ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2016 року Справа № 3/22/2012/5003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2016
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" №б/н від 03.09.2015
на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України
у справі №3/22/2012/5003 господарського суду Вінницької області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінтеграція -Україна";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза";
третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 підприємство "Сетам"
треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
1. ОСОБА_5;
2. ОСОБА_6;
3. ОСОБА_7;
4. ОСОБА_8;
5. ОСОБА_9;
6. ОСОБА_10;
7. ОСОБА_11 ;
8. ОСОБА_12;
9. ОСОБА_13;
10 ОСОБА_14;
11. ОСОБА_15;
12. ОСОБА_16;
13. ОСОБА_17;
14. ОСОБА_18;
15. ОСОБА_19;
16. ОСОБА_20;
17. ОСОБА_21;
18. ОСОБА_22;
19. ОСОБА_23;
20. ОСОБА_24;
21. ОСОБА_25;
22. ОСОБА_26;
23. ОСОБА_27;
24. ОСОБА_28;
25. ОСОБА_29;
26. ОСОБА_30;
27. ОСОБА_95;
28. ОСОБА_31;
29. ОСОБА_32;
30. ОСОБА_33;
31. ОСОБА_34;
32. ОСОБА_35;
33. ОСОБА_36;
34. ОСОБА_37;
35. ОСОБА_38;
36. ОСОБА_39;
37. ОСОБА_40;
38. ОСОБА_41;
39. ОСОБА_42;
40. ОСОБА_43;
41. ОСОБА_44;
42. ОСОБА_45;
43. ОСОБА_46;
44. ОСОБА_47;
45. ОСОБА_48;
46. ОСОБА_49;
47. ОСОБА_50;
48. ОСОБА_51;
49. ОСОБА_52;
50. ОСОБА_53;
51. ОСОБА_54;
52. ОСОБА_55;
53. ОСОБА_56;
54. ОСОБА_57;
55. ОСОБА_58;
56. ОСОБА_59;
57. ОСОБА_60;
58. ОСОБА_61;
59. ОСОБА_62;
60. ОСОБА_63;
61. ОСОБА_64;
62. ОСОБА_65;
63. ОСОБА_66;
64. ОСОБА_67;
65. ОСОБА_68;
66. ОСОБА_69;
67. ОСОБА_70;
68. ОСОБА_71;
69. ОСОБА_72;
70. ОСОБА_73;
71. ОСОБА_74;
72. ОСОБА_75;
73. ОСОБА_76;
74. ОСОБА_77;
75. ОСОБА_78;
76. ОСОБА_79;
77. ОСОБА_80;
78. ОСОБА_81 ;
ОСОБА_82;
80. ОСОБА_83;
81. ОСОБА_84;
82. ОСОБА_85;
83. ОСОБА_86;
84. ОСОБА_87;
85. ОСОБА_88;
ОСОБА_89;
про звернення стягнення на предмет іпотеки
в судовому засіданні взяли участь представники:
- ПАТ "Універсал Банк" Сапсай А.П.;
- ТОВ "Енергоінтеграція -Україна" повідомлений, але не з'явився;
- ТОВ "Диженю Плаза" Болманенко О.О.;
- ДП "Сетам" Деяк Я.М.;
- ОСОБА_5 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_6 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_7 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_8 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_9 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_10 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_11 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_12 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_13 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_14 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_15 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_16 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_17 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_18 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_19 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_20 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_21 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_22 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_23 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_24 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_25 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_26 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_27 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_28 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_29 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_30 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_95 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_31 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_32 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_33 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_34 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_35 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_36 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_37 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_38 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_39 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_40 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_41 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_42 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_43 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_44 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_45 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_46 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_47 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_48 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_49 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_50 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_51 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_52 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_53 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_54 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_55 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_56 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_57 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_58 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_59 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_60 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_61 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_62 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_63 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_64 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_65 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_66 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_67 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_68 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_69 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_70 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_71 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_72 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_73 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_74 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_75 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_76 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_77 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_78 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_79 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_80 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_81 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_93 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_83 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_84 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_85 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_86 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_87 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_88 повідомлений, але не з'явився;
- ОСОБА_94 повідомлений, але не з'явився;
- Відділу примусового виконання рішень ДВС України Білогруд І.М;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.10.2015 у справі №3/22/2012/5003 (головуючий суддя Колбасова Ф.Ф. судді: Говор Н.Д., Банасько О.О.) скаргу №б/н від 03.09.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" (надалі ТОВ"Диженю Плаза"/скаржник) на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (надалі ВДВС України) задоволено:
- визнано незаконними дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Т.В., по проведенню оцінки майна - нежитлових приміщень, які знаходяться у м. Вінниці по вул. Ґонти б/н, які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою та зареєстровані на праві власності за ТОВ "Диженю Плаза";
- визнано протиправною оцінку майна згідно зі звітом від 16.06.2015 про незалежну оцінку майна - 80/125 часток нежитлових приміщень, загальною площею 3635,10 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Ґонти, №б/н, власником якого є ТОВ "Диженю Плаза".
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 (судді:Філіпова Т.Г., Гусова А.Г., Василишин А.Р.) ухвалу господарського суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені скарги ТОВ "Диженю Плаза" на дії ВДВС України б/н від 03.09.2015 у справі № 3/22/2012/5003 відмовлено.
ТОВ "Диженю Плаза", не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.
ДП "Сетам" було подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу відхилити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду даної справи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Вінницької області від 13.12.2012 у справі №3/22/2012/5003, в позові Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінтеграція - Україна" відмовлено; позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" задоволено та звернуто стягнення на нежитлові приміщення, які знаходяться у м. Вінниці по вул. Гонти б/н, які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою та зареєстровані на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза", на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", для погашення заборгованості з повернення кредитних коштів.
В провадженні ВДВС України на примусовому виконанні перебував наказ №3/22/2012/5003 від 29.12.2012 господарського суду Вінницької області про звернення стягнення на нежитлові приміщення, які знаходяться у м. Вінниці по вул. Гонти б/н, які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою та зареєстровані на праві власності за ТОВ "Диженю Плаза".
15.07.2013 державним виконавцем ВДВС України описано майно ТОВ "Диженю Плаза" та накладено на нього арешт, про що складено акт опису і арешту майна від 15.07.2013.
Постановою державного виконавця від 11.06.2015 ВП №36060928 для участі у виконавчому провадженні призначено ТОВ "Українська експертна група" суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області № 3/22/2012/5003 від 29.12.2012.
16.06.2015 за результатами проведеної оцінки майна боржника ТОВ "Українська експертна група" складено звіт про оцінку майна, відповідно до якого ринкова вартість (початкова ціна майна на прилюдних торгах) нежитлових приміщень, які знаходяться у м. Вінниці по вул. Гонти б/н, які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою, складає 3 142 132,00 грн. без ПДВ.
Не погоджуючись з вказаним висновком з незалежної оцінки майна, ТОВ "Диженю Плаза" звернулось до ВДВС України з заявою від 01.07.2015 про призначення рецензування висновку з незалежної оцінки майна, виготовленого ТОВ "Українська експертна група".
Рецензентом - ПП "Консалтингова група "Агро-експерт" в особі оцінювача Ковтюк Н.П. складено рецензією від 11.08.2015, якою встановлено, що у звіті від 16.06.2015 оцінювачем допущені опечатки та описки, однак звіт повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки та може використовуватись з метою, визначеною у звіті.
19.10.2015 до господарського суду Вінницької області надійшла скарга № б/н від 03.09.2015 ТОВ "Диженю Плаза", в якій скаржник просить визнати незаконними дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Т.В. по проведенню оцінці майна - нежитлових приміщень, які знаходяться у м. Вінниці по вул. Ґонти б/н, які становлять 80/125 часток нежитлових приміщень за вказаною адресою та зареєстровані на праві власності за ТОВ "Диженю Плаза" та визнати протиправною оцінку майна згідно зі звітом про незалежну оцінку майна - 80/125 часток нежитлових приміщень, загальною площею 3 635,10 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Ґонти, № б/н, власником якого є ТОВ "Диженю Плаза".
Задовольняючи вимоги скарги на дії ВДВС України, місцевий господарський суд виходив з того, що експертна оцінка ринкової вартості нерухомого майна була проведена з істотним порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єктом оцінювання не проводився огляд (обстеження) об'єкту оцінки.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, виходив з того, що виконавча служба діяла в межах Закону України "Про виконавче провадження", та у місцевого господарського суду були відсутні підстави для застосування Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, оскільки застосуванню підлягав Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442, а тому, відсутні підстави для задоволення поданої скарги на дії ВДВС України.
Вищий господарський суд України не погоджується із постановою суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", в якому детально визначена виконавча процедура, коло осіб, які мають право проводити виконання рішень, їх повноваження, строки та способи виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.
Частиною 2 статті 20 ГК України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
Визнання вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому учасник виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК України. Така позиція наведена у пункті 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".
Згідно з приписами ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Частиною 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Даним Стандартом (п.п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 №1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись у відповідності до Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади.
Апеляційний господарський суд вказаного не врахував та дійшов хибного висновку щодо відсутності підстав для застосування Національного стандарту №1 при проведенні оцінки нерухомого майна.
Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; - вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; - доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Крім того, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Таким чином, місцевий господарський суд, встановивши, що суб'єктом оцінювання не проводився огляд (обстеження) об'єкту оцінки (що могло вплинути на визначення ринкової вартості майна), на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку щодо наявні підстав для визнання незаконними дій державного виконавця ВДВС України по проведенню оцінки майна та щодо визнання протиправною оцінки майна згідно звіту про незалежну оцінку.
Відповідно до ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала місцевого суду - залишенню в силі.
Стосовно тверджень Державного підприємства "Сетам" про неправомірність поновлення місцевим господарським судом строку на подання ТОВ "Диженю Плаза" скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Тобто, відновлення чи невідновлення процесуального строку є правом суду, яке реалізовується судом, виходячи із певних обставин, умов, тощо, позаяк, у суду касаційної інстанції відсутні причини ставити під сумнів реалізацію судом першої інстанції права на відновлення пропущеного товариством строку на подання скарги.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" задовольнити.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 у справі №3/22/2012/5003 скасувати.
Ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.10.2015 у справі №3/22/2012/5003 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.Л. Барицька
Судді: Н.М. Губенко
В.І. Картере