ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 916/2347/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд"на рішення та постановуГосподарського суду Одеської області від 08.12.2015 Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2016у справі№ 916/2347/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд"додержавного підприємства "Одеська залізниця"простягнення 188038,41 грн за участю представників сторін:

від позивача: Клімлик І.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.12.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 у справі №916/2347/15 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" до Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 188038,41 грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 та рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ "Пропан Трейд" (покупець) та ПАТ "Укртатнафта" (продавець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №667/2/2118 від 31.03.2014 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю газ вуглеводневий скраплений паливний для комунально-побутового споживання СПБТ ДСТУ 4047-2001 (товар) окремими партіями, а покупець - оплатити та прийняти товар, на умовах зазначеного договору.

За умовами п.3.2 договору вантажовідправником товару є ТОВ "Торговий дім-Укртатнафта".

На виконання договору та згідно із платіжним дорученням №12646 від 31.03.2014р., що міститься у матеріалах справи, вартість товару сплачено у сумі 910 000,00грн.

01.04.2014 ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" на адресу покупця - ТОВ "Пропан Трейд" направлено партію товару залізничним транспортом у чотирьох залізничних цистернах №77236099, №57475014, №57475626 та №57472987, що підтверджується наявними у справі залізничними накладними (М1) №43282946 та №43282904.

У вказаних залізничних цистернах-газовозах №77236099, №57475014, №57475626, № 57472987 газ зріджений доставлено 05.04.2014р. на станцію призначення Каховка Одеської залізниці та видано одержувачу - ТОВ "Пропан Трейд", що підтверджується:

- Пам'яткою №129 від 07.04.2014 р. про подавання ДП „Одеська залізниця" чотирьох цистерн-газовозів №77236099, №57475014, №57475626, № 57472987 з вантажем на під'їзду колію ПрАТ" Київ-Дніпровське МППЗТ Новокаховської філії для вантажовласника ТОВ "Пропан Трейд";

- Пам'яткою №125 від 10.04.2014р. про забирання ДП „Одеська залізниця" чотирьох вивантажених вагонів цистерн-газовозів №77236099, №57475014, №57475626, № 57472987 з під'їзної колії ПрАТ" Київ-Дніпровське МППЗТ Новокаховської філії від вантажовласника ТОВ "Пропан Трейд".

На станції призначення, при прийнятті товару з 07.04.2014р. по 10.04.2014р., вантажоотримувачем встановлено недостачу газу загальною вагою у 21 950 кг, про що складено Акт приймання за кількістю СВГ, що надійшов залізничним транспортом (типова форм 1-ГС) №2 від 10.04.2014р., який складений ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" та ТОВ "Пропан Трейд" і підписаний їх представниками.

Із п.17 зазначеного акту, вбачається висновок про пошкодження пломб на цистернах №77236059 та №57475014, а також вказано, що недостача газу у цистернах виникла під час перевезення вантажу залізницею.

Позивач звертався з позовом до ТОВ "Торговий дім- Укртатнафта" про відшкодування понесених збитків у розмірі 188 038,41 грн. Проте, рішенням господарського суду Полтавської області від 21.04.2015р. у справі №917/1007/14 у задоволенні позову відмовлено.

У зв'язку з відмовою в позові до ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта", позивач, посилаючись на те, що вказаним рішенням господарського суду було встановлено, що нестача газу, який перевозився у зазначених вагоно-цистернах, виникла під час перевезення цистерн залізницею, - звернувся з позовом у цій справі до Одеської залізниці та просить стягнути з відповідача 188038,41 грн. (21950 кг х 8566,67 грн. = 188 038,41 грн. з ПДВ), завданих збитків пов'язаних з нестачею вантажу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, з огляду вимоги ст. 130 Статуту залізниць України, відповідно до якої право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі нестачі вантажу має одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту та документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Однак, у даному випадку комерційний акт та акт загальної форми щодо нестачі вантажу - не складались, а акт №2 від 10.02.2014, який позивач поклав в основу позовних вимог не може вважатись належним доказом, оскільки його складено без участі представника залізниці та після того, як вантаж передано вантажовласнику.

Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій правомірними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Приписами ст. 314 ГК України, яка кореспондується зі ст. 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2011 за № 334.

Статтею 130 Статуту залізниць України передбачено, що право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі нестачі вантажу має одержувач за умови пред`явлення накладної, комерційного акту та документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Порядок складання комерційних актів встановлено Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за №567/6855.

Пунктом 10 Правил складання актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Пунктом 16 вказаних Правил складання актів, встановлено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил, одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях не загального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагону з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень.

Враховуючи вимоги наведених положень законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки, ні комерційного акту, ні акту загальної форми щодо нестачі вантажу не складалось, позивач прийняв цистерни з вантажем по Пам'ятці №129 від 07.04.2014 та не заявляв про наявність в них нестачі газу.

При цьому, Акт №2 від 10.02.2014 правомірно не прийнято судами до уваги, з огляду на те, що його складено без участі представника залізниці та після того, як вантаж передано вантажовласнику (ТОВ „Пропан-Трейд") по Пам'ятці № 129, що є порушенням вимог Статуту залізниць України та Правил складання актів.

Крім того, у листі вих. №01-02 від 01.01.2014 року ТОВ „Пропан Трейд" адресованому начальнику станції Каховка Одеської залізниці було зазначено про виконання маневрових робіт с вантажем - скрапленим газом, що прибуває на адресу ТОВ „Пропан Трейд" протягом 2014року. При цьому, в листі зазначено, що питання кількості вантажу будуть вирішуватись з вантажовідправником без участі та претензій до залізниці.

Доводи скаржника в частині не прийняття судами до уваги рішення Господарського суду Полтавської області від 21.04.2015р у справі №917/1007/14, судом апеляційної інстанції обґрунтовано спростовані, з огляду на те, що під час розгляду позову ТОВ "Пропан Трейд" до ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" про стягнення 188038,41 грн. збитків, питання стосовно вини ДП „Одеська залізниця" господарський суд Полтавської області не досліджував, висновки, щодо вини останнього, у зв'язку із недостачею газу - не робив.

Також правомірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що не підлягають застосуванню вимоги щодо строку позовної давності у разі відмови у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На виконання вимог зазначених норм матеріального і процесуального права та враховуючи встановлене, господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржників не спростовують законності прийнятих у справі рішень.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року та рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2015 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року та рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2015 року у справі №916/2347/15 залишити без змін.

Головуючий Н.М. Нєсвєтова

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко