ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2016 року Справа № 908/5729/15
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., за участі представника позивача О. Прохорової (дов. від 01.01.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на рішення Господарського суду Запорізької області від 1 лютого 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 квітня 2016 року у справі № 908/5729/15 за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", третя особа - ОСОБА_2, про стягнення 10 025 грн 64 коп.,
УСТАНОВИВ: У листопаді 2015 року приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про стягнення в порядку регресу 10 025 грн 64 коп. виплаченого страхового відшкодування.
Відповідач позов не визнав, стверджуючи, що в даному випадку не є суб'єктом спірного правовідношення.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20 січня 2016 року до участі у справі третьою особою залучено громадянина ОСОБА_2.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 1 лютого 2016 року (суддя Н. Зінченко), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12 квітня 2016 року, позов задоволено.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" просить рішення та постанову скасувати з підстав порушення господарськими судами статті 983 Цивільного кодексу України, статті 18 Закону України "Про страхування", статей 32-34, 43, 82 і 84 Господарського процесуального кодексу України та передати справу на новий розгляд.
Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 11 березня 2014 року між приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (страховик) та громадянином ОСОБА_3 (страхувальник, вигодонабувач) укладено договір № 720586998.14 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, укладений згідно Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) (автокаско), Правил добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, Правил добровільного страхування від нещасних випадків водія та/або пасажирів наземного транспорту страховика (особи допущені до керування - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.).
Відповідно до умов договору забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки PEUGEOT 308, 2013 року випуску, кузов (шасі) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1.
26 вересня 2014 року на Білгородському шосе у місті Харкові трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі автомобілів марки PEUGEOT 308, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, та марки "ВАЗ 21099" державний номер НОМЕР_2, номер кузову 520314, що належить ОСОБА_6, під керуванням ОСОБА_2 У результаті ДТП автомобіль PEUGEOT 308 отримав механічні пошкодження.
ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, відповідно до умов договору страхування від 11 березня 2014 року №720586998.14, визнана страховим випадком, про що 7 жовтня 2014 року складено страховий акт № 19981, і позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 10 025 грн 64 коп.
Суб'єктом оціночної діяльності проведено оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля PEUGEOT 308 і вартість відновлювального ремонту дорівнює 11 121 грн 19 коп.
Постановою Київського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2014 року у справі №640/18823/14-п (н/п 3/640/3022/14) водія автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ 21099, причетного до ДТП, застрахована товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6144154 (далі-поліс), зі строком дії з 20 лютого 2014 року до 19 лютого 2015 року, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну згідно полісу становить 50 000 грн, франшиза - 0, 00 грн.
Позивач, виконавши зобов'язання за договором майнового страхування, вважає, що відповідно до статті 993 і частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, статей 9 і 27 Закону України "Про страхування", до нього перейшло право вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" стверджує, що не є відповідальною особою, оскільки поліс не набрав чинності та був втрачений.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Згідно зі статтями 512 і 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. Відповідно до статті 993 цього Кодексу до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічні норми закріплено у статті 27 Закону України "Про страхування".
У таких правовідносинах відбувається перехід права вимоги від страхувальника до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Відповідно до статті 981 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 18 Закону України "Про страхування" факт укладання договору страхування може посвідчуватися свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Нормами статей 1 і 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено посвідчення укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу страховим полісом.
Набрання чинності договором страхування пов'язується з моментом внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування (частина четверта статті 18 Закону України "Про страхування"). Відомості про розмір та дату і час внесення страхового платежу мають зазначатись у тексті полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В силу пункту 5.3 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого розпорядженням від 9 липня 2010 року № 566 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, інформація, отримана з бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, використовується з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння ДТП.
Твердження відповідача про те, що поліс не набрав чинності через не внесення страхувальником страхового платіжу, господарські суди обґрунтовано визнали безпідставними, оскільки у пункті 10 полісу зазначено, що страховий платіж у розмірі 729 грн був сплачений 19 лютого 2014 року. Також господарські суди не взяли до уваги доводи відповідача про втрату бланку полісу, оскільки інформація про це була внесена до бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України після дорожньо-транспортної пригоди та після закінчення строку дії полісу.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Запорізької області від 1 лютого 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 квітня 2016 року у справі № 908/5729/15 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" без задоволення.
Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець