ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 904/10083/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання", м. Дніпропетровськ на постановувід 19.05.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (про перегляд ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 про окреме визнання грошових вимог ПАТ "Укрсоцбанк")у справі№ 904/10083/15 господарського суду Дніпропетровської області про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання", м. Дніпропетровськголова комітету кредиторів товариство з обмеженою відповідальністю "Метал-Імпекс", м. Дніпропетровськрозпорядник майна Ковальова О.В., м. Дніпропетровськкредиторпублічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", м. Київв судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання" Колошина О.В., довір.;ПАТ "Укрсоцбанк"Довбиш С.П., довір.ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 904/10083/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" (далі - ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання", боржник), порушена в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 (суддя Калиниченко Л.М.) визнано грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", кредитор) на загальну суму 15 002 323,96 грн., з яких 2 436 грн. судовий збір - перша черга; 450 грн. розрахунково-касове обслуговування - четверта черга та 1 005 772,47 грн. пені - шоста черга; окремо включено до реєстру вимог кредиторів вимоги в сумі 13 993 665,49 грн. як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 (судді: Кузнецов В.О. - головуючий, Науменко І.М., Коваль Л.А.) вказану ухвалу від 24.03.2016 змінено в частині включення до реєстру вимог кредиторів вимог, забезпечених заставою майна боржника, а саме включено згадані вимоги на суму 14 024 780,38 грн. (13 993 665,49 грн. + 31 114,89 грн.).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить її скасувати в повному обсязі, а ухвалу суду першої інстанції від 24.03.2016 залишити в силі. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме п. 10 ст. 16, ч. 1, 3 ст. 23 Закону про банкрутство, ст. ст. 107, 110 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Боржник зазначає, що збільшення кредитором обсягу заставних вимог в сумі 31 114,89 грн. відбулося з порушенням присічного строку, визначеного ч.1 ст. 23 Закону про банкрутство. У зв'язку з чим такі вимоги не підлягають розгляду судом та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до правил частини 1 статті 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 8 цієї ж статті встановлено обов'язок розпорядника майна внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Отже, на відміну від конкурсних кредиторів, грошові вимоги заставних кредиторів включаються в реєстр вимог кредиторів автоматично, не залежно від факту подання такими кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника. У зв'язку з цим на вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, не розповсюджуються передбачені ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство наслідки пропуску тридцятиденного строку для звернення з грошовими вимогами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.12.2015 ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось у встановлений ст. 23 Закону про банкрутство строк до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог, в якій просило визнати грошові вимоги до боржника на загальну суму 15 002 323,95 грн., з яких 14 999 437,95 грн. окремо внести до реєстру вимог кредиторів боржника, як такі, що забезпечені заставою майна боржника; 2 436 грн. судового збору включити у першу чергу; 450 грн. заборгованості за розрахунково-касове обслуговування - у четверту чергу.

Зазначені грошові вимоги виникли на підставі укладеного між кредитором та боржником Генерального кредитного договору від 19.08.2013 № 085/12/13-011 (з додатковими угодами до нього) за умовами якого боржник отримав кредит в сумі 13 533 284,43 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 19,5 % річних та строком повернення до 19.08.2015.

У забезпечення виконання боржником зобов'язань за вказаним кредитним договором між сторонами укладено: іпотечний договір № 085/15/13-089 від 19.09.2013 загальною погодженою сторонами заставною вартістю майна 6 734 000 грн. (нежитлові приміщення); договори застави від 19.08.2013 № 085/15/13-077 та від 01.04.2014 № 085/15/14-039 товарів в обороті загальною погодженою сторонами заставною вартістю відповідно 7 699 524 грн. та 3 000 000 грн.; договори застави рухомого майна від 19.08.2013 № 085/15/13-078 та від 19.08.2013 № 085/15/13-079 погодженою сторонами заставною вартістю відповідно 10 420 359 грн. та 847 400 грн.

У подальшому 24.03.2016 кредитор звернувся до суду із уточненнями до заяви із грошовими вимогами, у яких просив збільшити заставні грошові вимоги щодо заборгованості за відсотками в сумі 31 114,89 грн. - в межах вартості предмета застави.

Відмовляючи кредитору у задоволенні грошових вимог в цій частині, суд першої інстанції вказав на відсутність обґрунтованого розрахунку виникнення відповідної заборгованості.

Проте судом апеляційної інстанції на виконання вимог ст. 101 ГПК України встановлено, що додатково заявлені кредитором заставні вимоги підтверджуються первинними документами та детальним розрахунком сум грошових вимог. Оскільки заставний кредитор в силу приписів ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство не обмежений строком заявленя грошових вимог до боржника, його додатково заявлені вимоги правомірно включені до реєстру вимог кредиторів.

За таких умов висновок суду апеляційної інстанції про необхідність визнання додатково заявлених грошових вимог кредитора в сумі 31 114,89 грн. є законним та обґрунтованим.

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

У зв'язку з чим оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 101, 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 у справі № 904/10083/15 (про перегляд ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 про окреме визнання грошових вимог ПАТ "Укрсоцбанк") залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич