ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 922/4437/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Мачульського Г.М.суддів:Коробенка Г.П. Сибіги О.М.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Фермерського господарства "Альянс"на постановуХарківського апеляційного господарського судувід21.12.2015у справі№922/4437/15Господарського судуХарківської областіза позовомФермерського господарства "Альянс"доЗміївської районної державної адміністрації Харківської областіпроспонукання до укладення договору оренди та зобов'язання вчинити дії

за участю

- позивача:Доценко Н.В. (довіреність від 10.03.2016),

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Альянс" (далі - позивач) звернулося в суд з даним позовом про зобов'язання Зміївську районну державну адміністрацію (далі - відповідач) до укладення договору оренди земельних ділянок (малопродуктивні земельні частки (паї) реформованого КСП "Таранівка", які розташовані та території Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області, з кадастровими номерами 6321786000:01:01:000:0829 - 6321786000:01:000:0835; 6321786000:01:000:0836 - 6321786000:01:000:0848; 6321786000:01:029:0001) та про зобов'язання передати їх за актом-приймання передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав розпорядження свого голови № 120 від 12.04.2013 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки (малопродуктивні земельні частки (паї) реформованого КСП "Таранівка"", та не уклав договори оренди земельних ділянок.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.09.2015 (суддя Аріт К.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.), в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить вказані судові рішення скасувати і прийняти нове, про задоволення позову, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, розпорядженням голови Зміївської районної державної адміністрації № 271 від 26.06.2010 позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки площею 236,9115 га та зобов'язано позивача замовити розробку технічної документації із землеустрою та подати її на розгляд до райдержадміністрації.

В подальшому Розпорядженням голови Зміївської районної державної адміністрації №120 від 12.04.2013 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки (малопродуктивні земельні частки (паї) реформованого КСП "Таранівка") фермерському господарству "Альянс" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Таранівської сільської ради", затверджено проект землеустрою та надано позивачу в тимчасове користування на умовах оренди земельні ділянки загальною площею 235,3906 га, в тому числі 235,3906 га ріллі (не витребувані малопродуктивні землі частки (паї) приватна власність членів реформованого КСП "Таранівка"), які підлягають консервації шляхом залуження земель на території Таранівської сільської ради за межами населених пунктів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років. Запропоновано позивачу в місячний термін з дня прийняття розпорядження звернутися до райдержадміністрації для укладення договору оренди земельних ділянок.

У строки, вказані в Розпорядженні №120, позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення договору оренди земельних ділянок, але останній неодноразово відмовляв позивачу в укладенні таких договорів, в наслідок чого позивач і звернувся у суд із даним позовом.

Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду апеляційний суд погодився з його висновками про те, що позивач не надав доказів на підтвердження прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про передачу йому в оренду спірних земельних ділянок. Також відповідач не надавав згоди на укладення з позивачем договорів оренди спірних земельних ділянок і такі докази у справі не містяться.

Судові рішення підлягають скасуванню виходячи із наступного.

Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що позивач здійснив всі необхідні дії для отримання в оренду земельної ділянки та укладення договору оренди і вказаним вище Розпорядженням голови Зміївської районної державної адміністрації №120 від 12.04.2013 було затверджено проект землеустрою та надано позивачу в тимчасове користування на умовах оренди земельні ділянки загальною площею 235,3906 га, в тому числі 235,3906 га ріллі (не витребувані малопродуктивні землі частки (паї) приватна власність членів реформованого КСП "Таранівка"), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років. Запропоновано позивачу в місячний термін з дня прийняття розпорядження звернутися до райдержадміністрації для укладення договору оренди земельних ділянок і позивач у строки, вказані в цьому Розпорядженні, звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення договорів оренди земельних ділянок, але відповідач відмовляв у їх укладенні.

Згідно статті 116 Земельного Кодексу України юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що таке рішення відповідачем було прийнято і вказана обставина відповідачем у порядку, встановленому чинним законодавством, не спростована.

Згідно пунктами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1-ї статті 11 цього кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За приписами частини 1-ї статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною 2-ю статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1-ї статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Матеріали справи містять проекти договорів оренди земельних ділянок, в яких зазначено, зокрема, що згідно розпорядження голови Зміївської районної державної адміністрації №92 від 02.04.2013 відповідач (орендодавець) надає, а позивач (орендар) приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок малопродуктивних земельних часток (паїв) членів КСП "Таранівка" на території Таранівської сільської ради.

Однак позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем розпорядження голови Зміївської районної державної адміністрації №120 від 12.04.2013 в частині укладення договору оренди з позивачем.

Таким чином суди не звернули увагу на різні правові підстави для виникнення права на оренду землі, а саме - Розпорядження голови Зміївської районної державної адміністрації №120, яким затверджено проект землеустрою та надано позивачу в тимчасове користування на умовах оренди земельні ділянки, та яким запропоновано позивачу в місячний термін з дня прийняття розпорядження звернутися до райдержадміністрації для укладення договору оренди земельних ділянок, яке було покладено в основу позову, та розпорядження голови Зміївської районної державної адміністрації №92 від 02.04.2013, яке зазначено в проектах договорів оренди земельних ділянок, наданих суду позивачем як на підставу для задоволення його позовних вимог.

Таким чином суди обох інстанцій не дослідили проекти договорів оренди земельних ділянок та обставин, пов'язаних із зазначеними розпорядженнями, правої оцінки їм не надали.

Крім того, відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Судами обох інстанцій у порушення наведеної норми не досліджувалось питання про те, чи зазначено у проектах договорів оренди земельних ділянок про те, що земельні ділянки передаються в оренду на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, судами не перевірено чи повідомлялись власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі.

Оскільки судові рішення обох інстанцій прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, ухвалені судові рішення згідно приписів статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Альянс" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2015 у справі №922/4437/15 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

О.М. Сибіга