ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 8/61

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі),суддівКоваленка В.М., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській областіна постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 рокуу справі Господарського суду№ 8/61 Львівської областіза заявою доДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області ЗАТ "Львівський керамічний завод"про визнання банкрутом,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ГПУ- Збарих С.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.06.2015 у справі № 8/61 (суддя Цікало А.І.) за результатами розгляду заяви Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про перегляд за нововиявленими обставинами ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.04.2015 у справі було змінено, а саме пункти 2 та 3 викладено в новій редакції, якими визнано вимоги інспекції на суму 4 346 353,40 грн.; у визнанні вимог на суму 209 154,96 грн. - відмовлено. В інших частинах ухвалу місцевого суду від 20.04.2015р. залишено без змін.

Постановою від 11 травня 2016 року Львівський апеляційний господарський суд у справі № 8/61 (судді: Мирутенко О.Л. - головуючий, Бойко С.М., Бонк Т.Б.) ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.06.2015р. скасував, у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 20.04.2015р. відмовив.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 травня 2016 року у справі № 8/61, Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі ухвалу Господарського суду Львівської області від 09 червня 2015 року.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 43, 112 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасника судового засідання, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставина, яку суд першої інстанції визнав як новововиявлена, не є нововиявленою в силу норм ст. 112 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.04.2015р., в межах ліквідаційної процедури визнано поточні вимоги ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на суму 2 247 116,60 грн., у визнанні вимог в сумі 2 308 391,76 грн. відмовлено.

29.04.2015р до місцевого суду надійшла заява від ДПІ про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 20.04.2015р. у справі № 8/61 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування поданої заяви, заявник послався на те, що податкові повідомлення-рішення № 000048622320/0/18222 від 09.08.04, № 0001632320 від 13.04.05, на підставі яких у нього виникли конкурсні вимоги до боржника, двічі оскаржувались боржником в судовому порядку та не могли бути включені в конкурсні вимоги кредиторів. Крім того, ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області не надано суду ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. № 2а-14107/11/370.

Згідно статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлена обставина - це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство та їх безпосередній зв'язок.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що вказані заявником - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області обставини не є нововиявленими в розумінні вимог норми ст. 112 ГПК України, оскільки були відомі заявникові на час розгляду конкурсних вимог у 2011 році, заявлених до розгляду кредитором. Разом з тим, вказані заявником обставини не є істотними для перегляду ухвали місцевого суду, якою визнано поточні вимоги податкової інспекції.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційного інстанції про передчасність висновку місцевого господарського суду щодо надання зазначеним обставинам статусу новововиявлених та наявності підстав для зміни ухвали суду першої інстанції від 20.04.2015р..

Враховуючи наведені вище обставини, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 травня 2016 року у справі № 8/61 слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 травня 2016 року у справі № 8/61 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

Б.М. Поляков