ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 914/3213/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 23 листопада 2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 року у справі № 914/3213/15 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5 806 грн 48 коп.,

УСТАНОВИВ: У серпні 2015 року Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення донарахування орендної плати по договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення від 28 квітня 2014 року № Г-77-14(П) у розмірі 5 806 грн 48 коп. з підстав невідповідності встановленого об'єкта погодженому проекту.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду Господарського суду Львівської області від 23 листопада 2015 року (суддя Б. Яворський), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності.

Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте підприємець ОСОБА_1 право на подання відзиву на касаційну скаргу не використав і представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 28 квітня 2014 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір № Г-77-14(П) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення (далі - договір), предметом якого є надання орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення у межах міста Львова. Невід'ємною частиною цього договору є паспорт на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, розмір орендної плати.

Умовами договору сторони погодили, що орендодавець зобов'язується надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності на розміщення відкритого літнього майданчика площею 30,80 м2 (тротуар, газон, тощо) за адресою: АДРЕСА_1; орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення; орендар сплачує орендодавцеві плату за користування об'єктом площею 30,80 м щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі 440 грн 09 коп. за місяць, у тому числі податок на додану власність 73 грн 35 коп.; розрахункові ставки орендної плати щорічно на кожен наступний рік визначаються шляхом коригування розміру розрахункової ставки попереднього року на рівень інфляції за цей рік; орендна плата для літніх майданчиків встановлюється на сезонний період з 1 квітня до 1 листопада поточного року; при невідповідності встановленого об'єкта соціально-культурного, торговельного та іншого призначення погодженому проекту ставка орендної плати збільшується у десять разів на період до усунення відхилень від проекту до часу його демонтажу або отримання дозволу на його розміщення; будь-які суперечки, претензії та вимоги, що виникають між сторонами у зв'язку з виконанням цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами; якщо суперечки та розбіжності не вирішуються шляхом переговорів, сторони мають право звернутися до господарського суду (пункти 2.1, 2.2.2, 3.2, 3.3, 3.4, 4.2, 5.1, 5.2 договору). Термін дії договору встановлений з 1 квітня 2014 року до 31 жовтня 2014 року (розділ 7 договору). Додатком до договору є паспорт НОМЕР_1 відкритого літнього майданчика (розділ 8 договору).

Апеляційним господарським судом встановлені розбіжності між площею літнього майданчика, указані у договорі та паспорті - 30, 80 м2 і площею, зазначеною в проекті - 27, 30 м2.

Позивач стверджує, що 19 травня 2014 року представниками Галицької районної адміністрації Львівської міської ради складено акт обстеження, яким зафіксовано, що літній майданчик не відповідає погодженому проекту - його фактична площа дорівнює 44, 03 м2, окрім того, у порушення умов договору, орендар встановив брендові парасолі.

При повторному обстеженні, яке відбулося 27 червня ц. р., було встановлено, що орендар виконав вимогу щодо приведення площі майданчика у відповідність до визначеної договором, про що складено акт.

На підставі актів орендодавець відповідно до пункту 4.2. договору збільшив ставку орендної плати за період з 19 травня до 27 червня 2014 року і вимагає сплатити 5 806 грн 48 коп.

Несплата відповідачем цієї суми спричинила спір.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття 759 Цивільного кодексу України). Пунктом 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з приписами частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України унормовано, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що конкретні розміри орендованої площі встановлюються при видачі (перереєстрації) дозволу/паспорта на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення відповідно до пункту 2 Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення на підставі представленої і погодженої у встановленому порядку проектної документації.

Проведення обстежень відкритих літніх майданчиків у місті Львові на предмет їх відповідності погодженому проекту (паспорту) регулюється ухвалою Львівської міської ради від 5 березня 2009 року № 2452 "Про затвердження Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у місті Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності" (далі - Порядок). Відповідно до пунктів 4.2.1, 4.2.2 Порядку районні адміністрації здійснюють контроль відповідності фактично встановлених літніх майданчиків погодженим проектам, звертаються до суб'єктів підприємницької діяльності з вимогою щодо усунення порушень у визначений термін, а у разі невиконання цієї вимоги - вносять подання управлінню архітектури департаменту містобудування про скасування дозволу. Усі приписи і повідомлення про усунення порушень цього Порядку направляються суб'єктам підприємницької діяльності у письмовій формі поштою або подаються уповноваженим представникам особисто і реєструються у відповідному журналі (пункт 4.2.4 Порядку).

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Усупереч вказаним статтям, позивач не надав господарським судам доказів надіслання відповідачу припису про усунення порушень Порядку і акта від 19 травня 2014 року, доказів вручення припису про усунення порушень і акта від 19 травня 2014 року уповноваженим представником адміністрації відповідачу та докази реєстрації зазначеної дії у відповідному журналі.

Поданий позивачем витяг з електронного реєстру господарські суди не визнали належним доказом інформування відповідача.

Ураховуючи, що акти, якими позивач доводить порушення відповідачем умов договору, складалися в односторонньому порядку, а також здійснення донарахування орендної плати без залучення/повідомлення представника відповідача, господарські суди правомірно відмовили в позові.

Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Львівської області від 23 листопада 2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 року у справі № 914/3213/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець