ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 910/14889/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіГончарука П.А.,суддіСтратієнко Л.В.,за участю представника позивача Гамарця О.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фім-Транс"на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 рокуу справі№ 910/14889/15 Господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства "Одеська залізниця"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фім-Транс"простягнення 161833,56 грн, ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Державне підприємство "Одеська залізниця" (надалі - ДП "Одеська залізниця", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фім-Транс" (надалі - ТОВ "Фім-Транс", відповідач) про стягнення 161833,56 грн, з яких 160260,00 грн - штраф, 1573,56 грн - додаткові витрати, пов'язані з перевезенням вантажу.

В обґрунтування позову залізниця вказувала, що 27.11.2014 року зі станції відправлення "Заліщики" Львівської залізниці на станцію призначення "Ксенієве" Одеської залізниці ТОВ "Фім-Транс" відправило згідно з залізничною накладною № 39846449 у вагонах № 95621876, № 95613287, № 95832754 з вантажем (семена масличних культур) масою 186300 кг. На попутній станції Котовськ Одеської залізниці здійснено контрольне зважування вагонів та виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній, про що складено комерційні акти. В зв'язку з виявленим порушенням, залізницею були нараховані штраф та додаткові витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, з посиланням на ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року N 457 (далі - Статут залізниць).

ТОВ "Фім-Транс" позов не визнавало, посилаючись на те, що в порушення вимог ст.ст. 52, 53 Статуту залізниць України станція призначення видала вантаж без перевірки маси вантажу та без визначення обсягу фактичної недостачі маси товару, а акт загальної форми та комерційні акти складені з порушенням вимог п.п. 8 та 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, оскільки складені незрозумілою мовою, містять незаповнені графи та помилки у даті встановлення запірно-пломбувальних пристроїв. Крім того, відповідач зазначив про неможливість зважування 3 вагонів із зупинкою і розчепленням протягом 5 хвилин та порушення залізницею термінів доставки вантажів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 року (суддя Борисенко І.І.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. (доповідач), суддів: Власова Ю.Л., Зубець Л.П.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм ст.ст. 52, 53 Статуту залізниць України та п. 12 Правил складання актів, а також на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суди визнали встановленими, зокрема, щодо зважування залізницею вагонів із зупинкою і розчепленням, як це передбачено у п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника позивача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги з таких підстав.

У справі, яка переглядається суди встановили, що відповідно до залізничної накладної № 39846449 від 27.11.2014 року відповідач (вантажовідправник) відправив зі станції "Заліщики" Львівської залізниці вагони № 95621876, № 95613287, № 95832754 з вантажем "Насипь. Семена масличних культур" загальною масою вантажу нетто - 186300 кг на станцію призначення "Ксенієве" Одеської залізниці, вантажоодержувач - ТОВ "Іллічівський зерновий термінал". У вагоні № 95621876 маса вантажу (нетто) - 62100 кг, у вагоні № 95613287 - 62 200 кг, у вагоні № 95832754 - 62 000 кг. Маса вантажу була визначена відповідачем на 100 -тонних вагонних вагах.

Накладна містить відмітки попутної станції "Котовськ" Одеської залізниці про складання нею комерційних актів.

09.12.2014 року на попутній станції "Котовськ" Одеської залізниці було здійснено перевірку маси вантажу шляхом контрольного зважування й встановлено, що маса вантажу у вагонах № 95621876, № 95613287, № 95832754 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складено акти загальної форми від 09.12.2014 року № 2695, № 2696, 2697 та комерційні акти БК № 391995/108 БК № 391994/107 та БК № 391996/109 від 09.12.2014 року. Всі вагони зважувались із зупинкою та розчепленням, як це передбачено у п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення. Зважування вагонів відбувалося на справних, повірених вагонних вагах ВВ-150-Э, що підтверджується актами загальної форми від 09.12.2014 року №№ 2695, 2696, 2697, звітом про зважування, технічним паспортом вагонних ваг, свідоцтвом про державну метрологічну атестацію вагонних ваг станції "Котовськ" Одеської залізниці.

Відповідно до комерційного акту № 391995/108 у вагоні № 95613287 фактична маса вантажу 56100 кг, що складає різницю проти маси, вказаній в накладній в сторону зменшення на 6100 кг. Вагон технічно-справний, всі сім ЗПУ вантажовідправника відповідають номерам ЗПУ, вказаних у накладній.

Відповідно до комерційного акту № 391994/107 у вагоні № 95621876 фактична маса вантажу 54500 кг, що складає різницю проти маси, вказаній в накладній в сторону зменшення на 7600 кг. Вагон технічно-справний, всі сім ЗПУ вантажовідправника відповідають номерам ЗПУ, вказаних у накладній.

Відповідно до комерційного акту № 391996/109 у вагоні № 95832754 фактична маса вантажу 55450 кг, що складає різницю проти маси, вказаній в накладній в сторону зменшення на 6550 кг. Вагон технічно-справний, всі сім ЗПУ вантажовідправника відповідають номерам ЗПУ, вказаних у накладній.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову і стягуючи з відповідача штраф у сумі 160260 грн та додаткові витрати в сумі 1573,56 грн (відповідно до акту загальної форми № 79 від 09.12.2014 року плата за користування вагонами 75,24 грн, 1081,44 грн збір за маневрену роботу та 416,88 грн збір за переважування), суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, встановив, що вантаж прибув у справних вагонах, без ознак нестачі, крадіжки або втрати вантажу під час перевезення, зі справними запірно-пломбувальними пристроями вантажовідправника; обставини неправильного зазначення вантажовідправником у накладній маси вантажу у трьох вагонах, засвідчуються комерційними актами та актами загальної форми, які складають станції залізниці з дотриманням вимог Правил складання актів, тому згідно із ст. 24 Статуту залізниць відповідач, як вантажовідправник, несе відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей щодо маси вантажу, зазначених ним у накладній, і відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту зобов'язаний сплатити штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, а також відшкодувати збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення.

Вищий господарський суд України вважає, що такі висновки господарського суду першої та апеляційної інстанцій відповідають фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, і підстави для зміни або скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.

Посилання заявника касаційної скарги на порушення судами ст. ст. 52, 53 Статуту залізниць з огляду на неврахування тієї обставини, що залізниця видала вантаж без визначення обсягу фактичної недостачі маси товару, суд касаційної інстанції відхиляє з таких підстав.

Згідно із ст. 52 Статуту залізниць на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:

прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також

у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або

пломбами попутних станцій;

прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами;

прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного

терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму

перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах);

прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;

видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених

залізницею;

прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою

одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.

Відповідно до абз. 9 п. 12 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, відповідно до договору між залізницею і одержувачем.

Отже вантажі, що прибули в справному вагоні з непошкодженими пломбами відправника, видаються залізницею одержувачу без перевірки їх маси, стану й кількості місць. Така перевірка може здійснюватися лише за домовленістю між залізницею і одержувачем відповідно до умов договору. В усіх інших випадках, навіть, якщо на шляху проходження складався комерційній акт про невідповідність маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах, вантажі, які завантажені відправником і прибули у справних вагонах із непошкодженими пломбами відправника, видаються без перевірки їх маси.

Твердження заявника про те, що складання комерційних та загальних актів на проміжній станції свідчить про те, що вагони на станцію призначення прибули з явними ознаками недостачі, тому залізниця повинна була здійснити перевірку маси вантажу, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 52 Статуту залізниць ознаки недостачі, псування або пошкодження вантажу, які є підставою для здійснення обов'язкової перевірки мас вантажу на станції призначення, мають виникнути під час перевезення на відкритому рухомому складі. В даному випадку перевезення здійснювалось у вагонах-зерновозах з пломбами відправника, які не були пошкоджені. Тому складання на проміжній станцій комерційного та загальних актів, які засвідчують лише обставини наявності різниці у масі вантажу, визначеній відправником у накладній, порівняно з масою, що виявилася на станції, не є підставою, за якої на станції призначення обов'язково здійснюється перевірка маси вантажу. В даному випадку мають місце не обставини недостачі вантажу (часткова втрата вантажу при його перевезенні з вини залізниці), а обставини зазначення відправником неправильних відомостей щодо маси вантажу у накладній, тому у залізниці на станції призначення не було підстав для визначення обсягу (розміру) фактичної недостачі, як це передбачено у ст. 53 Статуту залізниць та п. 29 Правил видачі вантажу. В такому разі фактична маса вантажу визначається за даними комерційних актів, які були складені на проміжній станції.

Доводи ТОВ "Фім-Транс" про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суди визнали встановленими, зокрема, щодо зважування залізницею вагонів із зупинкою і розчепленням з дотриманням вимог п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення, суд касаційної інстанції не бере до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111 ГПК України не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи. Суд апеляційної інстанції обгрунтовано відхилив клопотання відповідача про призначення судово-технічної експертизи , оскільки нормативно не встановлено проміжок часу, за який здійснюється зважування вагонів із зупинкою та розчепленням та ці обставини (щодо часу зважування) не входять до предмету доказування у даній справі.

Отже, беручи до уваги те, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судами першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, доводи касаційної скарги про порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не знайшли свого підтвердження, Вищий господарський суд України відхиляє касаційну скаргу та залишає без змін ухвалені у справі рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фім-Транс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 року у справі № 910/14889/15 - без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Гончарук П.А.СуддяСтратієнко Л.В.