ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 918/1223/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Стратієнко Л.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком Оіл"на постанову та на рішенняРівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року господарського суду Рівненської області від 12.01.2016 року у справі господарського судуРівненської областіза позовомзакритого акціонерного товариства "Мілса" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком Оіл" простягнення заборгованості в сумі 2 186 454, 26 грн.,за участю представників сторін:

позивача:Чепелюк О.О.,відповідача:Говрущенко С.С.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року закрите акціонерне товариство "Мілса" (далі - ЗАТ "Мілса) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком Оіл" (далі - ТОВ "Нафтоком Оіл") про стягнення курсової різниці в сумі 2 186 454, 26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв'язку з несвоєчасним отриманням стягувачем всієї суми заборгованості, встановленої рішенням господарського суду Рівненської області від 27 серпня 2014 року у справі №918/1035/14, останнім було недоотримано 95 461 доларів США 74 центи, що за офіційним курсом долара США на 30 жовтня 2015 року - дата подання даного позову (100 доларів США = 2290,3985 українських гривень) становить 2 186 454,26 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.01.2016 року у справі (суддя Павленко Є.В.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Нафтоком Оіл" на користь ЗАТ "Мілса" 2 186 454,26 грн. курсової різниці, а також 32 796, 81 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року (колегія суддів у складі: Юрчук М.І. - головуючого, суддів: Крейбух О.Г., Демянчук Ю.Г.) рішення господарського суду Рівненської області від 12.01.2016 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Нафтоком Оіл" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року та рішення господарського суду Рівненської області від 12.01.2016 року скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Рівненської області від 27.08.2014 року № 918/1035/14 за позовом закритого акціонерного товариства "Мілса" до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком Оіл" про стягнення 2431432 грн. 09 коп., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 року, вимоги позивача задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь закритого акціонерного товариства "Мілса" 205 532 долара США 55 центів вартості недопоставленої оплаченої щебеневої продукції, що еквівалентно 2 396 098,46 грн., а також 47 921,96 грн. судового збору.

18.11.2014 року на виконання вищенаведеного рішення господарським судом Рівненської області було видано відповідний наказ.

Відділом державної виконавчої служби Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області було відкрито виконавче провадження ВП № 45613806 з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 18.11.2014 року № 918/1035/14.

Платіжним дорученням № 27 від 25.02.2015 року з рахунка ТОВ "Нафтоком Оіл" на виконання рішення суду державним виконавцем в примусовому порядку було списано на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області 2 688 464,06 грн. грошових коштів, стягнутих рішенням господарського суду Рівненської області від 27.08.2014 року № 918/1035/14.

Листом від 04.03.2015 року №1204 відділ державної виконавчої служби Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області звернувся до стягувача з проханням надати його банківські реквізити для перерахування вищенаведених коштів на рахунок позивача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вищенаведена сума грошових коштів була перерахована на рахунок стягувача лише 23.06.2015 року за міжнародним платіжним дорученням від 23.06.2015 року №0240720150623001100022700. Того ж дня вказані грошові кошти були конвертовані позивачем у долари США.

Постановою начальника відділу державної виконавчої служби Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області від 05.06.2015 року виконавче провадження ВП №45613806 з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 18.11.2014 року №918/1035/14 закінчено.

Предметом позову є матеріально-правова вимога до ТОВ "Нафтоком Оіл" про стягнення курсової різниці, що становить різницю від суми стягнутої за рішенням суду - 205 532 долара США 55 центів та перерахованих 23.06.2015 року на рахунок стягувача коштів у розмірі 2 444 020,42 грн., що на момент їх надходження було еквівалентно 110 070 доларів США 81 центів.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня; іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК).

Згідно з частиною 2 статті 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов"язання припиняються виконанням належним чином (ст.599 ЦК України).

За змістом пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

Враховуючи зазначені законодавчі приписи, а також те, що між сторонами зобов'язання за договором було визначено у валюті (доларах США) і рішенням суду, яке не припиняє зобов'язальних відносин між сторонами, було стягнуто з відповідача на користь позивача 205 532 долара США 55 центів, що еквівалентно 2 396 098 грн. 46 коп. та 47 921 грн. 96 коп. судового збору і зазначені кошти у розмірі 2 444 020,42 грн. надійшли на рахунок позивача лише 23.06.2015 року, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про стягнення з відповідача курсової різниці у розмірі 2 186 454, 26 грн.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, оскаржувані судові рішення є повними, законними та обґрунтованими, винесеними з дослідженням всіх обставин справи в сукупності, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, а лише зводяться до переоцінки поданих сторонами доказів.

За вказаних обставин, судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень..

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком Оіл" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року та рішення господарського суду Рівненської області від 12.01.2016 року у справі №918/1223/15 залишити без змін.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді: Л.В.Стратієнко

Н.М.Нєсвєтова