ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 910/154/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Самусенко С.С., Саранюка В.І.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 рокута рішенняГосподарського суду Київської області від 02.03.2016 рокуу справі№910/154/16 Господарського суду Київської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромфінанс-Безпека"простягнення збитків у розмірі 4 118 518,82 грн.

за участю представників позивача: відповідача: Каракоця О.Р., за дов. №2781-К-Н-О від 31.07.2014 року; Лукінчук Р.А., за дов. №05/16 від 16.02.2016 року; Поцелов А.О., за дов. №30/06/16 від 30.06.2016 року; Бауман Ю.Т., за дов.№05/17 від 16.02.2016 року;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.03.2016 року у справі № 910/154/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 року у справі №910/154/16 (судді: Сулім В.В., Гончаров С.А., Гаврилюк О.М.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 02.03.2016 року у справі №910/154/16 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими, так як позивачем не доведено: наявність розміру збитків, факту порушення відповідальною особою відповідача умов Договору, причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання, вини відповідача у завдані збитків позивачу.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 року та рішення Господарського суду Київської області від 02.03.2016 року у справі №910/154/16 та задовольнити позов ПАТ КБ "Приватбанк" у повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромфінанс-Безпека" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 року та рішення Господарського суду Київської області від 02.03.2016 року у справі №910/154/16 без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

У судовому засіданні, представник позивача, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представники відповідача, у судовому засіданні, заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили залишити її без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.02.2016 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (замовник,) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромфінанс-Безпека" (охорона) укладений договір №01/02/2012-1 на охорону цінних паперів та грошових знаків, що перевозяться уповноваженими на те особами відповідно до умов якого замовник передає, а охорона приймає під охорону грошові кошти та цінні папери (далі - кошти), що перевозяться уповноваженою особою замовника (далі - інкасатор), позначені у специфікації (п.1 додатку 1 до цього договору), під час перевезення до зняття охорони уповноваженим представником замовника (далі - представник "Замовника") (п. 3 додатку до договору). (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. договору вартість послуг за охорону "коштів", що перевозяться за цим договором складається з нарахованих валових витрат та прибутку без обмеження рівня рентабельності. Ціна охорони узгоджується протоколом договірної ціни (додаток 2 до договору).

Оплата за надані Охороною у відповідності до умов договору послуги охорони згідно визначених тарифів Замовником щомісячно, на підставі Акту виконаних робіт до 10 числа наступного місяця на розрахунковий рахунок охорони. Акт Виконаних робіт підписується Сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору. (п.2.2. Договору).

Пунктом 4.1. договору визначено обов'язки охорони, до них віднесено зокрема:

- здійснення заходів охорони, покладених на неї цим договором у межах своєї компетенції, визначеної чинними законодавчими та нормативними актами.

- виділяти в установленому порядку наряд співробітників охорони,озброєний зброєю, застосування якої не суперечить діючому законодавству України, оснащений засобами зв'язку, індивідуального захисту та активної оборони, а в разі окремого замовлення - спец. автомобіль.

- забезпечувати охорону Коштів згідно умов Договору. При спробі нападу з метою заволодіння "коштами" у межах своєї компетенції здійснювати усі можливі заходи для його відбиття та затримання правопорушників, якщо це не загрожує загальному виконанню покладеного на охорону завдання, інформувати про напад найближчий орган внутрішніх справ та посилити охорону коштів до прибуття оперативно-слідчої групи.

До обов'язків замовника умовами договору віднесено (п.4.2. Договору):

- забезпечити наявність вільних під'їзних шляхів, входів (виходів) та коридорів від місць, зазначених п.5 додатку 1 до цього договору.

- здійснювати оплату та остаточний розрахунок за виконані Охороною заходи охорони Коштів у сумі, порядку і строки, визначені розділом 2 цього договору.

- виконувати вимоги Охорони щодо здійснення заходів охорони під час знаходження Коштів під охороною, згідно з Інструкцій.

- повідомляти Охорону про порушення службової дисципліни та недоліки в несенні служби нарядом охорони, що негативно впливають на якість та безпеку, стан забезпечення заходів охорони, для вжиття необхідних заходів.

- у разі скоєння нападу на "Інкасатора", водія, втрати "коштів" (їх частини) залучати до складу комісії по визначенню розмірів збитків уповноваженого представника "Охорони".

Відповідно до п. 5.1. договору, охорона несе матеріальну відповідальність за збитки спричиненні замовнику сторонніми особами шляхом викрадення, грабежу, розбою, умисного (пошкодження, знищення) коштів, внаслідок неналежного виконання охороною своїх зобов'язань в межах суми прямої дійсної шкоди. Факти неналежного виконання охороною своїх зобов'язань та розмір збитків, що підлягає відшкодуванню нею, встановлюються у визначеному чинним законодавством порядку.

Пунктом 5.2. договору, сторони погодили, що при наявності заяви Замовника про понесені збитки, уповноважена особа охорони в обов'язковому порядку приймає участь у визначенні розмірів цих збитків. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами та розрахунками вартості викрадених (пошкоджених, знищених) Коштів, що складаються за участю уповноважених осіб охорони та звіряються з даними бухгалтерської звітності замовника. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню охороною, включається вартість викрадених (знищених) коштів, розмір знецінення пошкодженого, витрати на відновлення пошкоджених матеріалів цінностей (обмін цінних паперів).

У відповідності до п. 5.3. договору у разі встановлення охороною своєї вини у допущенні збитків замовнику за підсумками службового розслідування, охорона самостійно відшкодовує заподіяні збитки.

Згідно з пунктом 5.4 договору у разі спору про наявність вини охорони у допущенні збитків, їх відшкодування проводиться охороною на підставі вироку (рішення) суду яким встановлено факт заподіяння майнової шкоди Замовнику у строки встановленні чинним законодавством.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що охорона звільняється від відповідальності за заподіянні збитки при відсутності її вини в допущенні їх спричинення.

Охорона не несе майнової відповідальності, відповідно до п. 6.2 договору, в таких випадках:

- за збереження особистого майна інкасаторів, замовника;

- за майнові збитки заподіянні замовнику при масових порушеннях громадського порядку в місцях здійснення договірних зобов'язань;

Згідно пункту 6.3. Договору, охорона не несе відповідальності, якщо збитки Замовнику нанесені за умов:

- стихійного лиха;

- екологічних катастроф;

- правомірного здійснення працівниками уповноважених правоохоронних органів, визначених законодавством оперативно-слідчих дій щодо Коштів;

- спричинення збитків внаслідок дій Охорони в умовах необхідної оборони або крайньої необхідності;

- порушення Інкасатором або Замовником вимог Інструкції, що стало наслідком їх спричинення;

- у разі спричинення збитків, що заподіянні за умов невиконання Інкасатором або Водієм вимог старшого наряду служби охорони, щодо вимог Інструкції.

Договір укладається строком на 6 місяців та набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Якщо за 10 днів до закінчення строку договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк, без обмеження кількості пролонгацій (п. 10.1 прикінцевих положень договору).

Додатки до договору: Додаток 1 "Специфікація"; Додаток 2 "протокол узгодження договірної ціни"; Додаток 3 "Озброєння та екіпіровка службового наряду охорони"; Додаток 4 "Акт про встановлення наряду охорони".

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 06.11.2015 року приблизно о 21:35, двоє невстановлених слідством осіб, знаходячись за адресою м. Київ, вул. Гарматна, 10 біля входу до відділення ПАТ КБ "Приватбанк" із погрозою застосування вогнепальної зброї, а саме відносно інкасатора гр. ОСОБА_9 та охоронця гр. ОСОБА_10, в результаті чого заволоділи грошовими коштами, які належать ПАТ КБ "Приватбанк", на загальну суму 4 118 518, 82 грн. Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли. Дані відомості, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015100090010850, про вищезазначену подію були зареєстровані Солом'янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 07.11.2015 року за попередньою правовою кваліфікацією скоєння кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України.

Дана подія відбулась під час здійсненні інкасації працівниками замовника, за участю представників охорони, відділення ПАТ "КБ ПриватБанк" №79 в зв'язку з чим виник даний спір про стягнення збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при здійсненні охорони у співробітників відповідача була відсутня рушниця Сайга-410К, що є порушенням відповідачем умов договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перелік озброєння та екіпіровки службового наряду ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" повинен відповідати переліку, визначеному сторонами у додатку №3 до договору з урахуванням обмежень, встановлених чинними нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про охоронну діяльність" суб'єкт охоронної діяльності має право для забезпечення охоронної діяльності придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку спеціальні засоби, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 року № 97 затверджений перелік спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб'єктами охоронної діяльності. До таких спеціальних засобів віднесено: бронежилети, захисні каски, газові балончики з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії, газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, гумові кийки, наручники пластикові (текстильні) одноразового використання, електрошокові пристрої, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони.

Згідно ст. 10 Закону України "про охоронну діяльність" під час організації та здійснення охоронної діяльності забороняється придбавати та використовувати майно, визначене законодавством для виключного використання військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідні нормативно-правові акти встановлюють заборону, щодо використання суб'єктами господарювання, що надають послуги з охорони, у своїй діяльності вогнепальної зброї (до якої віднесена рушниця Сайга-410К). При здійсненні охорони інкасаторської машини працівники служби охорони відповідача не мали права володіти і використовувати вогнепальну зброю типу Сайга-410К, так як використання даного типу зброї заборонено Законом України "Про охоронну діяльність". Включення до переліку озброєння Сайги 410-К є таким, що не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 року № 97 та ст.ст. 9, 10 Закону України "Про охоронну діяльність".

Враховуючи викладене та положення пункту 4.1.2. договору, суди попередніх інстанцій не прийняли як належне твердження скаржника щодо порушення відповідачем умов договору в частині не оснащення співробітників охорони рушницею типу Сайга-410К.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з матеріалів справи службового розслідування яке проведено у період з 07.11.2015 року по 12.11.15 року на підставі наказу №18-ТОВ від 07.11.2015 року з метою з'ясування обставин щодо здійснення розбійного нападу при інкасації відділення ПАТ КБ "Приватбанк", що стався 06.11.2015 року, було призначено комісію у складі голови комісії- Скалига Н.В. та членів комісії - Грома О.В., Боговін В.Ф., Єременко Р.В. За результатами службового розслідування складено Акт "Про результати службового розслідування за фактом розбійного нападу при інкасації відділення ПАТ КБ "Приватбанк", що стався 06.11.2015 року та дотримання працівниками Товариства умов договору № 01/02/2012-1 від 01.02.2012 року.", яким встановлено, що при замиканні водієм інкасаторської машини дверей не спрацював механізм замикання, як наслідок до машини проникли невідомі особи. З показів громадянина О. Редька, який входив до складу охорони, яка здійснювала інкасацію коштів 06.11.2015 року, він не встиг перевірити чи замкнуті двері та вжити інших дій оскільки за тих обставин, що склалися цього зробити було не можливо. Також, працівник відповідача вказав на, те що водій інкасаторської машини всупереч "Інструкції" вимкнув двигун автомобіля.

Відповідно до пункту 2.9 "Інструкції про дії членів екіпажу під час перевезення грошових коштів і цінних паперів, що перевозяться уповноваженою особою ПАТ КБ Приватбанк" під час проведення охоронних заходів водій екіпажу двигун автомобіля не вимикає, забезпечуючи при цьому максимальну маневреність автомобіля.

Пунктом 3.6.4. "Інструкції про дії членів екіпажу під час перевезення грошових коштів і цінних паперів, що перевозяться уповноваженою особою ПАТ КБ Приватбанк" водій автомобіля зобов'язаний підтримувати спец. автомобіль та спеціальні технічні засоби, якими він обладнаний, у справному стані.

Врахувавши вищевикладені вимоги Інструкції суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що саме на водія покладена відповідальність за неможливість заблокування усіх дверей автомобіля та неможливість зачинити та заблокувати двері внутрішньої капсули.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що на підтвердження розміру збитків позивачем надано відповідачу довідку від 09.11.2015 року № 42.0.0.0/6-794806 за підписом керівника напрямку Back-Office ГО публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" ОСОБА_14 та прибутково-видаткові касові ордери: № ATM06B4QDB від 06.11.2015 р. на суму 350 000,00 грн, № ATM06B4RS2 від 06.11.2015 р. на суму 600 000,00 грн, № ATM06B4SXD від 06.11.2015 р. на суму 700 000,00 грн, № ATM06B4SFM від 06.11.2015 р. на суму 850 000,00 грн, № ATM06B4QCS від 06.11.2015 р. на суму 800 000,00 грн, № ATM06B4RRY від 06.11.2015 р. на суму 200 000,00 грн, № F1107L00T1 від 07.11.2015 р. на суму 489 000,00 грн., № F1107L0160 від 07.11.2015 р. на суму 40 000,00 руб. еквівалент у гривнях 14 464,40 грн., № F1107L0153 від 07.11.2015 р. на суму 188,09 грн., № F1107L013J від 07.11.2015 р. на суму 9 080,00 дол. США еквівалент у гривнях 208 163,85 грн., видаткові касові ордера № ATM09BFMBA від 09.11.2015 р. на суму 131 465,00 грн, № ATM09BHF04 від 09.11.2015 р. на суму 400,00 дол. США. еквівалент у гривнях 9 059, 59 грн., № ATM09BFLCP від 09.11.2015 р. на суму 187 100,00 грн, № ATM09BHFJ5 від 09.11.2015 р. на суму 200,00 дол. США. еквівалент у гривнях 4 529,79 грн., № ATM09BFLTL від 09.11.2015 р. на суму 60 270,00 грн, № ATM09BFM3K від 09.11.2015 р. на суму 59 810,00 грн, № ATM0F1109BFJGA від 09.11.2015 р. на суму 500,00 грн, № ATM0F1109BFN6B від 09.11.2015 р. на суму 55 670,00 грн, № ATM00BPPQ3 від 10.11.2015 р. на суму 11 800,00 грн, № ATM06B7HU4 від 16.11.2015 р. на суму 120,00 грн, № ATM07B77VT від 07.12.2015 р. на суму 14 000,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що касові ордери № F1107L00T1 від 07.11.2015 року, №F1107L0160 від 07.11.2015 року, №F1107L0153 від 07.11.2015 року, №F1107L013J від 07.11.2015 року, №ATM09BFMBA від 09.11.2015 року, №ATM09BHF04 від 09.11.2015 року, №ATM09BFLCP від 09.11.2015 року, №ATM09BHFJ5 від 09.11.2015 року, №ATM09BFLTL від 09.11.2015 року, №ATM09BFM3K від 09.11.2015 року, №ATM0F1109BFJGA від 09.11.2015 року, №ATM0F1109BFN6B від 09.11.2015 року, №ATM00BPPQ3 від 10.11.2015 року, №ATM06B7HU4 від 16.11.2015 року, №ATM07B77VT від 07.12.2015 року складені після 06.11.2015 року, тобто після скоєння відповідного злочину.

Прибутково-видаткові касові ордери №ATM06B4QDB, №ATM06B4RS2, №ATM06B4SXD, №ATM06B4SFM, №ATM06B4QCS, №ATM06B4RRY складені 06.11.2015 року.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що порядок здійснення інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні регламентується Інструкцією з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 14 лютого 2007 року № 45. Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу III Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні визначено, що під час перевезення інкасаторами валютних цінностей між банком та його територіально відокремленими підрозділами (філіями, відділеннями) використовуються прибутково-видатковий касовий ордер, опис цінностей, доручення на перевезення валютних цінностей, супровідна відомість до сумки з готівкою, супровідний касовий ордер до сумки з валютними цінностями. Допускається додаткове використання інших документів, розроблених банком для виконання визначених у Положенні про підрозділ завдань щодо внутрішньобанківських перевезень цінностей. Доручення на перевезення валютних цінностей оформляє уповноважена особа підрозділу інкасації, який здійснюватиме перевезення валютних цінностей, згідно з порядком, установленим внутрішнім документом банківської установи, і видає старшому бригади інкасації за підписами керівника банківської установи, головного бухгалтера на лицьовому боці та керівника підрозділу інкасації банківської установи або його заступника на зворотному боці доручення.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що опису цінностей та доручення на перевезення валютних цінностей, що перевозились 06.11.2016, позивач суду не надав.

Згідно положень п. 5.2 Договору розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених "Коштів", що складаються за участю уповноважених осіб Охорони та звіряються з даними бухгалтерської звітності Замовника.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що надані позивачем докази, які на його думку підтверджують розмір заподіяних збитків, не відповідають умовам Договору та Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 14.02.2007 року № 45, оскільки були складені без участі представника відповідача, не відповідають фактичних обставинам справи так як складені за різні періоди після 06.11.2016 року та відсутній опис цінностей та доручення на перевезення валютних цінностей.

