ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 903/1132/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Коробенка Г.П., Полянського А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Любомльського об'єднання підприємств ресторанного господарства Любомльської райспоживспілкина постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2016у справі Господарського суду№ 903/1132/15 Волинської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд-Ягодин"до Любомльського об'єднання підприємств ресторанного господарства Любомльської райспоживспілкитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Рівненська сільська радатретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал 5"проусунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Коцюба О.М., дов. від 04.11.2015 № 4; відповідача: Данилік Ф.Я., дов. від 18.07.2016 № 117;третьої особи на стороні позивача: не з'явились;третьої особи на стороні відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд-Ягодин" (далі - Товариство "Добробуд-Ягодин") звернулося до Господарського суду Волинської області з позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № б/н від 16.02.2016 (т. 1, а.с. 175), просило суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,0555 га, що знаходиться в с. Старовойтове, кадастровий номер: 0723384900:03:001:0028, шляхом знесення архітектурної споруди, що розташована на орендованій Товариством "Добробут-Ягодин" земельній ділянці.

Позовні вимоги Товариство "Добробуд-Ягодин", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Земельного кодексу України (далі - ЗК України), обґрунтовувало тим, що на підставі договору оренди землі від 28.01.2008 воно є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,0555 га, на якій незаконно розміщується будівля кафе "Фортуна", що належить Любомльському об'єднанню підприємств ресторанного господарства Любомльської райспоживспілки (далі - Любомльське ОПРГ) та використовується останнім для здійснення торгівельної діяльності. Неодноразові звернення Товариства "Добробуд-Ягодин" щодо звільнення орендованої земельної ділянки залишені без реагування, у зв'язку з чим воно звернулось до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.02.2016 (суддя Сур'як О.Г.) позовні вимоги Товариства "Добробуд-Ягодин" задоволено, зобов'язано Любомльське ОПРГ усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,0555 га, що знаходиться на території с. Старовойтове Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області (в північній частині сервісної зони МАПП "Ягодин"), кадастровий номер: 0723384900:03:001:0028, шляхом знесення архітектурної споруди, що розташована на орендованій Товариством "Добробут-Ягодин" земельній ділянці.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 (колегія суддів: Дужич С.П., Саврій В.А., Мамченко Ю.А.) рішення Господарського суду Волинської області від 18.02.2016 залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів викладених Товариством "Добробут-Ягодин" у позовній заяві.

Любомльське ОПРГ звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 і рішення Господарського суду Волинської області від 18.02.2016 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Викладені у касаційній скарзі вимоги Любомльське ОПРГ обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. 56 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального і процесуального права, не визначили тип забудови земельної ділянки та не надали належну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи.

Рівненська сільська рада (далі - Рада) надіслала до Вищого господарського суду України свої пояснення до касаційної скарги, у яких просить у задоволенні касаційної скарги Любомльського ОПРГ відмовити та залишити постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 без змін. Крім того Рада просила здійснювати розгляд справи за відсутністю Голови Ради, у зв'язку з його зайнятістю.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу Любомльського ОПРГ до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Любомльського ОПРГ не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 26.10.1999 було прийнято рішення державної технічної комісії про готовність до введення в експлуатацію кафе "Фортуна";

- на підставі рішення Ради від 28.12.1999 № 36 "Про затвердження акту про готовність до експлуатації закінченого будівництва кафе "Фортуна" с. Старовойтове Любомльського району" було затверджено акт готовності до експлуатації закінченого будівництва кафе "Фортуна" в с. Старовойтове Любомльського району;

- в подальшому рішенням Ради № 22/7-а 13.05.2005 "Про погодження місця розташування об'єкта" було погоджено Любомльському ОПРГ місце розташування земельної ділянки під кафе "Фортуна" площею 200 м2;

- рішенням Ради "Про затвердження містобудівного обґрунтування земельної ділянки Товариства "Добробут-Ягодин" від 28.03.2007 № 8/7 було затверджено містобудівне обґрунтування земельної ділянки площею 0,98 га для будівництва торгівельно-сервісного комплексу в північній частині сервісної зони МААП "Ягодин" в межах с. Старовойтове Рівненської сільської ради Любомльського району (т. 1, а.с.103);

- рішенням Ради від 11.05.2007 № 9/4 Товариству "Добробут-Ягодин" було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва торгівельно-сервісного комплексу в північній частині сервісної зони МААП "Ягодин";

- рішенням Ради від 06.09.2007 № 10/20 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельних ділянок Товариству "Добробут-Ягодин" для будівництва торгівельно-сервісного комплексу в північній частині сервісної зони МААП "Ягодин" було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству "Добробут-Ягодин" загальною площею 0,9755 га та надано йому для будівництва торгівельно-сервісного комплексу вказану земельну ділянку, в тому числі земельну ділянку № 1 загальною площею 0,0555 га (т. 1 а.с. 84);

- актами про встановлення границь ділянки в натурі та передачі на зберігання межових знаків Товариству "Добробут-Ягодин" від 17.09.2007 ніяких заперечень при встановлені в натурі земельної ділянки, загальною площею 0,92 га та загальною площею 0,0555 га не виявлено (т. 1 а.с. 99-102);

- 28.01.2008 між Радою, як орендодавцем, та Товариством "Добробут-Ягодин", як орендарем, було укладено Договір оренди землі, за яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0555 га, яка знаходиться на території с. Старовойтове Рівненської сільради Любомльського району: для будівництва торгівельно-сервісного комплексу в північній частині сервісної зони МААП "Ягодин". Даний Договір було зареєстровано 08.02.2008 в Любомльському реєстраційному офісі Волинської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" (т. 1 а.с. 8-12);

- згідно пункту 8 Договору оренди землі від 28.01.2008, договір укладено на 49 років;

- актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 08.02.2008 земельна ділянка кадастровий номер: 0723384900:03:001:0028, загальною площею 0,0555 га була передана згідно плану землекористування Товариству "Добробут-Ягодин";

- між Радою та Товариством "Добробут-Ягодин" 31.12.2009 було укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 28.01.2008, згідно якої сторони встановили орендну плату у розмірі у грошовій формі 817,00 грн. в рік, що складає 3,19 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки (т. 1 а.с. 22);

- листом від 15.04.2015 Товариство "Добробут-Ягодин" звернулося до Ради з проханням вжити заходи щодо незаконного розташування малої архітектурної споруди на земельній ділянці площею 0,0555 га, яка знаходиться в с. Старовойтове і орендується згідно Договору оренди землі від 28.01.2008;

- актом обстеження земельної ділянки загальною площею 0,0555 га, кадастровий № 0723384900:03:00:0028 від 21.08.2015 підтверджується, що площа та межі земельної ділянки на місцевості повністю відповідають площі та межам земельної ділянки вказаної у Договорі оренди земельної ділянки від 28.01.2008 і на даній земельній ділянці дійсно розміщена споруда, яка належить Любомльському ОПРГ, в якій здійснюється торгівельна діяльність (т. 1 а.с. 25-27);

- листом від 17.04.2015 № 141 Рада звернулася до Любомльського ОПРГ з проханням звільнити земельну ділянку від майна останнього, у зв'язку з тим, що земельна ділянка загальною площею 0,0555 га передана в оренду Товариству "Добробут-Ягодин" згідно Договору оренди землі від 28.01.2008;

- у відповідь листом від 27.04.2015 № 18 Любомльське ОПРГ повідомило Раду про те, що Договір оренди землі від 28.01.2008 виконується повністю, а знаходження на цій ділянці його майна не порушує інтереси Ради (т. 1 а.с. 33);

- листом від 23.06.2015 Товариство "Добробут-Ягодин" повторно звернулось до Ради з проханням вжити заходів щодо незаконного розташування малої архітектурної споруди на земельній ділянці площею 0,0555 га, яка знаходиться в с. Старовойтове (т. 1 а.с. 34).

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку - на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин першої та другої ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно; речові права на чуже нерухоме майно: право володіння; право користування (сервітут); право постійного користування земельною ділянкою; право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право користування нерухомим майном строком більш як один рік. Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом; обмеження речових прав. Право власності на будівлю, споруду, їх частину (квартиру, офісне приміщення тощо) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, якщо власники даної земельної ділянки та будівель, споруд, розташованих на ній, не поєднуються в одній особі.

З встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що спірна земельна ділянка, на якій розміщується будівля кафе "Фортуна", перебуває в оренді Товариства "Добробут-Ягодин" на підставі діючого договору оренди землі від 28.01.2008, який зареєстровано відповідно до вимог законодавства.

Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що рішенням Господарського суду Волинської області від 17.12.2015 у справі № 903/1174/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у позові Любомльського ОПРГ до Товариства "Добробут-Ягодин" та Ради про визнання недійсним договору оренди землі від 28.01.2008 відмовлено.

Таким чином договір оренди землі від 28.01.2008 не визнаний недійсним та не припинений, відтак Товариство "Добробут-Ягодин" є законним користувачем земельної ділянки.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується Любомльським ОПРГ жодних рішень щодо надання земельної ділянки Любомльському ОПРГ для розміщення кафе Радою не приймалось, договір оренди земельної ділянки з ним не укладався, майнові права, у тому числі право власності, на будівлю кафе "Фортуна" Любомльським ОПРГ не зареєстровано, правовстановлюючі документи на будівлю відсутні. Відсутній також і сам проект будівництва кафе.

Доводи касаційної Любомльського ОПРГ наведених висновків не спростовують та не впливають на них.

Зважаючи на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що позовні вимоги Товариства "Добробут-Ягодин" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,0555 га, кадастровий № 0723384900:03:00:0028 шляхом знесення архітектурної споруди, що розташована на орендованій Товариством "Добробут-Ягодин" земельній ділянці судами попередніх інстанцій задоволено правомірно та обґрунтовано.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що більшість доводів Любомльського ОПРГ у касаційній скарзі зводяться до того, що господарські суди попередніх інстанцій надали невірну оцінку окремим доказам у справі, проте ці доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 1115 та 1117 ГПК України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того посилання скаржника у своїй касаційній скарзі на проведення судової будівельно-технічної експертизи є безпідставні, оскільки за приписами статті 41 ГПК України судову експертизу господарський суд призначає для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Між тим, виходячи з предмету та підстав позову, встановлених судами обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів щодо відсутності необхідності у проведенні експертизи у даній справі. Встановлених судами попередніх інстанцій на підставі належних і допустимих доказів обставин справи достатньо для вирішення спору, прийняття законного та обґрунтованого рішення.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Любомльського ОПРГ не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Любомльського об'єднання підприємств ресторанного господарства Любомльської райспоживспілки залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 у справі № 903/1132/15 Господарського суду Волинської області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.П. Коробенко

Суддя А.Г. Полянський