідками повного встановлення усіх істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки у сукупності та вірного застосування норм ст. ст. 204, 598, 599, 1054, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Н. Губенко

Л . Іванова