Врахувавши зазначені вище обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено: наявність розміру збитків, факту порушення відповідальною особою відповідача умов Договору, причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання, вини відповідача у завдані збитків позивачу.

Проте колегія суддів касаційної інстанції, вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Повнота оцінки доказів означає, що суд зобов'язаний дослідити і оцінити всі зібрані у справі докази.

Відповідно до пп. 3.6.4. п.3.6. Інструкції про дії членів екіпажу під час перевезення грошових коштів і цінних паперів, що перевозяться уповноваженою особою ПАТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що водій екіпажу відповідає за виконання вимог цієї Інструкції, дотримання Правил дорожнього руху і зобов'язаний, підтримувати спецавтомобіль та спеціальні технічні засоби, якими він обладнаний, у справному стані.

Згідно з п.4.2.1. Положення про Напрям перерахунку та інкасації грошових коштів філій Розрахунковий Центр ПАТ КБ Приватбанку, яким визначені функціональні обов'язки водія-інкасатора-охоронця (Водія-інкасатора), при призначенні старшим бригади на співробітника покладаються додаткові обов'язки, зокрема перед виїздом бригади перевірити технічний стан та готовність спецавтомобіля (роботу проблискового маячка, звукового сигналу, аварійно-сигнальної системи, справність блокуючих замків, роботу тривожної кнопки), оформляє шляховий лист.

Суди попередніх інстанцій посилаючись, що саме на водія покладена відповідальність за неможливість заблокування усіх дверей автомобіля та неможливість зачинити та заблокувати двері внутрішньої капсули, не з'ясували в якому ж технічному стані перебувала інкасаторська машина при виїзді на маршрут 06.11.2015 року та на кого було покладено обов'язок перед виїздом бригади перевірити технічний стан та готовність спецавтомобіля, зокрема справність блокуючих замків.

Суди попередніх інстанцій не дали оцінки доводам позивача стосовно того, що саме працівник охорони, який перебував у салоні автомобіля та мав пересвідчитись у фактичному блокуванні дверей до салону автомобіля, а у разі необхідності - заблокувати їх механічно за допомогою блокиратора.

Не приймаючи до уваги надані позивачем касові ордери в підтвердження визначення розміру збитків, суди попередніх інстанцій не дали оцінки Журналу №1598843 (видача) від 06.11.2015 по обслуговуванню банкоматів і терміналів самообслуговування банку, з якого вбачається, які суми загрузки коштів в банкоматах, терміналах за адресою м.Київ, пр.Перемоги, 27 А, оскільки згідно акту про результати службового розслідування за фактом розбійного нападу при інкасації відділення ПАТ "КБ Приватбанку", що стався 06.11.2015 року вбачається, що наряд інкасації здійснив інкасацію відділення по пр. Перемоги 27-А, а потім послідував до відділення по вул.Гарматній, 10. Після того, як машину покинули охоронець ОСОБА_15 та обидва інкасатори був здійснений напад на автомобіль.

Судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки наданим позивачем прибутково - видатковим касовим орденам, в прибутково-видаткових касових ордерах від 07.11.2015 року змістом операцій є переброска средств, в прибутково-видаткових касових ордерах від 06.11.2015 року змістом операцій є планова загрузка банкомата; також матеріали справи містять видаткові касові ордери від 09.11. 2015, від 10.11.2015, від 07.12.2015, від 16.11.2015, яким судами не було надано належної правової оцінки, з урахуванням доводів позивача, стосовно того, що маршрут інкасації, під час якого 06.11.2015 року мав місце розбійний напад , передбачав інкасацію відділень Банку, банкоматів та терміналів. Частина банкоматів, терміналів та одне з відділень банку на час вчинення розбійного нападу вже були проінкасовані. Відтак, встановлення суми фактичних збитків передбачало повторну інкасацію зазначених об'єктів для встановлення фактичної нестачі, чим і пояснюється складання касових ордерів пізніше, ніж мав місце розбійний напад, тобто після 06.11.2015 року.

Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що п.5.2. Договору №01/02/2012-1 від 01.02.2012 року перебачає обов'язок уповноваженої особи Охорони приймати участь у визначенні розмірів збитків при наявності заяви Замовника про понесені збитки.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 року та рішення Господарського суду Київської області від 02.03.2016 року у справі №910/154/16 скасувати.

3. Справу №910/154/16 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: С.С. Самусенко

В.І. Саранюк